Уривки

  • 06.09.23, 15:52
Вночі наснилося. Я на подвір'ї у себе в селищі. Прийшли рашисти, як минулої весни. "Кто вы такая?" - кажуть вони мені. А я стою і кажу: "Я- громадянка України". І сирена розбудила.
Майже неділю немає зв'язку з батьками. Здогадуюсь, що були на тому сраному "рєфєрєндумє" ...і мабуть отримали папірець з куркою.... З мамою балакали лише про школу, кляті хвороби, котів та собак. Ні пари з вуст, що у них там...На серці неспокійно.
Мала засмучується, що тупі рашисти не дають нам бачитись з рідними. І котом. А я ще більше плекаю в ній ненависть до руського міра. І впевнена, що її вона передасть своїм внукам. Не буде більше покоління, отруєного фейковою меншовартістю українця!І їхніх головах тепер оті болотні - меншовартісні. І це чудово.
І хтоб не сміявся з нашої гіперболізованої гордості бути українцем, мені все одно. Виростуть діти, слава тобі Господи. І завжди будуть гордими... Не хочеться вірити в те, що втратимо окуповані території назавжди. Все більше смутку від уяви, що ніколи потрапиш додому... Залишається лише вірити. Наші хлопчики просуваються) Токмак, зустрічай) Титани. Слава вам і подяка назавжди. Бережи вас Бог.

На цій землі, окрім козаків,ніхто жити не буде!

  • 24.08.23, 09:20
Запам'яталася фраза 60 -літнього воїна бригади, що воює на Запорізькому напрямку. Врізалася в пам'ять.
Дякую, рідненькі! За кожен день і кожен сантиметр рідної землі, що ви звільняєте.
Зі святом. Слава ЗСУ.

Прес...

  • 26.06.23, 22:11
З кожним днем таке враження, що все твоє земне існування летить шкереберть. І хто ти взагалі серед цих уламків...ніхто. Тебе просто давить великий уявний прес. В один момент він розчавить тебе. Але ти борсаєшся. І таки ще виходить 
"Так, зараз нерви у нас же які...'- каже сумно сто п'ятий лікар, дивлячись на тебе, як на вітрину, де мабуть теж летять "уламки" його свідомості. 
"Та ні, це все ж до війни, мій стан такий ще до повномасштабної війни, я ж тоді була до біса сильною, але трішки зламалася... "- хочеться заперечити, але товща зневіри давить тобі пресом голову. Встаєш, дякуєш, йдеш. 
Мляво якось пролітають перед очима новини з тг каналів. Масовий ажіотаж...кожен день трагедії, немислиме горе, що давить і давить. Чавить. Прес. Прокидаєшся на мить, коли дитина питає, що з нами буде після аварії на АЕС. Діти трішки вільніші, але і їм дістається...
Отже, що там робити. Заткнути вікна? Не виходити на вулицю дві години?
Невже над нами, як над тарганами, знущаються. Не тільки кляті рашисти*... (*прокляті на сім поколінь, нарід-гній, вбивці, мародери, гвалтівники, моральні уроди, які навіть кров"ю ніколи не змиють з себе це прокляття) 
Виходиш на вулицю, а в запорізькому повітрі, як завжди тхне немислимим "коктейлем '... Вночі тепер ще і запах дохлятини.... А може і справді, ми вже пристосовані до всього?
Будемо жити....
Що не точно)

а дійсно)

  • 30.05.23, 17:53
Хоч і приїлася фраза, але )))))

зайшла в один московський чат по ссилочці Фейгіна)))) там орейро , точно )


Слава нашим мужнім воїнам і низький уклін назавжди. За нами правда. Слава ЗСУ



Бердянськ сьогодні

  • 28.04.23, 08:59
Із місцевого пабліку. Уявляю є..ла цих зрадників. ЗСУ поряд!!!

