Наша земля
- 26.05.24, 18:19
Тотальний розпач, що несеться звідусіль, підпилює і без того розхитану нервну систему. Після переїзду з окупації очікування семи діб на блокпостах Василівки вилізло бонусом купа хвороб. Як каже одна з моїх докторинь : " дорогенька, гідозепам- то вже наш хліб"))) А я ще не їм його, пручаюся. І взагалі кожного ранку розумієш, що комусь набагато гірше. А тому, хто загинув, так і взагалі...
Бісить линуче з усіх прасок лайно щодо" тцкашників", "зсушників". Всі рожевенькі і пухнасті, спостерігають, що воно далі буде. А хлопці там. Чому вони повинні.
Ніхто крім них? Низький уклін назавжди вам, рідненькі...
На бложиках, забутих, тупе старе піздло вісмут відчуває себе королем. Соромище страшне. В противагу чоловікам його віку, що воюють на Запорізькому напрямку. А я нагадаю тобі, що казав дядько з тієї бригади: "На цій землі , окрім козаків , ніхто жити не буде".
Тобто люди честі і совісті там. На фронті. Як і раніше.
Віками, за Україну. За нашу землю.
Віками не змогли її отримати і завжди намагалися захистити, але совість їх віками чиста.
Як і тих, хто зараз на фронті.
Дякую ЗСУ за кожен ранок і день у вільній країні.
Недавно дізналася, що двоюрідний брат на війні, є більш конкретна ціль донатів.
Великі жернова історії знову перемелюють українців...
Але ми живучі.
Віками це довели...
Це наша земля.
14
Коментарі
nasinynka
126.05.24, 20:52
Як казав генерал Залужний: "Буде важко. Але вже точно не буде соромно".
А на всяких гімнюків навіть комента не варто тратити.
Є старе східне прислів'я: Собака гавкає, а караван іде.
Lukas-67
227.05.24, 05:28
Whiskey*
327.05.24, 08:32Відповідь на 1 від nasinynka
Згадалися саме ці слова, так.
Whiskey*
427.05.24, 08:33Відповідь на 2 від Lukas-67
Ранок не дуже добрий, але привіт
one two three
528.05.24, 10:06
Привіт
Щира тобі подяка ха ці слова.
Аж трохи легше стало, бо відчай через війну і її несправедливість справді часто підступає.
Whiskey*
628.05.24, 13:07Відповідь на 5 від one two three
Привіт
Не звертай уваги на того вісмута, воно старе і дурне, завжди любить росію, тому це повертає у молодість.
Таких багато людей старшого покоління. Може і не маємо права казати, що вони дурні))
А опинилися вони б у справжній окупації і ковтнули рузького міра, думаю, так би вже захоплювалися. А так дуже зручно кожен день клясти Україну, але сидіти тут.
Мене завжди хвилює лише це питання: чому вони тут.
Так просто взяти і поїхати жити у расіюшку кохану.
one two three
728.05.24, 15:49
http://blog.i.ua/user/12610526/2421083/
Дивись, сьомий коментар.
Чекають, бідолашні, поки на них придуть україномовні за мову російську у замітку нападати.
Інваліди на мозок.
Більшість україномовних на фронті, а в них тема мови болить. Гидко.
one two three
828.05.24, 15:54
Вісмут розпинається у коментарях...
Тільки себе і чують, на реальність звернути увагу не хочуть.
А все справа у тому, що багато тих, хто погано вчився у школі і по життю щось ще вчити то велике слабо. От і з мовою у декого тяжко.
Whiskey*
928.05.24, 17:03Відповідь на 7 від one two three
Я думаю це все ще ментальність совка, фальшиво вбите десятиліттями, що" я гражданін велікай страни " і мені всі кругом повинні. На жаль найкращу інтелігенцію України винищено, нащадків тих людей дуже мало. І Геруся тут неодноразово теж ностальгував за радянським минулим, хоча дуже дивно, він по віку мій одноліток.
Але то таке, просто дійсно зріз суспільства...
Є дійсно два типи людей: порядні, чесні і не дуже.
І неважливо на якій мові розмовляють...
Але в нинішніх умовах, і тепер вже навіки, українська - то дійсно маркер саме тієї порядності і інтелігенції .. .
Ти тільки подивись, як наші діти тепер легко сприймають все українське! І не вважають то меншовартісним! Моя дитина, наприклад, дико стібається з усіх російських пісень)))
Початок покладено....
Нажаль, ціною сотен тисяч життів...
nasinynka
1028.05.24, 20:09Відповідь на 6 від Whiskey*
Все трохи складніше. Більшість з них не є місцевими жертвами радянської пропаганди. Вони росіяни, з Росії. Поцікався в гугла, скільки ешелонів переселенців з Росії було завезено до нас після голодомору. Їх завозили організовано, цілими колгоспами з реманентом і селили в ще невихололі хати померлих від голоду. І на шахти завозили ешелонами, в більшості випадків "хіміків", що досиджували строк. А з ними і наглядачів. Вони всі плодилися на наших землях, розуміючи, що тут краще. Того і не виїжджають. А на ТОТ знову везуть ешелонами.