Масоны хорошие........ ...пипец
- 08.10.10, 09:01
Открываю учебник "Історія України" автор О.Реєнт, О.Малій (кому интересно поищите в интернете, учебник есть).
§8 Російський визвольний та польський
національно-визвольний рухи
в українських землях
у 20–30-х роках ХІХ с
1. Масонство в Україні.
2. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку.
3. Пропаганда волелюбних ідей у навчальних закладах.
4. Польське повстання 1830–1831 рр.
Пригадайте з курсу всесвітньої історії, які суспільні рухи розвивалися в Російській імперії в 20–30-х роках XIX ст.
З кінця ХVІІІ ст., особливо після наполеонівських воєн та походів ро - сійської армії в Європу в 1813–1814 рр., в Україні поширюються ідеї Фран -
цузької революції. З’являються перші опозиційні царизму таємні органі-
зації, члени яких сповідують ідеї удосконалення суспільства («розумного
суспільства») через удосконалення людини – масонські ложі.
Запозичені із Заходу, ці таємні товариства заповнили суспільну нішу,
яку мали займати громадські, релігійні, політичні об’єднання. Однак про
політичні організації в самодержавній Росії годі й було мріяти, а право-
славна церква, включена до бюрократичної системи царату, втрачала авторитет духовного провідника народу. Масонські ложі стали своєрідною від-
повіддю української еліти на виклик часу: в них об’єднувалися ті, хто жа-
дав вирватися із задухи жандармсько-бюрократичного режиму, змінити
звичний стан речей. Варто взяти до уваги, що масонські ідеї приходили на
Лівобережжя не лише із Заходу, а й з Росії, де на цивільній та військовій
службі перебувало багато українських дворян.
Спілкування з європейцями сприяло поширенню ідей волелюбності й
буржуазної демократії. Тому масонський рух в Україні мав здебільшого
політичний характер.
Дух незадоволення всіх класів українського суспільства, свідомого дво-
рянства (офіцерів), неможливість вільно викладати свої думки, плани і проек-
ти необхідних змін державного і соціального ладу призвели до організації та-
ємних товариств... На першому місці треба поставити масонські ложі, що до
них входило дворянство, іноді дуже вельможне і багате, офіцерство. Масон-
ство з його штучною організацією, містикою і символікою, політичною і соці-
альною уміркованістю... що були реакцією проти Французької революції, ко-
ріння свої на Україні мало в російському і польському масонстві. Головною
його метою було духовне відродження окремої людини і філантропія...
Академік ВУАН Д.І. Багалій про масонство в Україні як форму
дворянської революційності // Хрестоматія з історії України.
ХІХ – поч. ХХ ст. / Упоряд. В.Г. Сарбей. – К., 2000. – С. 36–37.
Першу масонську ложу в Україні утворили польські шляхтичі у
Вишневці на Волині 1742 р. 1784 р. виникла масонська ложа «Безсмертя» у
Києві. Протягом 1817–1819 рр. з’являються дві масонські ложі в Одесі –
«Понт Евксинський» і «Три царства», у Полтаві – «Любов до істини» (її чле-
нами були І. Котляревський, С. Кочубей, Г. Тарновський), у Житомирі,
Кам’янці-Подільському. З 1818 до 1822 р. в Києві діяла масонська ложа
«З’єднаних слов’ян», на гербі якої був зображений хрест із написом «Єдність
слов’янськая». Членами ложі були представники різних національностей,
люди «вільних» професій, урядовці. Якщо на Лівобережжі домінували ідеї
панславізму (об’єднання всіх слов’янських народів у складі Росії), то на
Правобережжі головною метою масонських лож, до яких входили переважно
поляки, була боротьба за відродження могутньої Речі Посполитої з право-
бережними українськими землями включно.
Масонські ложі підготували підґрунтя для виникнення суто політичних
організацій. У масонських ложах пройшли школу майбутньої політичної
боротьби В. Капніст, В. Лукашевич, П. Пестель, М. Орлов, М. Бестужев-
Рюмін та інші.
1821 р. В. Лукашевич створив першу політичну організацію – таємне
Малоросійське товариство, до якого входив генерал-губернатор Малоросії
Історія України
князь М. Рєпнін. «Катехізис автономіста» – програмний документ об’єд-
нання – ставив за мету відродити Гетьманщину на автономних засадах.
Погляди членів товариств на майбутнє Російської імперії виклав у проекті
«Конституції» М. Новиков. Росія мала стати республікою з восьми царств.
Українські землі повинні були ввійти до її складу Київським і Херсон-
ським царствами, а також вільними містами Києвом і Одесою.
Самодержавство з острахом сприймало діяльність будь-яких громад-
ських об’єднань. Тому 1822 р. царським указом було заборонено всі масонські
ложі та інші таємні організації.
Таємна діяльність, обмежене коло членів масонських лож не дозволили
поширити їхній вплив на широкі верстви населення. Однак їхня поява засвід-
чила опозиційність частини української інтелігенції правлячому режиму.
