Чи знаєте ви, ким були ваші предки ? Як їх звали, яка доля їх спіткала? Якщо прямо зараз попросити вас заповнити генеалогічне дерево, скільки поколінь ви згадаєте?

Практика показує, що 90% людей насилу згадують імена своїх прабабусь і прадідусів, і, на жаль, мало що можуть сказати про їхнє життя. А адже в ідеалі людина повинна знати своїх предків до сьомого коліна!

Не дарма слово «сім’я» складається з двох складових: «Сім» і «Я». Традиція знати і шанувати своїх предків була добре відома попереднім поколінням і зовсім забута в наш час.

Ми втратили розуміння, навіщо це потрібно і для чого, а тому зовсім перестали цікавитися своїм корінням. Але ж від цього залежить наше життя! Не дарма пам’ять роду заносять саме в родове дерево. Стовбур дерева символізує нас самих, листя – це наші діти, а коріння – предки.

А тепер уявіть, що ви виростили велике і здорове потомство і ваше дерево виглядає сильним і могутнім. Але про предків ви майже нічого не знаєте і ніколи не цікавилися. Які корені будуть у такого дерева? Слабкі, маленькі, мляві. У разі налетів ураган вони не зможуть утримати дерево в землі, захистити його від негоди. Точно так відбувається і в житті.