Забавки в наші руки потрапляють раніше, ніж з'являється відповідальність за їх поломку. Раніше за пам'ять, та напевно пізніше за почуття. І плачемо ми тоді, коли іграшка ламається. Та можемо й згубити ту забавку, вона ж наша. Отак ми і виростаємо, зростає з нами вартість наших іграшок. Але... Життя пливе собі, повільно так, за грою, а ми із забавкАми є акторами, само собою.Минуть літа, забавки зникнуть, а життя... залишиться ігрою. Натомість забавок живі герої. Кохання стало в нас улюбленою...
Читати далі...