"Ну, вот мы и дождались приятных новостей. Колобки потихоньку разбегаются из Украинского Бердянска, думая, что если колона автомобилей и автобусов выезжает рано утром со Спорткомплекса, то ее никто не заметит. Витязи нехотя стягиваются поближе к фронту с награбленными пожитками, понимая, что вряд ли уже смогут ими воспользоваться после встречи с нашей Армией. Милицианты-колобки поумнее уже в пути на болота, поглупее - безосновательно уверены, что все обойдется и ответственности удастся избежать. Общая подавленность, безысходность с оттенком паники все отчетливее читается на унылых физиономиях городских предателей, поднимая настроения патриотам своим видом. Осталось только прикарманить как можно больше и попытаться с натыреным скрыться. Этим и занимаются сейчас скрепоносцы-расисяне и «слуги господние» из числа местных попов московского патриархата. На днях настоятель церкви Святого Николая-Чудотворца (она же церковь на Спорткомплексе), местный архимаг Виталик Гогунский, сепар с многолетним стажем, активно обсуждал с расисянами имущество, которое в срочном порядке необходимо вывезти из церкви на болота. Попросту говоря – украсть, как в лучших традициях самой духовной страны на свете, которой все завидуют. Подобное будет происходить или уже происходит во всех храмах города, по аналогу с Херсоном. Гогунский и ему подобные гэндальфы давно живут оторванными от Бога и веры, в головах только материальные ценности и расийские скрепы, поэтому вывозить будут все, что смогут унести, увезти, оторвать или отодрать. Очень забавно было бы посмотреть на одурманенных прихожан московских храмов, когда в один уже недалекий момент они узрят пустые помещения, без святынь, без икон, без ничего. Как они будут оправдывать московитов? Украли по воле Бога? Украсть у фашиста – не грех? Украли, потому что это и так все наше исторически? В рюзьком мире без изменений: русня ворует, грабит, отжимает. А виноваты украинские неонацисты и загнивающий запад."

Муки совісті

  • 18.04.23, 10:00
Не запитали Рамашку, як він, тепер відчуває їх?

Але по є..лу видно, що так.

просто весняний котик...

  • 11.03.23, 17:28
якого ми залишили вдома. 
він порається сам по господарству. (це такий гумор, щоб не плакати) 
сумуємо. (але щоб розказати достеменно як, то треба передивитись тонни матеріалу - малюнків, коміксів і переслухати байок) 

нехай всі повернуться додому.
чи зрозуміють нарешті, де їх дім)

тектонічні зміни в долях та свідомості мільйонів.
що краще, те і  те, мабуть... 

головне - встигнути сказати те, що хотів. 
але клубок у горлі іноді заважає. 

набутися поруч. як момент. і як вічність.

сьогодні знову у Запоріжжі гучно. 

з вірою у котиків ЗСУua_flag

дякую, що ми живі. heart




Бахмут тримають Титани

  • 06.01.23, 17:15
Дякую вам, тримайтеся, рідненькі! Слава ЗСУ. 


Із сєрії "МОЯ КРАЇНА НІКОЛИ НЕ СТАНЕ НА КОЛІНА"

  • 05.10.22, 22:49
На блогах Байок ностальгує за срср, і тримтить перед ворожим Заходом, поки наші Герої звільняють нашу рідну землю.
І хочу сказати вам, совкодрочєрам, ви скоро помрете, а наші діти і внуки буть жити у вільній країні.

А це фото від дій новітніх фашистів. Невже це можливо у 21 столітті? 
І хай у горлі убивць навіки зостануться кістки вбитих і закатованих українців, а також у тих, хто їх підтримує. 


"Орест" після московитського полону. 



Українські правоохоронці знайшли катівню в селі Піски-Радьківські в Ізюмському районі на Харківщині, де російські окупанти знущалися із захоплених військовослужбовців.
https://zaxid.net/news/


"Вчора ввечері я випадково взяла до рук уявну коробку з видраними золотими коронками. Я просто не встигла заплющити очі, механічно торкнулася і… тепер ношу її в собі другий день.
Ношу і ранюсь об неможливість усвідомити це звірство. Істерично мию з милом думки. Хочу залляти хлоркою світ, що це допустив.
Час від часу опиняюся в маленькому залі Аушвіцу, в тому з такими ж видраними зубами. Пишу крейдою на уявних воротах неба «Покарай! Покарай! Покарай!».

З нами Бог та ЗСУ...

Слава ЗСУ, слава нації, смерть ворогам.