Ліс запрошує і пропонує)))

Цей рік нечасто дивував нас грибними знахідками, - зате, як видно з фото, надії втрачати не варто.

)))Хто стукається, тому врешті відкриють))).

Зате як же приємно побродити по стежинах, усипаних пожовклим листом, вдихаючи той особливий аромат осені...

Десь на галявинці)))

Дивує кольором і витривалістю, бо навіть заморозки пережив стійко.

Трапляються радісні моменти)

Продовження радості))

У той же день...

Через кілька см від попереднього)))

Зібрано докупи)))))

Зовсім юні опеньки.

Уже і не мріяли побачити, але у неділечку під час цілоденного дощу відважилися приїхати в ліс, - і недарма ж)))

380 г

Всього 2 (мій - менший), та РА_ДОС_ТІ))))))!!!!

Лісова капуста, баранчики, - у різних районах називають по різному, - смачний гриб, що трапляється дуже рідко, але бували випадки, що виростав до 2,5 кг у наших лісах.

Красиво, хоч і неїстивно.

В цьому році їх висипало незміряно!!! Передвісники опеньок.

Гарненько прикрашають пеньочки.

Фіолетова рядовка на передньому плані)

Молодюсінький зонтик (величають його також курочкою). Делікатес.

Несправжні опеньки (без "веснянок і спідничок", яскраві).

Рядовка.

Так ось чому вони названі рядовками. Минулого року нарахувала в ряду 153 штуки, правда, половина було червивих.

Їсти їх не варто, та помилуватися можна.

Аж світяться на сонечку. Красота!!!

Рядовки. Смачні, м"ясисті, та відварити варто зо 2-3 рази, щоб зліквідувати досить інтенсивний квітковий запах. І цей запах не дасть вам переплутати рядовку з блідою поганкою (до речі, у блідої поганки обов"язково є "спідничка", а у рядовки нема).