На березі пештської набережної в Будапешті, поруч із парламентською резиденцією, тисячі жертв Голокосту в Угорщині, увічнені пронизливою скульптурною композицією. Отож, розповідаємо Вам про кинуте взуття на березі…

Шість десятків пар черевиків, туфель, дитячих сандалів та черевичків, з металу та каменю, встановлені 16 квітня 2005 року. Вони виконані настільки майстерно, що при найближчому розгляді зрозуміло, що це художня інсталяція. Ідею режисера Яноша Джана Тогай втілив його друг, скульптор Дьюла Пауер. Не дивно, що меморіал так приголомшує з першого ж погляду, художник використав для роботи моделі 40-х років, при погляді на кожну пару не важко уявити людей, що могли залишити взуття на березі.

Протягом кількох місяців 1944-1945 року в Угорській столиці стратили тисячі євреїв. Достовірної інформації про кількість загиблих уже не дізнатися, їх звозили до місця розстрілу армійськими машинами, вимагали роззутися та зв’язували по руках у ланцюг. Господарські нацисти потім, використовували взуття своїх жертв для власних потреб та для продажу.

У кожного з нас були моменти, коли ми робили для себе відкриття, що ділили життя на «до» та «після». Навколишній світ і навіть звичні речі можуть таїти чимало секретів, навіть мудрецям і старцям не під силу знати про них усе. Причому нерідко цікаві та інтригуючі факти ми дізнаємося зовсім випадково, наприклад, гортаючи соцмережі.

Ми впевнені: відкриття цікавих інтернет-користувачів не повинні загубитися в потоці інформації. Коли ще трапиться нагода з’ясувати, які круті властивості має наша духовка, піна для ванн або офісний кулер?

А ви знали, що практично кожен кулер для води внизу має міні-холодильник?

Виявляється, пакетики із силікагелем зовсім не отруйні. На них написано «Не їсти», щоб люди ними не подавилися...

У світі просто безліч речей, які не бачили навіть допитливі люди. Причому не лише на власні очі, а навіть на фотографіях. А про існування деяких предметів взагалі знають лише одиниці. Ось, наприклад, ми ніколи не чули про те, що є радіатор опалення у вигляді кільця або купюра номіналом $500.

Ці та інші речі для нас виявилися дивовижами. А оскільки ми обожнюємо розповідати про щось нове, ми склали чергову добірку речей, які більшість точно не бачила на власні очі.

“Новий рентгенівський прилад, який використовує мій стоматолог”

«Цей камінь був у моєму жовчному міхурі. Його вчора видалили разом із жовчним міхуром»

Людина легко може задовольнятися лише найнеобхіднішим. Але іноді, побачивши якусь губку для посуду у вигляді собачки, величезну моркву для обіймів або крісло-ведмедя, ми закохуємося відразу і безповоротно і розуміємо, що без цієї штуковини з магазину і кроку не ступимо. Тому що деякі речі існують для чистої радості. Подивіться швидше, які вони офігенні.

Підставка для смартфона

Безкаркасне крісло у вигляді сплячого ведмедя 

Природа не перестає нас дивувати, підкидаючи все нові і нові шедеври.

У сучасному світі ми практично перестали дивитися по сторонах і насолоджуватися навколишньою красою. Але ж світ навколо нас дійсно прекрасний і не перестає нас дивувати. Просто спробуйте зупинитися, викинути з голови всі зайві думки, і просто подивитися, як природа вражає своїм різноманіттям форм і скільки таїть в собі непізнаного. І якщо у вас добре розвинена фантазія, ви обов’язково помітите дівчину, яка очікує вас в лісі і монстра, який переслідує її.

1. Апетитні форми!

Кожного дня ми використовуємо десятки, а то й сотні предметів. І навіть не замислюємося, а чи правильно. Чайні пакетики, капронові колготки, кульки для унітазу – здавалося б, що складного в застосуванні.

Отож, давайте дізнаватися, якими речами більшість з нас користується не зовсім так, як рекомендовано. А наприкінці статті на вас чекає бонус: повсякденний предмет, виробники якого спочатку задумували використовувати його зовсім по-іншому.

Колготки з імітацією трусиків не потребують додаткової спідньої білизни. Як правило, такі моделі мають бавовняну ластівницю. Їх відразу видно по упаковці та малюнку, що імітує наявність трусів.

Мегалофобія – страх великих предметів. Люди, які страждають на неї, не можуть дивитися на об’єкти великого розміру навіть здалеку, не кажучи вже про те, щоб наблизитися до них. У чому причина страху? Ми почуваємось піщинками в порівнянні з розмірами Всесвіту чи просто боїмося, що нас придушить цими об’єктами? Перегляньте цю добірку фото з величезними об’єктами та розкажіть у коментарях про те, які почуття вони у вас викликають.

А як ви почуваєтеся побачивши величезні статуї?

А як щодо високих склепінь?