Віра пересуває гори
- 18.02.26, 08:21
- Свобода і справедливість
Її ім’я вже було в списках загиблих.
Але вона жила.
Олена Вітер народилася 1904 року на Львівщині в родині освічених людей. До підліткового віку жила з батьками в Австрії, потім повернулася до Львова. Вона могла стати лікаркою — вступила до медичного інституту, мала здібності й перспективи. Але після смерті батька раптом змінила шлях і пішла в монастир.
Це був не втеча від життя. Це був вибір — служити людям інакше.
У монастирі студитського уставу вона лікувала, навчала, організовувала школу й курси для дорослих. Вона формувала покоління українців, для яких мова і гідність не були абстрактними словами. У 28 років стала ігуменею. Її підтримував митрополит Андрей Шептицький, бачив у ній силу характеру й ясність думки.
Коли прийшла радянська влада, Олена могла виїхати. Дехто так і зробив. Але вона залишилася.
У 1940 році її заарештували. Львівська тюрма на Лонцького. Допити, психологічний і фізичний тиск. Її ім’я потрапило до списків тих, кого влітку 1941 року вважали страченими.
Але вона вийшла живою.
Під час німецької окупації її монастир став прихистком для дітей. Серед них були й єврейські хлопчики та дівчатка, яких рятували від смерті. Вона переховувала їх, лікувала, опікувалася ними, розуміючи, що за це може заплатити свободою.
І заплатила.
У 1945 році її заарештували вдруге. На слідстві вона не відмовилася від своїх переконань і відкрито сказала, що підтримувала боротьбу за незалежну Україну. Щоб захистити інших сестер, брала провину на себе. Військовий трибунал засудив її до 20 років таборів. Згодом термін скоротили до десяти.
Вона провела понад десять років у ГУЛАГу.
Коли вийшла на волю в 1956 році, не зламалася. Оселилася на Тернопільщині, організувала підпільний монастир і продовжила служити людям — тихо, без гучних слів.
У 1976 році її визнали Праведницею народів світу за порятунок євреїв. І тоді вона наполягла, щоб біля її імені в “Яд Вашем” було зазначено: Україна.
Навіть у міжнародному визнанні вона не дозволила стерти свою ідентичність.
Олена Вітер померла 1988 року — менш ніж за рік до того, як Українська греко-католицька церква вийшла з підпілля.
Її намагалися зламати дві тоталітарні системи. Її ім’я намагалися викреслити з життя. Але вона вистояла.
І тепер її історія — це не просто біографія.
Це доказ того, що навіть у найтемніші часи можна залишитися людиною.
0
Коментарі