На мою думку, потрібно негайно заморозити конфлікт на Донбасі та зосередитися на внутрішніх реформах. У першій справі нам можуть допомогти наші західні партнери, що мають серйозні важелі впливу на Росію та її керівництво.

Внутрішні реформи ніхто не зробить без нас. Так -- нам допомагає Захід, надає кредити для підтримки та ставить певні умови перед нашим урядом. Однак якщо в урядовців не буде чіткого розуміння програми змін та бажання її втілювати в життя, ми будемо приречені сповзати далі вниз.

Головними пунктами дорожньої карти повинні стати боротьба з корупцією, дерегуляція та децентралізація. Бізнесу потрібні чіткі, стабільні в часі та прийнятні правила гри на ринку, в тому числі невисокі податки та відсутність корупційного тиску. Натомість держава матиме моральне право вимагати від підприємців виходу з тіні, де ховається чи не половина ВВП. Тоді до нас  також прийдуть іноземні інвестори.

У гуманітарній сфері потрібно стимулювати зміцнення монолітності політичної нації, аби запобігти подальшому сепаратизму. Необхідно знаходити та пропагувати речі, що об'єднують нас, а не розділяють.

Для подолання кризи всі гілки влади мають бути єдиною командою, що відповідально й фахово провадить реформи. Громадянське суспільство повинно виконувати функції контролю та бути водночас неофіційним дорадчим інститутом. Найкращі серед активістів могли б допомогти країні, перейшовши у владу й розбудовуючи нові політичні сили якісно вищого рівня за існуючі.

У зовнішній політиці нам потрібно й далі рухатися згідно обраного під час Революції Гідності євроінтеграційного вектору.

Далі міг би продовжити розкривати думку, але не бачу сенсу, оскільки подібними замітками про все й водночас ні про що забиті не тільки соцмережі та блоги, але навіть друковані видання. Написати подібний опус здатен чи не кожен другий обиватель у нашій країні, а от зробити чи навіть сказати щось по ділу більшість тих, хто називає себе експертами, активістами чи посадовцями, не може чи не хоче.