«Я не залишу тебе, мамо»...
Ці дві коали доводять, що любов між матір’ю і дитиною – найсильніше почуття, яке доступне будь-якій живій істоті на планеті.В середині грудня в Австралії на дорозі автомобіль збив двох коал, Ліззі і її малюка Фантома. Шестимісячна дитина коали не постраждала, однак його мама отримала численні травми.
Ліззі потрібна була операція, оскільки у неї були пошкоджені легені і передня частина голови. Під час процедури Фантом відмовлявся залишати свою маму, чіпляючись за її тіло лапами. Лікарі вирішили, що заважати йому не можна, адже це може завдати шкоди і малюкові, і його мамі.Відомо, що зараз коали почуваються набагато краще.
Чи знаєте ви, ким були ваші предки ? Як їх звали, яка доля їх спіткала? Якщо прямо зараз попросити вас заповнити генеалогічне дерево, скільки поколінь ви згадаєте?
Практика показує, що 90% людей насилу згадують імена своїх прабабусь і прадідусів, і, на жаль, мало що можуть сказати про їхнє життя. А адже в ідеалі людина повинна знати своїх предків до сьомого коліна!
Не дарма слово «сім’я» складається з двох складових: «Сім» і «Я». Традиція знати і шанувати своїх предків була добре відома попереднім поколінням і зовсім забута в наш час.
Ми втратили розуміння, навіщо це потрібно і для чого, а тому зовсім перестали цікавитися своїм корінням. Але ж від цього залежить наше життя! Не дарма пам’ять роду заносять саме в родове дерево. Стовбур дерева символізує нас самих, листя – це наші діти, а коріння – предки.
А тепер уявіть, що ви виростили велике і здорове потомство і ваше дерево виглядає сильним і могутнім. Але про предків ви майже нічого не знаєте і ніколи не цікавилися. Які корені будуть у такого дерева? Слабкі, маленькі, мляві. У разі налетів ураган вони не зможуть утримати дерево в землі, захистити його від негоди. Точно так відбувається і в житті.
