Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Шукати в архіві

Важливі замітки

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

Mandry

Mandry

Потерянных мыслей утеряны звуки...

  • 28.08.14, 15:09

Потерянных мыслей утеряны звуки... 

Лишь отклик в душе продолжает болеть. 

Я ночью опять извиваюсь от муки 

И хочется мне ничего не хотеть. 

 

Посеянных знаний - великая сила... 

Но выросло древо терзаний души. 

И истина близко, и правда красива, 

Но проще ведь просто бездумно крушить. 

 

Возвышенных истин восставшая клика - 

Пою о любви и о боли порой... 

Но ночью опять просыпаюсь от крика, 

Напоена горечи мертвой водой... 



7

black-victor

black-victor

Надто тихо, надто крихко

В саду 
          зів'януть ніжні ліри
Лоскоче вітер
Опалим пір'ям
Печальних руж

Не ймуть 
           теплу полудня віри
Сумління-злидар,
Думок гармидер,
Сум «Мулен Руж»

Шемшать 
            латиною сухо трави
Непам'ять бавить
Легкі дубрави
Зашерхлих вуст

Печать 
            алей кармінних славить
Співець кульгавий
Що має право
Відкрити шлюз

Не йди,
Дотик останній сонця
В день, де лінгвісти-мовці
Пустять листи з долонь
Журби
Хай замутніють скельця
Тисяч кореспонденцій
ЛИшив що Соломон

Не йди
Поклик останній літа
В час, де уже пролиті
В вогнище рештки вина
Розрив
Перлів рясних в намисті
Надто повітря чисте
Мовити щоб слова  

9

Lesovichok

Lesovichok

Венец началу


 - Каков таинственный конец!

 - Это венец…

 - Венец? Чему венец?

 - Венец началу…

 - Но телу… Ему тлеть или гореть…

 - Ну да… Зато душе дано лететь …

   Ей, знаешь, в жизни неба не хватало.

 

  - Душе  легко без тела или нет?!

  - О, да! Хоть по нёму тоскует поначалу… 

  - А что же дальше тогда, смерть?

    Жизнь после смерти… Она есть?

 - Жизнь после жизни есть,

    чтобы душа могла узнать, чего ещё не знала.

 

 - Ну, что тогда есть смерть?!

 - А смерть это и есть венец…

 - Венец? Венец чему?

 - Я же сказал: Венец началу…

 - Мда.. Какой таинственный конец…

   Чтобы опять упасть и встать…

  - Чтоб с чистого листа… Начать сначала…


 © Copyright: Виталий Тугай, 2014

*из раннего

13

Vivyenn

Vivyenn

К ветру.



Как много истин я познала
В закатах к ветру ярко алых.
Из книг, из радостей, печалей.
Из жизни, что вдвоем листали.

Вино... молчу, его вкушая.
И мысли скакунов седлают,
Я их оставлю при себе.
Кому нужны они? Судьбе.

Теперь тебе я интересна.
Своим умом. Я бестелесна.
Его ты знаешь наизусть...
Я не отвечу. Здравствуй, грусть.

Победы... нет побед в сраженьях!
Но не люблю и пораженья.
Звезда упала у бокала.
Друг-друга выпьем. После Бала.
30

black-victor

black-victor

Післясвятковий лист рідній країні

«А за вікном 
Майже весна»
Святослав Вакарчук

Ви вже отримали в цей день
До біса шанобливих віршів
Від партії співців колишніх
Й аматорів ура-пісень.

Так смачно вмочене перо
В пашіння красної калини,
В піснями шиту сорочину,
В героїв кров. Жар перемог.

Не заперечую – було.
Я попіл розгрібав історій,
Та зараз, мабуть, мораторій
На згадку про Руїно, зло…

Зроблю без натяків-манер
Заяву: Ви – не унікальні.
Ви так затримались у стайні,
А всі рвонули вскач, в кар’єр.

Більш десять років, як звучить
В чуттєвість еротичних герців
Славка відлуння дум інерцій
Те «майже». І не скажеш «Цить!»

Ми ж веслували, ми гребли,
А пісня й досі актуальна,
І, серед вигуків вітальних,
Перебіг нагадаю гри.

Ми не даємо хабарів
Ні за яких обставин (майже),
І в описах своїх бувальщин
Брудних ми оминаєм слів.

Хто знає руки як здіймать
Під пильним оком – одностайно?
Ми майже не гукаєм «Файно!»
Коли говорить боса … .

Ми (майже) вгору – без кумів,
Своїм талантом при нагоді,
На нашому близькому сході
Не гинуть кращії сини,

Нас залишаючи знов без
Найбільш свідомих і сміливих,
Так, щоб майдан в наступній днині
Без сил рушійних не воскрес.

І (майже) праведним бігцем
Не замикаємо ми контур
Новітніх срам-антиутопій
Корупцій і протекцій схем.

