Наймудріша жінка стародавнього світу...

Не менший внесок Гіпатія зробила також у математику. Такі терміни як гіпербола, парабола, еліпс, ввела у вжиток саме вона. Крім того, її перу належать докладні коментарі з теорії конічних перерізів Аполлонія Пергського та на твори алгебри Діофанта Олександрійського. Близько 400 н.е. Гіпатію запросили читати лекції у знамениту Олександрійську школу, та надали їй одну з провідних кафедр школи – кафедру філософії. Гіпатія мала великі знання у точних науках. Вона читала лекції як з математики, геометрії, астрономії, так і з теорії мистецтва та філософії.

Візантійський історик Сократ Схоластик відгукувався про неї так: «Вона набула такої вченості, що перевершила сучасних собі філософів; була наступницею платонічної школи, що походила від Платона, і охочим викладала всі філософські науки. Ті, хто хотіли вивчити філософію стікалися до неї з усіх боків. За своєю освітою, маючи гідну повагу до самовпевненості, вона зі скромністю поставала навіть перед лицем правителів; та й у тому не бачила ніякого сорому, що була серед чоловіків, бо за незвичайну її скромність усі поважали її та дивувалися їй».

Але на той час Олександрія аж ніяк не була тихим притулком для вчених. У 391 році розлючений натовп віруючих християн під керівництвом єпископа Феофіла, прозваного в народі «християнським фараоном», увірвався до Мусейону. Язичницький храм Серапеум був розграбований, заодно була практично знищена Олександрійська бібліотека, що знаходилася на його території. Переляканий Теон замкнув дочку в будинку, щоб та не кинулася захищати цю оселю знань. Гіпатія довго переживала цю подію і носила жалобу за втраченими безцінними рукописами, а знявши її, повністю пішла у науку. Перед смертю Теон, побоюючись за життя своєї дочки, просив її не втручатися у релігійні та політичні чвари.

Єпископ Феофіл, на думку його політичних супротивників, що широко нажився на руйнуванні Серапеума, не заспокоївся на досягнутому. З його ініціативи було прийнято закон, який наказує всім математикам, яких зараховували до астрологів, зректися богопротивних поглядів і покаятися. Незабаром на зміну Феофілу прийшов єпископ Кирило Олександрійський. Колись він теж був слухачем на лекціях Гіпатії, але ті часи залишились у минулому. Християнські фанатики розгромили дім Гіпатії. Вона переселилася до друзів та продовжувала свої заняття. Якийсь час її не чіпали. Але одного разу в публічній лекції, перед великою кількістю слухачів, вона сказала, що єпископ Кирило хибно тлумачить Платона.

Той же Сократ Схоластик залишив опис загибелі Гіпатії: «Люди з гарячими головами, під начальством Петра, одного разу змовилися і підстерегли цю жінку. Коли вона поверталася звідкись додому, вони стягли її з нош і притягли до церкви, званої Кесаріон, потім, оголивши її, вбили черепками, а тіло знесли на місце, зване Кінарон, і там спалили.

Це завдало чимало скорботи і Кирилові, і Олександрійській церкві, бо вбивства, чвари і тому подібне зовсім чуже мислячим за духом Христовим. Згадана подія відбулася в четвертий рік єпископства Кирила, в десятий консульства Гонорія та шостий Феодосія, у місяці березні, під час посту».

Джерело