Цікаве про тварин..)))

Бджоли можуть бути песимістами, свині практично не потіють, деякі тюлені цілком могли б озвучувати «Зоряні війни». Тваринний світ надзвичайно цікавий, і кожен день можна дізнаватися щось нове про життя наших сусідів по планеті.

Ми любимо різні факти про тварин. Адже вони можуть бути не тільки цікавими, а й до сліз зворушливими.

Цих тварин також називають «овечими свинями»: їх шерсть густа і кучерява, як у овець. Але для виготовлення в’язаних виробів її не використовують. А шкода, адже інакше на питання «З якої вовни ваш чудовий светр?» можна було б відповісти: «З свинячої», тим самим поставивши запитувача в глухий кут.

Вони труться своїми прекрасними дзьобиками, закріплюючи союз, а потім риють нору і вже в ній будують гніздо. Іноді, коли їм лінь рити нори самим, іпатки «віджимають» їх у кроликів.

Цих птахів, чиї самці хизуються розкішними вусами, часто порівнюють з більярдними кулями: настільки вони круглі. Але синички не товсті, а дуже пухнасті. Вони сідають на шпагат, щоб досягти рівноваги на тонких гілках і стеблах очерету, і їх розтяжка вражає.

Подібно до коней, зебри сплять стоячи. Навколо цих тварин дуже багато ворогів-хижаків, які бажають ними поласувати. Тому зебра спить, тільки якщо поблизу є ті, хто згоден постерегти її сон.

Ці милі істоти з наївними круглими очима обожнюють влаштовувати змагання за звання головної вонючки. Вони мітять свій шикарний хвіст і починають розмахувати ним перед іншими претендентами. Виграє той, чий запах буквально б’є в ніс.

Більш того, ті, у кого спочатку виходить не дуже, спостерігають за своїми родичами і беруть приклад з особин, у яких це виходить найкраще. Якби у видр були свої школи, вони б, напевно, швидко додумалися до шпаргалок.

Довгі роки натуралісти були впевнені, що ці сумчасті НЕ пукают. І лише потім з’ясували, що у виділюваних ними газах кількість метану – одного з найбільш пахучих продуктів життєдіяльності кишкових бактерій – мінімальна.

Ці одягнені у фраки красені вміють доглядати за своїми дамами. Як і люди, вони роблять обраниці «пропозицію», але замість кільця – звідки ж їм його взяти? – дарують снайбільш гладкі камені, дбайливо відібрані ними з прибережної гальки.

В цьому відношенні маленькі слоненята нічим не відрізняються від дітей, які смокчуть пальці, щоб заспокоїтися. Від цієї звички їм теж досить складно позбутися, і навіть дорослий слон в стресовому стані може, як маленький, засунути хобот в рот.

Подібність настільки велика, що деякі ЗМІ стали розповідати історії про нещасних слідчих, поставлених в глухий кут знайденими на місці злочину відбитками пальців. Однак вчені запевняють, що можна не хвилюватися: жодна коала не буде заарештована за безпідставним звинуваченням, адже для фахівця відмінності очевидні.

Чхання для собак – це такий же ж засіб спілкування, як гавкіт або скиглення. Звичайно, вони можуть чхнути від того, що пил потрапил в ніс, але також вони використовують різні види чхання, щоб дати зрозуміти, що все в порядку і вони просто граються, або повідомити, що втомилися і хочуть відпочити.

У цих повільних тварин такий же неспішний метаболізм. Щоб перетравити жменю їжі, їм потрібні довгі години. У добре наїдженого лінивця 2/3 ваги тіла становить шлунок. А раз на тиждень тварині доводиться залишати обжите дерево, щоб сходити в туалет.

Це не означає, що у невиспаної сови червоні очі. Просто сови з чорними очима зазвичай ведуть нічний спосіб життя, з жовтими – денний, а сови з помаранчевими очима активні в сутінках і на світанку.

Так в цій країні називають малих пінгвінів. Не тих, хто просто зростом не вийшов, а тих, хто відноситься до підвиду, що має таку назву. Так прозвати птахів напоумили австралійців не тільки крихітні розміри тварин, але і незвичайний – синій – колір пір’я.

Хижаків складно запідозрити в тому, що вони здатні до ніжної дружби навіть із собі подібними. Особливо якщо вони дияволи, нехай і тасманійські. І тим не менше вчені переконалися в тому, що представники цього виду в дитинстві вибирають собі друга, з яким тримаються разом все життя.

Еволюція доклала чимало зусиль, щоб дозволити дятлам без проблем харчуватися, зачепившись за вертикальний стовбур дерева: тут і спеціальна будова стопи, і розташування м’язів, і довжина кігтів. І вся ця розкіш просто не призначена для того, щоб їсти стоячи на горизонтальній поверхні.

Джерело