Історичні обмани, в які хочеться повірити!

Історія знає чимало обманів, які до останнього моменту мільйони людей вважали правдою, не сумніваючись у них ні на секунду. Прямо зараз ми представимо вам 7 головних обманів у історії людства.

Впевнені – у деякі з них ви до сих пір вірите…

 

1. Розтин іншопланетних істот

У 90-х роках хлопець на ім’я Рей Сантіллі представив фільм про розтин прибульців. Він акцентував увагу на тому, що даний фільм знімався більше 50 років тому.

Кадри були чорно-білі, зернисті та дуже підозрілі. Проте, прихильники теорії змови НЛО повірили у фільм, і його цілу годину показували на каналі Fox під назвою “Розтин інопланетянина: факт чи вигадка”

Спойлер – це вигадка чистої води. У 2006 році Сантіллі зізнався, що зняв все це з саморобним манекеном, але наголосив, що це була «реконструкція реального матеріалу, який був знищений». Так, усі тобі й повірили, хлопче.

2. Щоденник Гітлера за 6 мільйонів доларів

22 квітня 1983 року німецький журнал Der Stern оголосив, що він знайшов пам’ятну нацистську знахідку, назвавши її найбільшою за усю історію існування планети Земля (як мінімум!) – щоденник, який вів сам Адольф Гітлер. І це був не просто якийсь тонкий зошит.

Журнал заплатив 10 мільйонів німецьких марок (6 мільйонів доларів на ті часи) за шістдесят невеликих книг, а також два «спеціальні випуски» про політ Рудольфа Гесса до Великобританії, що охоплює період з 1932 по 1945 рік.

Однак вже через 2 тижні щоденник Гітлера був визнаний звичайною підробкою, зробленою на сучасному папері з використанням якісних чорнил, та з величезною кількістю історичних неточностей, найбільш очевидною з яких став той факт, що монограма на титульному аркуші свідчила: FH замість AH (Адольф Гітлер) .

Виявилося, що щоденники були написані не Гітлером, а Конрадом Куяу, сумнозвісним фальсифікатором творів Гітлера зі Штутгарту, який був засуджений до 42 місяців в’язниці.

3. Підроблена принцеса Анастасія

Список претенденток, які стверджують, що вони були великою княгинею Анастасією Романовою, обчислюється десятками, але Ганна Андерсон, безсумнівно, найвідоміша з них. Після того, як Володимир Ленін й більшовики у 1918 році зарізали усю сім’ю Романових, щоб прибрати потенційних претендентів на російський престол, звільнений царем Миколою II, з’явилися чутки про те, що молодша дочка монарха втекла.

Сама Андерсон з’явилася у притулку у Даллдорфе у Німеччині, намагаючись накласти на себе руки, зістрибнувши з моста у Берліні, та розповіла персоналу лікарні, що вона була принцесою Анастасією, у 1920 році. Незважаючи на те, що вона перебувала у притулку, її виняткова схожість з Анастасією та її великі знання російської королівської сім’ї переконали людей, що вона була тією самою Анастасією. Усе більше людей вірили їй, та, як виявилося, даремно.

Втім, не менше людей не вірили їй. І ось, у 1927 році колишній сусід цієї самозванки заявив, що її насправді звати Франциска Шанцковська. Проте Андерсон дотримувалася вигаданої легенди до її власної смерті у 1984 році, навіть намагаючись вимагати частину королівської спадщини.

У 2009 році було остаточно доведено, що Андерсон була самозванкою – тести ДНК підтвердили, що усі члени сім’ї були страчені у 1918 році, включаючи принцесу Анастасію. Це завжди було неправдою, але легенда про Анастасію надихнула на створення вельми цікавого фільму компанію Walt Disney Pictures.

Деякі люди тягнуться до зірок за допомогою своїх містифікацій, у той час як інші просто прагнуть створити підроблені вічні двигуни. Чарльз Редхеффер якраз належав до числа останніх. Він здійснив поїздку на створеній ним машині по усій країні, стягуючи непомірні ціни за перегляд. Однак, коли інженер провів розслідування, він виявив, що «вічний рух» Редхеффера фактично управлявся людиною у іншій кімнаті за допомогою ручної рукоятки.

Іоанн Англікус, англієць, який жив у 9 столітті, відправився до Риму, став кардиналом, а коли у 853 р н.е. помер Папа Римський, він був одноголосно обраний папою. Як папа Іоанн VIII, він правив протягом двох років, до 855 року. Однак коли він їхав від собору Святого Петра до Латеранського собору, він повинен був зупинитися на узбіччі дороги та, на подив усіх, народив дитину. Виявилося, що папа Іоанн VIII був жінкою. Іншими словами, папа Іоанн став мамою Джоан.

Згідно з легендою, виявивши справжню стать Папи Римського, жителі Риму прив’язали Джоан за ноги до коня, який тяг її на високій швидкості, зачіпаючи об каміння, допоки самозванка не вмерла. Інша легенда свідчить, що її відправили у далекий жіночий монастир каятися у своїх гріхах. Дитина, яку вона народила, виросла, ставши єпископом Остії. Чи правдива ця історія Папи Римського, до сих пір так й залишається таємницею.

Початок 1900-х років має увійти до історії як епоха, коли кінь зміг обвести людей навколо пальця. Розумний Ганс був простий конем, а рішення математичних задач було його грою. Тренер Вільгельм фон Остен давав коню різні математичні завдання, а “Розумний Ганс” відповідав, тупаючи копитом.

Так у чому ж суть обману? У тому, що “Розумний Ганс” зовсім не знав математики. Це був просто не дуже розумний старий кінь. Але він відповідав на сигнали фон Остена та точно знав, коли слід припинити постукувати по підлозі. Він усіх дурив, й все це було заради солодкої морквини з рук свого тренера.

«Війна світів» – це радіоадаптація Орсона Уеллса, заснована на класичному романі, яка була трансльована Mercury Theatre у прямому ефірі на честь Хеллоуїна.

Це сталося 30 жовтня 1938 року. Багато слухачів до смерті перелякалися, вважаючи, що саме у ці хвилини відбувається справжнє марсіанське вторгнення. Цей випадок був названий «єдиним найбільшим обманом засобів масової інформації усіх часів», хоча він й не був задуманий як такий.

Місцеві газети повідомляли про паніку, коли люди покидали цей район, а іншим здавалося, що вони відчувають запах отруйного газу або бачать спалахи бойових дій на відстані. За повідомленнями, кілька людей вирушили до Нью-Джерсі, щоб на власні очі побачити вторгнення іншопланетян, у тому числі кілька астрономів з Прінстонського університету, які вирушили на пошуки «метеорита», який ймовірно впав біля їхньої школи.

На жаль, у деяких випадках подібні радіопередачі закінчувалися зовсім не на жарт. Так, радіопередача 1944 року у Сантьяго, Чилі, викликала паніку, включаючи мобілізацію військ губернатором.

12 лютого 1949 року у Кіто, Еквадор, запанікували десятки тисяч чоловік. Деякі слухачі, оскаженілі обманом, підпалили радіостанцію та офіси El Comercio, провідної столичної газети, вбивши двадцять чоловік.

Джерело