Ми не повторюєм крізь сни
Багато (жах…) мільйонним хором,
Як мантру, в розум хлороформний,
«Що міг зробити я один?»

Ми майже не відчуєм щем
Хто ж може бути винуватим
Чому в дірявій дахом хаті
Війна йде вогняним дощем?

І все голосить Святослав
Про рух чуттів паранормальний,
FM-приймач застиг сакрально
На позначці «Майже весна».

Ой, не кривіться, Вас люблю,
Мабуть, не розумом, то – серцем,
Та навіть в день такий не ллється 
Естрадний оптимізму блюз

Сучасних кобзарів і джур
Мені відлунять ноти фальші.
Вам – двадцять три, а Ви – все «майже»
У пострадянськім «от-кутюр».

25.08.2014
13

Lesovichok

Lesovichok

Бегущей Леди в красном




Не блуди, красавица, в цветах!
Пёстрым счастье не всегда бывает.
Вот бежишь с росою на стопах  - 
свежесть, нежность сердце твоё манит...

Знала б ты, что в маках, васильках,
да ромашках с жёлтою тоскою
столько боли есть, что я в словах
вряд ли суть тебе её раскрою.

Ягоды малины словно кровь
растекутся по твоей ладони.
Так и соки его сладких слов
слёзками стекут, скрывая стоны.

Ты бежишь босая впопыхах
с душенькой доверчивой, живою.
Берегись, кто только на словах
верностью клянётся и любовью.

25.08.14

(С) В.Тугай


16

Vivyenn

Vivyenn

Леди ин рэд.



Я - тонкий силуэт на поле маков,
В кровавых волнах мои ножки так нежны.
А небо, полное не ясных знаков.
И губы мягкие случайной не жены.

Улыбки...глаз костер, пиала неба.
И руки тянутся доверчиво, легко .
Луны лишь ломтик, как горбушка хлеба.
Трепещет песнь, а голоса меж облаков

Порхают и целуются свободно
И двух сердец священный колокольный звон.
Ведь можно впредь мечтать о чем угодно..
Ты тихо таешь на груди сладчайший стон.

Раскинутся и горы, и равнины,
Шептать на ухо слухи будут города.
Я с рук тебя хочу кормить малиной,
Мечты счастливые осуществлять всегда.
30

black-victor

black-victor

Вже йдеш?

То літо йде
Палке несамовито
Розхристане, розпатлане, не сите,
І серпень гострить кожну ніч копита
Чортам осінніх маній і ідей.

Життя бліде
Неначе оковита
В прозорих ранків келихи розлита
Одвічним одкровенням Бґавад-ґіта
Яснить пісні мармизини  людей

Ні, він не гей…
Засмаглії кобіти
З пізанських веж підборів непомітно
Сканують ваш баланс. Рентгена світло
У їх очах спалахує незле.

Ледь гріє день,
І на терасі літа
Ще кілька філіжанок недопиті
Не кави-сонця. Вітру оксамиту
Що геть заспав між цісарських лілей.

Мовчи, плебей.
Ба, стільки в тебе влито
Вина, видовищ. Хліба-правди з жита
Вже зїдено задарма. Де ж то мито
За літній, повний швидкістю, хайвей?

І майстер ллє
Так тихо, нетримбітно
В довершеність естампів непримітних
Медитативне і слухняне світло
Крізь вихололість серпня галерей.

12

Vivyenn

Vivyenn

Я не сойду с ума, и даже не умру©

Здесь можно ругаться матом
Его никто не услышит.
Был школьником, стал солдатом.
Лишь смерть отовсюду дышит.

Марьванна в далекой школе
Забудет меня, прощая.
Один, с трезвой головою,
Пройду от края до края

Широкое?Нет!Но длинное,
Шаг каждый благославляя,
Спокойное поле минное.
И я....идиот, но с флагом.

И те же цвета трепещут.
Наверно я независим,
Живу надеждой на встречу.
Она улетает в выси.
36

black-victor

black-victor

Notre-Dame de Viri

Де колії виблискують нещадно
На сонці полуденної пори
«Із полуницей?», «З вишнею?» «Із маком?»
В кінці перону станції «Вири».

В дах барабанять груші так завзято,
Кришеники – узварчик до снаги.
І віти мрій занедбаного саду
Схилилися від яблучок ваги.

І сарафан квітчастий та веселий
У Ворожбі на ринку – двадцять пять.
І літній жар затопить бідні села,
Городів сон. Шляхів нерівну кладь.

І через шпали в рідний край гаїний
Ти тягнеш свій (іржавий дещо) хрест – 
Старенький ровер марки «Україна»
Поки черговий станції тверез.

Нехай бретеля падає картинно,
Засмаглі плечі не шукають гри
Між потягів і праць нешвидкоплинних
Мадонни. Нотр дами де Вири.

10
Сторінки:
1
…
131
132
133
134
135
136
…
358
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.