Подія ця відбулася давним-давно, у ІБІДському царстві, в альма-матерському государстві. І довелось у ті часи покірному вашому слузі-оповідачу, коханому і самозакоханому Володюсику вкушати граніт бетонної науки. Та мало того, що я мав навчатись, а й зграю лоботрясів, що вже тепер будують славну Україну, під керуванням рук своїх міцних тримати. Так от, і серед тих людисьок, що навіжена доля своїми хомутами закувала в першу групу, знайшлися друзі, що й тепер не забувають, років проведених зі мною...
Читати далі...