Ласкает лёгкий ветерок, душе - отрада.
- 26.07.11, 03:09
(c)
Нинель СвиринаСКВОЗЬ РОЗОВОСТЬ ТУМАННЫХ ДАЛЕЙ.
***************************************************************
сквозь розовость туманных далей
сквозь сладость губ лелейность слов
посылом взгляда вы лобзали
любви бескрайность берегов
так бережно и осторожно
касаясь струн моей души
Вы не возможное возможным
пытались без меня решитьпоправ основу всех основ
в тот миг решили без меня всё без вопросов лишних словлюбви дыханием маня….
срывая робости одежды
истомой сладкой покорив
губами вы ласкали нежно
свой жизни сок любя дарив ******* / 22.05.2011 г. /
О! ТВОI РУКИ! О! ТВОI ОЧI!
*********************************
О! Твої руки!...О! Твої очі!...
Як не слухняні мої вуста....
Cказати зараз тобi так хочу:
Що, краще би iх не знала я!...
Я-- твоя радість. Ти в менi --біль.
Я розчиняюся в тобі, Любов!
Я розчиняюся, немов та сiль.
Я забуваюся знов i знов…
Ці нiжнi руки пестять мене !...
Помру в розлуці, тобi клянуся!.
Невже це доля знов обмене?!
Ти доторкнешся--я розчинюся.
В дощі чи у вітрі, в пилку квітки,
Мені посмiхнешся—я проявлюся .
" Бувай"!- Непомітно шепоче звiдти.
Дивлюся на тебе – не надивлюся!
Цілую руки, очі твої....
А в серця ритмi - гімн про Любов.
Захочеш—слухай пiснi моi
А нi --так ні, повторюю знов….
Заглянеш в душу.-Побачиш Світ.
Квіткою дивною квітне Любов!
Я з вiтром лагiдним шлю привiт!
Твій образ ясний хвилює кров.
В очах тих гарних— смуток, туга...
О, Боже , дай мені духа сили!--
Стукає в скронях: бiль та нудьга
Спокуса пізнати!- Не встояти! «Мила...
Ти--свіжий вітер, ковток... води...
Я непомітно зірву, мов квітку...».
Ти не дізнаєшся…. Не скажу тобi
Я не тримаю! - То пiдеш звiдти?
У пилку квітки, в дощі, чи у вітрі:
Мiй непомітний шепiт: " Бай"!
Лагiдно рiднi вуста менi звiдти
Шепочуть в останне: «Не звбувай»!
******* / 15.03.2011 г. /
(с)
http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-lyubovnaja/o-tvo-ruki-o-tvo-och.html
Мій "вихід"! Він тепер: "на біс"!
***********************************
Ця щедрість Почуттів; їх прояв!
А ніжність губ… Любові миті...
Занепокоєння. Захопленість, якоi
Налаштування світу е, по-суті…
Тож я чекаю! Ти ж бо не мовчи!
Заслуга у Любові е того, хто Любить!
Музикою визнанням в серцi зазвучи.
Я бачу Друга у тобі, що будить
В душі всю гамму Почуттів! Та знаю:
Напише драму цю мистецтв Король!
Вiд так до смертi: я Люблю, страждаю.
На сцені я, життя свого, зіграю роль!
Так вивірено, також обережно!
То ти вважаєш, зрада, компроміс:
То е можливим? А Любов безмежна!
Мій "вихід"! Він тепер: "на біс"!
******* / 13.03.2011 г. /
МОЙ «ВЫХОД»! ОН ТЕПЕРЬ: «НА БИС»!
*****************************************
О, щедрость Чувств; их проявление!
А нежность губ.- Любви мгновения...
Восторженность и беспокойство....
По-сути, мира - переустройство!
Ты не молчи! Я - в ожидании!
Во мне стучи! Звучи признанием!
В Любви: заслуга того, кто Любит!
Я вижу Друга в тебе, что будит
В душе всю гамму прекрасных Чувств!
Но пишет драму Король искусств!
На сцене жизни своей сыграю….
И так до тризны: Люблю, страдаю….
Так выверено, так осторожно!
Ты полагаешь, в Любви возможно:
Предательство и компромисс?..
Мой «выход»! И он : «на бис»!
******* / 13.03.2011 г. /
http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-lyubovnaja/moi-vyhod-on-teper-na-bis.html
В НАДЕЖДЕ ПОСТИЖЕНИЯ РАЯ!
************************************
В Надежде постиженья Рая,
Земной, лишь, опыт собирая,
Одежды Духа нить прядём....
В Накале Яркость обретём!
Пусть посильнее нагружают!
Посильной, тяжесть принимает
Наш дух, непреходящий, вечный,
В жизни земной, что быстротечна!
Дух, чем сильнее нагружал,
Тем помощнее тот накал!
Тогда и светит сердце ярко!
А излучает Свет не жаркий!
Свети же, словно Данко сердце!
Раскрой пошире сердца дверцу!
Пусть Свет, что принял от Отца,
Преображенный, изливается!
******* / 14.02.2011 г. /
http://www.mypishem.ru/stihi/lirika-filosofskaja/v-nadezhde-postizhenja-raja.html