Вони хочуть 
Їх хотіння немов небокрай,
Твої очі 
То нічого, дивись, помічай.

Їм не треба,
Ти, стояча і на колінах,
Їм без тебе 
Ця потрібна уся країна.

Тож про кого 
Без любові моя тривога ?
Бо такого 
Потім не підпуска до Бога.

Друзья, я уточнил написанное мною ранее стихотворение "Смотрю на старенькую юбку". Поскольку тема этого стихотворения эволюция, история, любовь достаточно глубока, а под час и противоречива, предлагаю прочитать это стихотворение в уточнённом варианте http://blog.i.ua/community/2043/1433322/
Геращенко Сергей Иванович
Sengey
 

Ну наконец весна дорвалась к власти,

Про все забыв, пошла кутить,

Призвав любовь, наполненную страсти,

Нас всех решила удивить.

 

Все зацвело одновременно,

Кусты, деревья и цветы.

И люди, просто откровенно,

Любовью вновь опьянены.

 

Душа охвачена любовью,

И сердце рвется из груди,

А тело, отдано томленью,

И ждет блаженства впереди.

 

Ну наконец весна дорвалась к власти,

И улыбнулась солнечным лучом,

Собрав в едино мирозданья части,

Она заставила жизнь, бить ключом.

 

17.05.2015 Наталья К.

Вечерняя звезда зовет подружек в небо,
В домах, хозяев встретивших, горят уже огни.
И смотрят в телевизоры хозяева, а мне бы
Сбежать с тобой из города, где были б мы одни,
И в сказочном лесу услышать тихий шепот
Деревьев засыпающих и перекличку сов,
Уйти в лесную глушь по чуть заметным тропам,
И нашептать в ночи так много нежных слов,
И целовать тебя в кольце шальных объятий,
И истово ласкать во тьме, взлетая к небесам,
И упадет на мягкий мох бескрылой птицей платье...
Под звездами в ночи не оставайся сам.

Любов і сонце, квіти і весна,
Метеликів грайливих дивні танці,
Блакить небес та темна ніч без сна...
Яка же гарна ти у вишиванці!
Немов би ти в собі зібрала світ
З його красою та його душею,
Де щастя птахом проситься в політ,
Де квітнуть маки, айстри та лілеї,
Де на освідчення тобі бракує слів,
І все, що треба, вимовляють очі,
Де в пристрасті ти б раз по раз горів
Від ранку до самісінької ночі.
І ці п'янкі, шалені диво-сни,
І посмішка щаслива поруч вранці.
І ніжний доторк справжньої весни.
Яка же гарна ти у вишиванці!

Без пафоса, без плохонькой игры,
Без ряженых и фальши на века,
Без маршей и победной мишуры
Я завтра выпью рюмку коньяка.
Что те парады и трескучесть фраз?
Все это лишь порочит ту войну.
И я уже в который майский раз
Погибших в битвах молча помяну.

Коли волають "мова! диво-нація!",
Все це - лише звичайна декларація.
Як хочемо неперевершену державу ми,
То маємо все це довести справами.
У кожній справі будь завжди Людиною,
І вже тоді пишайся Україною.

Мне не нужно быть первой,