Тільки не було би війни вже більш...

Ольга Парадовська

А де той час, який тримає нас,

В незайманих й міцних своїх долонях?

Десь загубивсь, у темряві погас,

Чи сивиною ліг на літніх скронях?

Десь загубився в нелегкій війні,

Де порох й дим, й не видно небокраю,

А я спішу в погоні на коні

Років прожитих, що в рядки складаю.

Слова сплетуться по рядочках в вірш

Здобутків щирих і розрад пекучих,

Тільки не було би війни вже більш,

Й дитячих сліз гірких і ран болючих.

Останні статті

Падав сніг на поріг ...(віршики дітям)
19.12.2018, 22:31
Як говорити з дітьми про військову агресію...
27.11.2018, 09:27

Кавова вишня...
31.03.2026, 10:53
Підземні міста...
28.03.2026, 22:39
Романтична краса....
25.03.2026, 13:30
Загадковий меч...
22.03.2026, 18:04
Священний символ йоруба
19.03.2026, 10:17

Коментарі

Влад Ли

118.02.23, 10:43

Голубка

218.02.23, 10:47Відповідь на 1 від Влад Ли

ajnbybz

319.02.23, 08:55

На жаль, правда сьогодення демонструє
що українського контенту побільшало,
але ворожого ще дуууууже багато.
Чомусь нарід не розуміє - узький язик це
прямий шлях до рускава міра у майбутньому
Стражденна Україна

ЖИТТЯ ТРИВАЄ

Тільки не було би війни вже більш...

Останні статті

Коментарі