Дітям потрібні тільки дві важливі навички...

Уміння не орієнтуватися на винагороду, керувати своїми емоціями і поведінкою знаходяться в основі комплексу навичок, які часто називають “соціально-емоційними”.

Але діти, які зазнавали труднощів із взаємодією, не вміли слухати і вирішувати конфлікти, з меншою ймовірністю закінчили середню школу, не кажучи вже про університет. У них частіше виникали проблеми із законом, і вони частіше вживали психотропні речовини.

Маючи всі докази, що підтверджують важливість соціальних і емоційних умінь, чому ми все одно більшу частину наших ресурсів вкладаємо в навчання дітей академічних навичок? Вони не допоможуть нашим дітям стати емоційно компетентними. Ми повинні самі подбати про це, не покладаючись на школу.

Вони вдвічі частіше здобували вищу освіту. У них також було більше шансів влаштуватися на гарну роботу у віці до 25 років.

І не панікуйте, якщо ваша дитина вже закінчила дитячий садок. Ви можете навчити цього в будь-якому віці – головне, дати дітям можливість практикуватися в повсякденному житті.

• Самосвідомість: здатність розпізнавати власні емоції і вибудовувати зв’язки між своїми почуттями, думками і поведінкою.
• Керування собою: здатність конструктивно керувати своїми емоціями, думками і поведінкою, самоконтроль.
• Соціальна обізнаність: здатність покласти себе на місце іншої людини і демонструвати емпатію.
• Навички спілкування: здатність створювати і підтримувати здорові стосунки.
• Відповідальність у прийнятті рішень: здатність приймати правильні рішення щодо власної поведінки і взаємодії з іншими.

У книзі «13 речей, які не роблять розумні батьки» описані конкретні вправи, які навчають дітей різного віку керувати своїми емоціями і вдосконалювати свої соціальні навички. При регулярній практиці діти можуть розвинути розумовий м’яз, необхідний їм для досягнення найбільшого потенціалу.

Ось кілька простих вправ, які можуть допомогти вашій дитині розвинути емоційну компетентність:

1. Означте почуття своєї дитини. Практикуйте такі фрази, як «Схоже, ти сьогодні сумний» або «Здається, тобі трохи не по собі». Зрештою, ваша дитина навчиться самостійно висловлювати свої почуття.
2. Підтверджуйте почуття своєї дитини. Чиніть опір бажанням сказати такі речі, як «Заспокойся – це не важливо». Замість цього скажіть: «Я бачу, що ти дійсно засмучений». Незалежно від того, чи вважаєте ви, що її емоційний відгук не відповідає ситуації, навчіть свою дитину, що переживати різні почуття – це нормально!
3. Вивчайте співчуття. Скажіть: «Покажи мені, що відчував цей хлопчик, коли ти його вдарив». Коли ваша дитина робить сумне чи сердите обличчя, вона насправді відчуває цю емоцію на мить. І поступово вона стане більш співчутливою – що є ключовим елементом соціального успіху.
4. Нехай ваша дитина відчуває незручні емоції. Добре, що іноді буває нудно, сердито, страшно або самотньо. Навчіть дитину впоратися з дискомфортом. З вашою підтримкою малюк може дізнатися, що незручні емоції можна витримати.
5. Виправте вчинки, а не емоції. Дайте зрозуміти, що сердитися – це нормально, а поводитися агресивно – ні. І навчіть дитину, що засмучуватися, це не означає кричати. Дисципліна – це найкращий спосіб боротьби з емоціями.

Незалежно від того, 4 вашій дитині чи 14, зробіть ці вправи частиною повсякденного життя. Так, ви дасте дитині інструменти, які знадобляться їй в майбутньому, щоб досягти найбільшого потенціалу.

А читати і писати вона навчиться і так!