То ще не весна

Ні,

То ще не весна,

Не весна на порозі.

Ще завмер у своїй сивині крижаній

Цей лоскут голубий –

То примхливії боги

Як завжди,

Віддаються забаві своїй.

Нишком змусять у звабі повірить бажанням,

Відігрівши теплом,

Що розтане як дим.

Будь же вірним завжди

Лиш своєму чеканню,

І терпінню,

І болю,

І навіть стражданню,

Не пустивши омани обіцянок в дім.