Надибав тут вирізки з совітських газет, дуже цікаво.

Ось типова стаття:

А це про одежу:-) 

   KISS дісталось:-) До цього часу не розумію, чому вони фашисти?:-) 

   Про хіппі і панків:-) 

    Ну з металлом все зрозуміло:-) 

   Розпалювачі війни:-) 

Жахливий рок.

              Хто ж такі неформали?

          А ось і Queen покритикували:-) 

              Місцева преса не відставала, у Луцьку був  "Молодий Ленінець"

            Ось так і жили....

       Я вже років 3 сиджу в андроїді (на планшеті) а до того був ноут і тільки до нього комп. Так ось, приперли мені тут класикний ящик:-)  З віндою ХР:-)  Я тащусь!  

      Довелось все згадати: і як антівір поставити, і ключі знайти до нього, і прогі для дісків типу Неро і згадати Доунлад Мастер... А звукі, вже давно забуті:-) 

    Одним словом не віддав я їм той гробік, собі залишив, як ностальгію...

    Можливо я зараз говорю, як старий пердун, але скажу - нема гарної сучасної музикі!

 Поясніть мені тупому, як може бути пост рок, чи пост панк, а тим більше пост чи нью метал. Неможливо це. Бо, якщо рок закінчився то все, більше нічого не буде, апокаліпсис і пісець, і ніякого пост рока небуває, як не буває пост життя чи пост кохання.

  Я олдовий, але ж не глухий. Усі ці Limp Bizkit, 30 Seconds to Mars чи Korn ну попса попсою. Така легенька, не глибока і гламурна фігня. Ну нема там ні грама важкості олдових, від Jimi Hendrix до Slayer ну і т.д,

   Але є молодь, що грає справжню музику і це радує:-) 

        Як соромно красти чи обманювати, така моя думка і я спробую її пояснити.

      Зяернемось до вікі, що ж таке патріотизм?

     Патріотизм (грец. —співвітчизник, patrs — батьківщина, Вітчизна) — це любов та відданість батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької , що означає земля батька, предка.


Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захищати інтереси своєї громади, народу в цілому.

Історичне джерело патріотизму — це формування прив'язаності до віри в бога в традиціях своїх предків, землі свого народження, рідної мови, народних традицій та культури.

Філософи та політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та проявляється у певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до своєї батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, яке закріплювалося століттями та тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів вітчизни. У конкретно-історичному розгляді, з'явившись внаслідок розвитку людського суспільства, соціально-моральне, у своїй основі, патріотичне почуття набувається особистістю не лише через біологічну спадковість, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Традиційним антагоністом патріотизму є космополітизм.

                Ось таке визначення. Любов до батьківщини. А що таке батьківщина? Вікі пише:

Батьківщина (вітчизна) — країна, що історично належить даному народові; вужче — рідний край, місце народження тієї чи іншої людини. Поняття батьківщина позначає країну предків (батьків) людини, а також часто має емоційний підтекст, що має на увазі, що деякі відчувають до батьківщини особливе, сакральне почуття, яке поєднує любов і почуття обов'язку (патріотизм).

             Одже це те, що любить патріот, цікаво... А народ це що? Вікі:

Народ (грецькою — (етнос)) — багатопланове поняття, яке може мати такі значення:
Народ — населення держави, мешканці країни.[1]
Народ — громадсько-політична сила, на яку опирається офіційна влада в країні[2]
Народ — форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем'я).[1]
Народ — взагалі люди, переважно у великій кількості.[1]

Найчастіше цей термін вживають як синонім до «етносу». Етнос — це історична спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови, культури і психічного складу, а також усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших. Останнє звичайно зафіксоване в етнонімі (самоназві) народу. Сформований етнос виступає як соціальний організм, який самовідтворюється шляхом переважно етнічно однорідних шлюбів і передачі новим поколінням мови, традицій і т. д. Для стійкішого існування етнос прагне до створення своєї соціально-територіальної організації (держави), а етнічні групи, особливо в сучасних умовах, — своїх автономних об'єднань, закріпленні в законодавстві своїх прав.

                Ось так. Для нормальної людини соромно відноситись до народу. Адже вільна (нормальна) людина не бажає бути частиною соціального організму (ні печінкою, ні кишкою:-) ), при вступі у шлюб не звертає уваги на етнічну однорідність і з призирством дивиться на державу.

               Що є моєю батьківщиною? Прерії Америки з Майна Ріда, Ірландія Бернса і Свіфта, Росія Толстого, Україна Шевченка, Англія The Beatles, Австрія Кафки чи Фінлянскі Children of Bodom. І так далі до безкінечності. Моя Батьківщина - Земля.

               Чому в мене повинна з'явитись гордість за Шевченка чи Українку? Я що, якось причетний до їх поєзіїї? Ні. В нас просто схожий генетичний код. При чому тут я, вони генії самі по собі, без українскості і тим більше без мене.

                Якщо людина нічого з себе не представляє, вона починає пишатись тим, що від неї не залежить - місцем народження, батьками (предками), кольором шкіри і т.д.

             А це соромно.

               Навіть самий відсталий сьогодні відчуває сором за нациські погляди. Тому починає себе називати патріотом, державником, захисником відчизни...

             Люди !!! Перемкніться з абстракних речей - батьківщина, держава, корпорація, футбольна команда, прапор, гімн на речі конкретні! 

               Я не люблю україну, я ненаведжу державу, я люблю людей.

Сьогдні приходили свідки і запросили на річницю смерті ісуса. Якось дивно,невже святкувати?:-) 

           При ньому Янукович сидів у тюрмі:-) 

                                                                                                авторське.