...Найкраще досягається ціною великого болю...
- 29.06.17, 11:43
Є легенда про пташку, що співає лише раз у житті, співає милозвучніше за будь-яку істоту на всій землі. Щойно покинувши гніздо, ця пташина шукає тернину і не заспокоїться, аж поки не знайде. А потім, співаючи серед нещадно гострих гілок, врешті-решт наштрикується на найдовшу та найгострішу колючку. Помираючи, вона долає біль і своїм співом перевершує жайворонка та солов’я. Лиш одна бездоганно-прекрасна пісня, ціна якої — життя. Але її заціпеніло слухає увесь світ, а Бог на небесах — усміхається. Бо найкраще досягається ціною великого болю… Принаймні так легенда каже.P.S. Маккалоу Колін"Ті , що співають у терні"
1
Коментарі
Гість: Lover man
129.06.17, 13:26
Чому та пташка йде на смерть? Біль завжди являлась каталізатором розвитку для кожної істоти,включно з людьми,але пташку шкода..
Myroslava24
229.06.17, 14:33Відповідь на 1 від Гість: Lover man
На жаль, так і є((
Хозяин- С
329.06.17, 14:54Відповідь на 1 від Гість: Lover man
птиццо куриццо-нет, ибо куриццо нада жр
ать!
Іван Штахета
429.06.17, 14:55Відповідь на 1 від Гість: Lover man
Є два двигуни прогресу.
1 - Цікавість.
2 - Конструктивна лінь і конструктивна жадібність - бажання спростити собі життя, витрачати менше ресурсів на певні дії.
Абсурдний штамп - "людина живе щоб мучитись і страждати" активно вбивається релігійними шизоїдами всіх кольорів і відтінків оленям в голови, щоб ними легше можна було маніпулювати....
Lulu
529.06.17, 15:06
Може і відомі конкретні випадки, де працює ця закономірність, але вона вочевидь не універсальна.
А ще так можна дійти і до виправдання червоного терору та інших видів масових знищень заради побудови ідеального суспільного ладу. Якби ульянов знав про цю легенду, то міг би запросто втулити її виправдовуючим епіграфом до своєї доктрини типу "Пролетарі всіх країн єднайтеся. Найкраще досягається ціною великого болю"
Гість: Lisa Melissa
629.06.17, 16:13
Абсурд
но романтичненько! Для женского романа самое то, для жизни все наоборот 