про огидно

огидно, це коли діти посічені касєтами лежать посеред твоєї вулиці

огидно, це коли трупи лежать на вулиці і їх обгризають голодні пси

огидно, це коли померлих і загиблих закопують, де прийдеться, в городах, дворах, парках

огидно, це коли люди кілометрами тягають відрами воду, наражаючись під касети і міни

огидно, це коли в тій черзі за тією водою тобі проводять політінформацію, що Кієва нєт, і тєпєрь у вас всьо будєт харашо

огидно, це коли на блокпостах у тебе перевіряють прописку, але настільки тупі, що не розуміють, що прописка у Запоріжжі це не тимчасово асвабаждьонний Ізюм, а вільна Україна.

огидно, це коли йдеш до окупантської військової комендатури, щоб зробити заяву про нерозірвану дуру в твоєму городі або про ракету що стирчить посеред двору

огидно, це коли всі ночі салюти градами, фосфором, касетами. ненавиджу салюти

огидно, це коли за сніданком чуєш звук крилатої ракети і кажеш собі - бідний Слов`янськ, це до тебе... а потім пізніше співсталяючи дати і час розумієш, що то Краматорськ вокзал

огидно,це коли відірваний від світа і інформації, а сусідська шльондра підстилка головного окупантського гуманітарія в поштову скриньку потай підкидає Изюмскій ТелеграфЪ с послєднімі новостямя от путіна

огидно, це коли стоїш в черзі до окупантської польової кухні з самою великою каструлею, що є в домі бо тобі треба годувати маму, сестру, що б`ється в істериці від кожного танку і бабаху, зятя нікчему з його мамою, свого кота і чотирьох кинутих добрими людьми котів і ще контуженого покинутого хазяями собаку

огидно, це йти за "гуманітаркою" від гуманітарієв з градами і солнцепьоками

огидно, це коли клянчиш життєво необхідні ліки для мами в тій же окупанській гуманітарній медчастині

огидно, це коли відчуваєш тваринну ~~радість~~ полегшення, коли прилетіло не по тобі а по сусідству

огидно, це коли лазиш по руїнах дитсадочка, відремонтованого якраз напередодні війни, щоб назбирати дров зі зруйнованої покрівлі, бо треба розвести вогнище на балконі, щоб був чай і суп

огидно, це коли до твоєї квартири приходять буряти і шарять по кімнатах і шафах

огидно, що вижив в окупації

Коментарі

Лъйошкин_Кот

119.04.23, 20:20

Перед свинями й свинособаками бісер нема чо розкидати ...

Мне обещали

219.04.23, 20:29

Крик ……
Крик в Вселенную

Терпения вам

Whiskey*

319.04.23, 20:49

Майже все це пережила. Лайт- версію, звичайно... Думала, що не змогла б, мабуть, в Бучі чи Ізюмі.... З тих пір ненавиджу дагестанців. І рада, що расист.... Тільки одне здивування.... Я рада і горда, що вижила в окупації. Зі зламаною рукою і мізками. Але врятувала дитину...

Вибач, якшо шо.....

Дякую за кожний рядок. Я на Фестіку якшо шо.....

419.04.23, 20:54

Ні, здивування немає. Не так висловилась. Все розумію. Ми ніколи не будемо такими, як раніше.

519.04.23, 21:30

Що тут можна сказати... Будьте навіть в огидних ситуаціях людиною, як Ви нею і є. Це ніколи не огидно, а навіть дуже гарно і мило

Ну отаві і моя передвесняна замітка з віршиком і підсніжниками не сподобалась. Ну і хай...