Жити тільки майбутнім,хіба ж це правильно?
Ми настільки захопились планами на оте майбутнє,що навіть не помічаєм
як життя помаленько проходить попри,ми не помічаємо,що насправді воно
вирує навколо нас,але ми не беремо беспосередньої участі в ньому,ми
живем чимось іншим,на наших очах ніби окуляри,які змушують нас бачити
тільки те - чого не треба,а те що справді важливе,потрібне залишається
за межею нашого кругозору,ми вчимо те - що нам не
цікаво,прислуховуємось до порад людей які направді нам дуже
неприємні,але вони стоять "вище" і саме тому ми повинні їх слухати,а
може це просто ми опустились до того рівня що всі тепер можуть нам
вказувати що,як і коли ми повинні робити?
А справжнє життя насправді ж так близько,воно поряд:в теплому сонячному
промінні,яке кожного дня нагріває нашу планету,в отих байдужих химерних
хмарах які літають в небі,в короткочасному літньому дощі під яким так і
хочется просто стояти і мокнути забуваючи про все,в отій зеленій траві
десь далеко в полі на яку лягаєш,заплющуєш очі і відчуваєш силу
землі.Ми просто розівчились бачити справжній світ,ми живемо
нездійсненими мріями,постійними фантазіями,якимись нереалізованими
задачами і ніхто навіть не збирається нічого міняти в свому житті.Ми
всі залежні від інтернету,мобільного телефону
,ICQ
і інших речей без яких могли б обійтись,або принаймні обмежити себе в
них.Чому наприклад ми не залежимо від книжки? Ні не від всіх тих
набридливих підручників,екзаменіційних збірників і багато іншої
літератури яку нас змушують перечитувати і яка насправді нам нічого
корисного не приносить,але ж в світі існує ще безлліч інших книг і я
впевнена що яка б людина не була але кожен зможе знайти щось для себе!
Ми повинні усвідомити те що термін
ЩАСТЯ який словник пояснює як -
стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості,залежить
тільки від нас.Ми прокидаємось зранку і ми повинні вже бути цьому
раді,раді тому що почався новий день,тому що зійшло сонце,тому що
надворі чудова погода,тому що ми здорові,тому що ми ЖИВЕМ,так саме
ЖИВЕМ з великої літери і хоча більшіть цього все таки не усвідомлює,але
є люди які беруть від життя максимум і ці люди насправді щасливі.Тому
просто навчіться говорити ТАК тому чого хочете,прагнете і НІ тому що
вас аж ніяк не цікавить і тоді все стане на свої місця.