Пенсійна реформа

Кажуть, що держава гарантуватиме вклади в пенсійних фондах. Яка держава? Це не та держава в якій один за одним лопають банки. Це не та держава в якій знецінюються гроші і підвищуються ціни. Це не та держава в якій в Ощадбанку замерзли геть усі вклади. Може спочатку їх хто розморозить. Добре, припустим що це не та держава – це вже інша. Хай так, ця інша, як сказала, що гарантуватиме то дотримає слова. Але держава це хто? Це ми. Виходить так: чоловік накопив в пенсійному фонді гроші, і помер. І тут якась криза з цим фондом, але держава гарантує. І ось приходить син того чоловіка, і вимагає гроші, припустим 100 тис. Чесний чиновник, що відповідає за гарантією державою скаже,- «що без питань зараз зберемо податки з тебе і таких , як ти 101 тисячу і віддамо тобі 100 твоїх тисяч». А чому 101 тисячу? Так податки потрібно з тебе зібрать комусь. А йому потрібно за це заплатить.

Ось так – мені говорять, що гарантує держава, а в дійсності я гарантую сам собі, а державі ще доплачую, нізащо.

Задайте дітям таку задачу: Якщо у тебе три яблука і ти покладаш їх в одну тарілку і з неї будеш їсти скільки ти з’їси яблук? Три. А щоб з’їсти чотири – треба ще одне яблуко, чи ще одна тарілка? Ясно що ще одне яблуко. А нам уряд і МВФ розказують, що якщо зробить з одного пенсійного фонду три, то стануть більші пенсії. Вони й самі розуміють, що не стануть. Тому говорять, що будуть збирать з кожного додатковий податок,- на загальнообов’язкове накопичувальне страхування. Але чи додасть  це пенсій нинішнім пенсіонерам. Ні.

     Конституція України гарантує отримання пенсій не нижче прожиткового рівня. І крапка.

    Якщо подивитись на середню пенсію по Україні, то пенсіонери якось виживуть. Хоча краще звісно отримувать вище середньої.

    Да, чуть не забув, є ще ті, які отримують нижче середньої. І хто їм винен, що таку пенсію заробили. По 40 років пропрацювавши на погано оплачуваних роботах. Треба було працювати чи президентом, чи депутатом, чи міністра- кумом, сватом.

Вам шановні пенсіонери так політики напевно не говорять, а навпаки щось обіцяють мало по малу пенсію піднімають. Відчуваєте підйом?

  Тому потрібно знати, а що ж ми хочемо, власне від пенсійної реформи, і для кого? Оскільки всім потрібні гроші, то почну з моралі. Коротенько.

    Наприклад з пенсійного віку. Коли ви хочете йти на пенсію? В 50 чи 70 чи так як зараз в 60? А може хто не хоче взагалі? А виганяють. Так оце спочатку про мораль. Коли не було пенсій, то батьки виглежували дітей, а потім діти доглежували батьків. При солідарній пенсійній системі держава збирає гроші в дітей і передає від свого імені пенсіонерам. Звязок дітей з батьками розривається, зявляється посередник – держава. Але гроші все одно платять діти. Коли говорять про підвищення песійного віку, то забувають про безробіття. Виходить так, якщо батько не йде на пенсію ще років з десять то він має платить сину допомогу по безробіттю за ці всі роки.

    Накопичувальна система діє нібито інакше, діти батькам гроші не дають, а все собі, і чим довше працюєш тим більше грошей назбираєш, а як не встигнеш спожить, то не страшно, буде спадок дітям. І це математично правильно- старі батьки це тягар і чим далі тим більший. А мораль і наша Конституція каже що ми повинні про них турбуватися. Кому винен всім прощаю, кому винен – хай вмирають. Це ж скільки грошей зекономимо. Ну, а пам’ятаючи як ми поступили з батьками, очікувать дяки від наших дітей не прийдеться. Зв'язок з батьками розривається остаточно. Одна дорога в будинок престарілих, тай- то діти будуть зацікавлені, щоб скоріш здох і менше витратив пенсійних – можна сказать їхніх грошей. А тепер власне про гроші – наші хороші. Хоча на перший погляд здається що при накопичувальній системі ми будемо самі собі платити пенсію, а не наші діти як при солідарній, та це по великому рахунку самообман.

  При солідарній пенсійній системі ти заробив гроші-частину в тебе забирають на пенсію твоїм батькам. При накопичувальній твої батьки платять тобі накопиченими грошима за продукцію, яку ти виробляєш чи послуги що ти їм надаєш. Гроші це товар. Припустим хата, їжа , електроенергія. Якщо ти вклав гроші в хату, то чи буде вона служити років ще з 15-20? Швидше за все буде, а їжа буде лежати 15-20 років? Сумніваюсь в її якості. А електроенергія потрібна завжди «свіжа». Напрошується висновок: ті гроші, які ти накопив підтверджуються товарами  лише частково. Іншу частину має хтось заново виробить. Звісно можна сказать, що раз я наприклад побудував хату,  і в ній живуть молоді, то вони мені повинні платить. А чим же тоді це відрізняється  від існуючої системи. І там діти батькам повинні платить і тут.. Крім того, можлива, наприклад, така ситуація коли пенсіонер просить порубати дрова і обіцяє заплатить, а йому відповідають, що сьогодні я вже випив, а на завтра в мене ще є пляшка , і  твої гроші мені будуть потрібні післязавтра. Тобто гроші є, а послуги чи товару немає. Я веду до того, що накопичувальна система, не дивлячись на певні відмінності від існуючої так само залежить від того стану економіки,моралі, політики, який буде тоді, коли тобі будуть виплачувать твої накопичення.

