Столичні потяги
- 13.08.14, 13:59
1.
На нашу землю сараною злою
Орда ворожа суне й нищить нас.
Та згине пошесть, бо іде до бою
За Україну батальон "Донбас".
Приспів.
Вперед, брати! За нашу Батьківщину!
За наш народ! За ту щасливу мить.
Коли розквітне щастям Україна,
І мирний птах у небеса злетить!
2.
Ніхто на нашу впевненість не вплине,
Ніхто в бою не переможе нас.
В руках гвинтівка, в серці Україна
Іде в атаку батальон "Донбас"!
3.
І прийде день, і чорна зграя згине.
І запанює всюди мирний час.
Будуйте друзі рідну Україну.
Вас захищає батальон "Донбас".
Так обпікають ніжно почуття,
Що у душі пустили вже коріння.
Не хочу іншого без тебе я життя
Й за принцами примарного гоніння.
Так щемко в серці тріпотить весна!
Так солодко твої кохають губи!
Мені всміхається моя твоя душа
І йде кохання сяйво від усюди.
Не знаю, правда, иль обман,
Но мне вот дачник рассказал:
«Чтоб урожай улучшить вам –
Бой надо дать жукам!
Ведь подлый, наглый колорад
Усе сожрет. Вы между троп,
В войне неравной с паразитом,
Как я, посейте-ка укроп!»


Ах, если б мне ГОСПОДЬ послал БОГИНИ ТЕЛО,




Стомилася… Рядки не грають в риму…
Чогось застряла між думок душа..
Напитися? Та я не можу змити гриму…
Я ж «дівчинка»! А дуже хочеться усе «послать»…
А серце ниє і біль не має спину…
Я лиш прошу на хвильку відпочить…
Та маю знову корчить милу міну…
Я подумки кричу – «Ви мою душу відпустіть!»
