захотілось на весілля!!!

Ні, ще не народила! Болить спина, ноги і те, що між ними. Тренувальні перейми вже задовбали, болючі, зараза. Сіськи... На них нарікати не буду, маладци-дєвки, ростіть! Мені постійно жарко і голодно. Жеру, як ніколи не бачила, але за останній місяць ваги не набрала.
Хочеться наразі одного. Хочеться на справжнє українське весілля, в шалаш. На якусь таку суто західноукраїнську забаву, з голубцями і холодцем. З весільними гусаками, які продають підвипивші родичі молодих. З музиками, які грають маршечок до столу. З дітьми, які лазять під лавками, пизд@чи оті такі коржики у формі вишеньок і персиків зі святкових столів. Зі сметанним желе і салатом з мівіни. З полькою, що піднімає пилюку, лякаючи собак, і танцем кухарочок, в якому кухарочка, яка вчора накрутила 2000 голубців, обперезавшись новим, щойно подарованим фартухом, у запальному танку, так ху@рить черпаком по кришці від каструлі, що та аж гнеться і іскрить. З крадіжкою туфлі у молодої і мордобоєм, бо старший сват вщіпнув за сраку меншу сестру весільної матері, а її чоловіку це не понравилось. З «зажинками», чи «обжинками», де п’яні гості, посадивши весільних батьків на лавки і надівши їм вінки на шиї, піднімають їх вище голови з бойовим криком «гірко». Поки весільний батько, витерши вуса, намагається засмоктати весільну матеру, та віщить, щоб опустили і не дарма. Через секунду у якогось «слабого звєна» стерпнуть рученьки і воно пустить ту лавку, через що весільна матера на@бнеться, задерши ноги, мелькнувши трусами і вимаже красівого голубого білоруського костюма, купленого спеціально для цієї щасливої події. З розтанцьовуванням фати під «Горіла сосна, палала» і сльозами... та такими сльозами, що можна подумать, що молодуха не заміж йде, а вступає в організацію «Женщіни Талібана»... З поділом короваю, під час якого п’яний хресний батько постійно забуває, кому вже коровай вручили, а кому нє, тому Свєта з Кутка одхватила аж три куска. З перепоєм, під час якого молодим дарують дивандеки (хоч вони хотіли гроші) і наливають самогон... Ось такого мені хочеться на останній тижнях вагітності, а не авокадо с яйцом пашот і кіноа, їбійогомать!
Іду скажу своєму Еліоту, що у нас, по-любому, ще буде українське весілля. Можливо, на 10 річницю. А чого нє?
Пост заряджений на любов, достаток і відкриття шийки матки.
Цілую в рота,
Катя Бльостка