Шацькі озера

Видовжене, неправильної форми озеро. Живописні піщані береги, що подекуди переходять у болтянисті, порослі очеретом. Загалом Соминець невеличкий, та з чистою і прозорою водою. Вона тепла і приємна для купання. Середня температура води влітку — 18,5°С.

Особливо цікаво тут буде для любителів порибалити. В озері водяться карликові сомики, а ще є щука, верховодка, окунь, йорж, краснопірка, карась, в’юн, лин. Особливо добре ловляться раки. У назві озера, безперечно, знайшла відображення його рибна фауна.

А ще тут у небі можна побачити дуже рідкісного великого хижого птаха орлана-білохвоста. Та не тільки його. Серед унікальних видів птахів водяться на приозерній території великий норець, лебідь-шипун, сіра гуска, крижень, чирок-тріскунок, червоноголова чернь, лиска, сизий мартин та звичайний мартин.

Соминець розташований у доступному та зручному для туристів місці. Від дороги, що веде в урочище Гряда, до Соминця рукою подати. Мешканці найближчих будинків охоче здають кімнати туристам і ціни значно нижчі, ніж на берегах Свитязя.

Озеро Соминець Політ орлана-білохвоста Пісочне

Озеро має незвичайну двоовальну форму.

Вода кришталево чиста та справді цілюща, адже в її склад входять срібло та гліцерин.

Пісочне причаровує розкішними піщаними пляжами, запашним повітрям, насиченим ароматами соснової живиці. Озеро добре прогрівається, тому пірнувши у прозору, наче живу, воду, отримаєте надзвичайні відчуття, що ні з чим не зрівняєте.

Попри берег на озерній воді плаває біле латаття, в очеретах гніздиться багато диких качок. Зранку можна побачити білих лебедів.

Їхати на Пісочне можна тим, хто звик до більшого комфорту, ніж відпочинок на двох попередніх озерах. Тут можна поселитись у приватній садибі, що обладнана всім необхідним для комфортного перебування на курорті. Як кажуть самі відпочивальники, місцеві мешканці тут винятково ввічливі і доброзичливі. Околиці – дуже чисті.

Пісочне — найкраще місце для сімейного відпочинку.

Власне, саме озеро займає крейдову котловину.

Невеличка, та досить глибока водойма (до 6 метрів) з романтичною назвою. А ще його називають “надією рибалок”. Широко розповсюджені тут такі види риб як плотва, карась сріблястий, лящ, йорж, в’юн, короп. Рідко, та може зустрітися сом та щука. З рідкісних завезених видів в озері Чорному Великому є білий амур та строкатий товстолобик — ці види тут не розмножуються.

На західному березі – місто Шацьк.

Нещодавно на березі Чорного Великого побудували містечко з найкращими умовами для відпочинку: з піщаним пляжем, великим пірсом, волейбольним майданчиком, альтанками.

Тепер озеро Велике Чорне стало улюбленим місцем відпочинку багатьох туристів не лише з Волині, а й сусідньої Білорусі.

Насолодитись красою озера можна і скориставшись екскурсією, в програму якої входить Чорне Велике. А таких на шацькому курорті проводиться чимало.

Озеро Чорне Велике Пулемецьке

Своїми розмірами поступається тільки Свитязю.

На піщаному дні озера є дві продовгуваті западини, між якими розміщений підводний пагорб.
З півдня Пулемецьке щільною стіною обступають ліси. Саме в них в роки німецько-фашистської окупації діяв один з партизанських загонів.

На березі озера стоїть така собі вежа, з якої чудово спостерігати красу природи озера. Особливо чудовими виходять світлини, зроблені тут у час заходу сонця.

Тут завжди панує тиша. Лише час від часу в неї вривається пташиний крик, привертаючи увагу до безкрайого синього неба, що відбивається, ніби в дзеркалі, в чистій озерній воді.

Дивовижна природа, з якою ви досягнете душевної гармонії, сприятливо вплине на нервову систему, і додому ви повернетеся справді відпочилими, умиротвореними, спокійним, і готовим до подальшої праці.

Краєвиди озера Пулемецьке

Краєвиди озера Пулемецьке Мошне

Реліктове озеро, його навіть називають еталоном реліктових озер. Із шацьких воно — найстарше (близько 9800 років).

Знаходиться за кілька сотень метрів від кордону з Білорусією. На берегах – дивовижні старовинні соснові ліси (до 140 років).

Поміж різноманітних видів моху можна зустріти навіть журавлину. Є тут і досить багато рідкісних рослин і тварин, занесених у Червону книгу. Якщо пощастить — можна побачити й лебедів.

Водяні лілії – жовті, білі, дрібні, великі, то самотньо розкидані, то квітучі цілими букетами. А навколо, як марево, погойдуються зарості з очерету і осоки.
Ліс, тиша, чиста первозданна природа.
Озеро справді унікальне. І варте того, щоб, приїхавши, відчути, побачити його красу на власні очі.