     Якихось суттєвих переваг перед існуючою пенсійною системою вона не має.Як добровільна, а не обов язкова вона може існувати, а держава має гарантувать не гроші, вкладникам за наш рахунок, як наприклад у випадку з Приватбанком, коли всі українці не один місяць працювали щоб віддать вкладникам Приватбанку, те що звідти вкрали. А знайти ті вкрадені гроші. Але до пенсійної реформи це відношення не має.

  А тепер власне про покращення існуючої системи. Де взять гроші? Перше, що спадає на думку це додаткове загальнообов язкове пенсійне страхування, оті гроші, які планувалися на накопичувальну систему вкласти в існуючу. Тобто це додатковий податковий тиск на громадян, підприємства. Для тих хто зараз отримує мінімальні зарплати цей тиск є не бажаний, і не можливий. А для тих хто заробляє багато- можливий, але звісно теж для них не бажаний. Як не крути а це податкова реформа а не пенсійна. Другий напрямок це детінізація та підйом економіки. Хороший напрямок,але зараз мова не про нього. І третій перерозподілить ті кошти, що йдуть на пенсії зараз. Наприклад, забрать по 100 грн. у 10 мільйонів бідних пенсіонерів і додать по 1000 грн. багатим, хай хоч вони поживуть як люди. Цей метод ми вже освоїли. Правда поставили якісь обмеження, що багатий має отримувать не більше, як у 50 чи 70 раз ніж бідний. Ти гривню він  50, ти тисячу він 50, але тисяч. Як на мене ці обмеження треба переглянуть може з 50 зробить 500 або 5, тоді з мільйонна забрать по тисячі, а десяти мільйонам по 100 добавить. Правда крику буде тож не по 100 забирають, а по тисячі. Але я зараз не про це. Гроші то товар, і якщо ми добавляємо комусь грошей то вже має бути і товар, бо інакше зростуть ціни, і по грошах. Той хто вже хоч два - три роки на пенсії це знає бо пенсію хоч і піднімають, але разом з цінами. Точніше спочатку ціни, а потім – на тобі гроші і занеси їх в магазин.

  Тому де б гроші держава не взяла вона повинна спочатку замовить додаткову продукцію

 Я взагалі не проти дуже великих зарплат і пенсій, але людина, як споживач при великих грошах в нас мало стимулює свою економіку дуже багато купує закордонного, не свого. Відповідно заробляє закордонний працівник ділиться заробітком з закордонним пенсіонером.

 Получається замкнене коло – наш багатий пенсіонер не дає заробить нашим працівникам, а вони відповідно не можуть наповнить пенсійний фонд з якого доречі отримує пенсію наш багатий пенсіонер.

 Тому якщо різниця між найбільшою і найменшою пенсією буде припустим в 3-5 рази, а не в десятки разів, як зараз то пенсійний фонд буде наповнюватись краще і середня пенсія буде більша.

        Держава це ми. Це ті хто працює і ті котрі не працюють- малі, старі, немічні, і т. д. Від тих хто працює залежить благополуччя всіх. Тому те, що вони виробили має забезпечити їхні хоча б найнеобхідніші потреби. А, що лишиться ділитись на пенсії і т.п.

       Я в принципі розумію і підтримую тих хто отримуючи велику зарплату хоче велику пенсію. Кожен працює в першу чергу для себе, а вже потім для суспільства, Але є кілька але. Якщо тобі платять українські виробники-працівники, то будь добрий купуй українське. Крім того, як казав колись один чоловік у нашому селі, коли вийшов на пенсію-«мені-б хлопці цю пенсію, тоді коли я міг випить та закусить, а не зараз  вони дають, коли вже нема здоровя». Як на мене нехай люди отримують вищу зарплату зараз, ніж потім держава буде їм щось гарантувати за наш рахунок. Ні одна держава в світі не змогла ще гарантувать виплату пенсій (депресії, дефіцити, війни, революції). Тому я проти підвищення податків(відрахувань) на обов’язкове пенсійне страхування

       Я пропонував-би зробить відрахування на пенсії прогресивними, але не меншими в загальній сумі від нинішніх 22%. Припустимо від 10-30%, і в межах цих трьох раз різниці і давать пенсії. Це було-б необтяжливо для держави і соціально справедливо.

Микола Федорась                                                                           с. Кустин