Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Рыжая вера...

[Приєднана картинка]Копна красивых, огненных волос, Она так узнаваема всегда… Жизнь сложена из зебровых полос, Но жизнь менять ведь стоит иногда. А рыжий цвет ей шарма придавал, Беспечности и легкости внутри И зелень глаз и красоты овал, Все этого говорило – посмотри! Свою мечту недавно обрела, На поприще, развалинах любви… Спасала ведь сердечко как могла, Он протянул ей руку, говоря – бери! И стоит для себя решить вопрос, Что жизнь не так жестока иногда, И если захотеть...

Читати далі...

Я просто живу

[Приєднана картинка]Я просто живу, я все ощущаю, Я жизнь такую как есть принимаю, Я в чем-то творю, а в чем вытворяю, Но только в стихах иногда умираю… Бывает полезно, бывает неверно, Я действую многим так часто на нервы, Но те исключенья на жизнь вдохновляют, Ведь есть, те, кто любят и кто защищают. Порою бессильна, порой силы много, Бываю беспечна, почуяв тревогу В себя я смотрю, собой управляю И жизни боятся я не позволяю! Я просто живу - я все понимаю, Я - женщина...

Читати далі...

Букет сирени

[Приєднана картинка] На столе моём сирень, Белой нежности букет. Мне поможет майский день Разгадать её секрет. Что хранится в дивном цвете, В белых звёздочках весны? Солнцем ласковым согреты, Они в небо влюблены. Свет небесный принимая С чистых ангельских миров, Землю счастьем наполняя, Генерируют любовь. Простоту и необычность Этот цвет соединяет. Красотою безграничной В наши души проникает. На столе букет сирени. Освежает в день ненастный...

Читати далі...

Только зря

В свете ярких янтарных звезд Я прерву твоей жизни нить И мучительным солнцем грез Буду кровь твою каплями пить. Очень медленно губ коснусь, Утоляя вновь свой каприз И на зов твой не обернусь, Даже если попросишь на бис. Растворяясь в ночной тиши, Словно призрак исчезну в тьме, А ты будешь слагать стихи, Вспоминая опять обо мне. А ты будешь слова писать Своей кровью на лепестках, В полумраке спасенья ждать, Только зря – убиваю я в прах!

Арена*

[Приєднана картинка]У каждого в жизни своя лишь арена, У каждого в жизни свои к ней ключи. И каждый выходит из образа – плена, Бесстрашно под солнцем и тайно в ночи. Кто клоуна роль играет беспечно, А кто дрессировщик, хоть хищник рычит, Кто вольно парирует в воздухе вечно, А кто силу мерит и гневно кричит. Кто плавно вальсируя, нежность вкушает, А кто в диком танце всю страсть отдает, Факир как всегда, он был пьян, каждый знает, А мим своим взглядом всю грусть выдает. И...

Читати далі...

Чаклує ніч

Чаклує ніч над сонно-в’ялим містом: То ліхтарі запалить яскравіше, То зазирне в віконце срібним блиском Зорі небесної, що золота ясніша. На склі вона малює дивні квіти, Що перлами-росинками іскряться, А в місячного сяйва оксамиті Купає нотки серенади щастя… Чаклує ніч… Їй ніжний подих вітру Неначе джин виконує бажання, Натхненням зір наповнює палітру, Де ніч змішає сутінки з світанням. Дивлюсь в вікно. Із ніччю вип’ю кави І знов про ранок в неї запитаю, А дощ мені настукає...

Читати далі...

Вновь о Музе

А ОТЧЕГО У МУЗЫ ОБРАЗ ЖЕНСКИЙ?! 888888888??????????????????????8888888888 Выплёскиваю!...Снова наполняюсь.... Расплёскиваю с Чаши,что налита.... Сама себе,бывает,часто удивляюсь. Во мне,о,Муза,пробуждаешь Ты ПИИТа! Ну,нет!Ну,не ПИИТа!--Рифмоплёта. Но тоже,ведь,возможности большие. Прекрасные Ты Даришь мне души полёты! Из них мы возвратились не пустые. С Тобой готова я парить,о,Муза,вечно! Какое несказанное блаженство!!! Лететь над Миром,Временем...

Читати далі...

Я жизнь люблю такой какая есть

Я ЖИЗНЬ ЛЮБЛЮ ТАКОЙ, КАКАЯ ОНА ЕСТЬ ! @@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@ Я жизнь Люблю такой, какая она есть! Что толку, если буду возмущаться?! Возможностей улучшить жизнь не счесть. Но вы же любите «поговорить»--не напряться! ******* / май 2010 года /

Та тільки...

Поглянеш навкруг – все квітує, буяє Повітря наповнене подихом мрій, Та тільки в душі заметіль завіває Останні штрихи вже зчорнілих надій… Хотілось би так підкоряти вершини, Летіти, п’яніючи до забуття, Чи просто дивитися в очі дитини І бачити в них світлу мить майбуття. Так хочеться вірити… Вірити!!! Тільки У що ж тут повіриш, як всюди брехня, А злодіїв, вбивць, п’яниць, нелюдів скільки – Зітхає знедолена ненька-земля… І плаче земля грозовими дощами, Від зброї, наркотиків...

Читати далі...

Май голову кружит

МАЙ КРУЖИТ ГОЛОВУ. @@@@@@@@@@@@@@@ Май кружит голову пьянящим ароматом. Ты ежедневно даришь веточку сирени..... Всё так же, как и прежде! Как когда-то..... Но больше пишется сейчас стихотворений. ******* / май 2010 года /