Наростання невдоволення самодержавною, військово-бюрократичною
системою поширювалось в усіх прошарках суспільства. «Діти 1812 року»,,
як називали себе всі, хто після перемоги над наполеонівською армією
прагнув змін на батьківщині, вдалися до практичних заходів. У 1816 р. в
Петербурзі виник «Союз порятунку» – гурток офіцерів – вихідців з давніх
дворянських родів. Двома роками пізніше його було реорганізовано у
«Союз благоденства». Одну з його ланок – Тульчинську управу – очолив
полковник П. Пестель.
1821 р. унаслідок розколу «Союзу» виникли дві організації – Південне
товариство на чолі з П. Пестелем, а пізніше й Північне товариство, очолюване
М. Муравйовим (Петербург). До Південного товариства із центром у м. Тульчи-
ні ввійшли, крім П. Пестеля, О. Барятинський, С. Волконський, брати Сергій
та Матвій Муравйови-Апостоли, М. Бестужев-Рюмін, О. Юшневський.
Ідеологію «З’єднаних слов’ян» викладено в статуті товариства, розроб-
леному П. Борисовим і оприлюдненому на з’їзді в Млинищах на початку
вересня 1825 р.
«Общество имело главной целью освобождение всех славянских племен
от самовластия; уничтожение существующей между некоторыми из них на-
циональной ненависти и соединение всех обитаемых ими земель федера-
тивным союзом. Предполагалось с точностью определить границы каждого
государства, ввести у всех народов форму демократического представи-
тельного правления, составить конгресс для управления делами Союза и для
изменения, в случае надобности, общих коренных законов, представляя каж-
дому государству заняться внутренним устройством и быть независимым
в составлении частных своих узаконений».
Спинились далі на обов’язках кожного члена товариства сприяти промис-
ловості, моральності й освіті в державі, а також і на особистих повинностях
членів...
Відповідно до цього кожному членові ставиться у повинність дбати про
викуп кріпаків, про народну освіту, а також проводити серед народу та солдат
пропаганду в дусі переказаних тут правил.
Академік ВУАН С. Єфремов про федералістські ідеї учасників
Товариства об’єднаних слов’ян // Хрестоматія з історії України.
Тема 2
1825 р. до складу Південного товариства ввійшли члени Товариства об’єднаних слов’ян,
створеного молодшими офіцерами у Новограді-Волинському. Південне товариство об’єднувало
управи в Тульчині, Кам’янці, Василькові, а також Кишинівську управу на чолі з М. Орловим
і В. Раєвським.
Керівники Північного й Південного товариств виробили програмні документи. У «Кон-
ституції» М. Муравйова передбачалося перетворення Росії на конституційну монархію на
засадах федерації. Два з тринадцяти штатів суб’єктів федерації – мали бути утворені на
українських землях (Український з центром у Харкові й Чорноморський з центром у Києві).
«Руська правда» П. Пестеля містила більш радикальні положення. Автор уявляв майбутню
Росію єдиною централізованою унітарною дер- Фрагменти «Конституції» жавою з республіканською формою правління. М. Муравйова та «Руської Він виступав за скасування кріпосного права, правди» П. Пестеля
військових поселень, ліквідацію середньовічних гільдій, цехів, гербів, привілеїв, проголошення рівності громадян Росії перед законом, свободи слова, друку, зборів, віросповідання, рівноправності в
судових справах, скорочення терміну військової служби з 25 до 15 років. Передбачалося надати всім громадянам від 20 років рівні й не обмежені майновим цензом права.
Ліквідацію самодержавства передбачалося здійснити шляхом змови. Центром повстання мала стати Україна, оскільки навесні чи влітку 1826 р. імператор збирався прибути на огляд військ до Білої Церкви. Після вбивства царя планувалося виступити з відданими полками на Київ, а потім – на Москву. Північне товариство в той самий час мало організувати виступ у столиці – Петербурзі. Смерть Олександра І була використана заколотниками для виступу. 14 грудня 1825 р. в Петербурзі мало відбутися складання присяги новому
імператору – Миколі І. У цей час на Сенатську площу вийшли повсталі полки. Однак вони були розстріляні вірними цареві військами. 29 грудня 1825 р. почалося очолене С. Муравйовим-Апостолом та М. Бестужевим-
Рюміним повстання розквартированого під Васильковом Чернігівського полку. Захопивши штаб полку, повстанці вирішили йти в напрямку Житомира на з’єднання з іншими військами. Та біля сіл Устинівка й Ковалівка
їх зустріли гарматним вогнем каральні частини. Розсіяні й деморалізовані учасники виступу здалися. Уряд жорстоко покарав декабристів. П’ятьох із них (К. Рилєєва, П. Каховського, С. Муравйова-Апостола, П. Пестеля,
М. Бестужева-Рюміна) за вироком суду було страчено в Петербурзі, солдатів – покарано шпіцрутенами. Понад 800 учасників повстання заслано до Сибіру, а також у діючу армію на Кавказ. Перша спроба повалення самодержавства виявилася невдалою. Однак ідеї Товариства об’єднаних слов’ян та Південного товариства були підхоплені наступними поколіннями борців за волю народу.
______________________________________________________________________________
Во общем цитиравать весь учебник не буду, кому интересно, что учат ваши дети в школе по истории скачайте здесь
Видео на тему масонства
P/S/
По распоряжению Министрства Образования( принят при прошлом правительстве) преподавание "Истории Украины" во всех школа, независимо от языка обучения, ведется ТОЛЬКО НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