Безбашений волонтерський рейд найдовшим і найнебезпечнішим маршрутом АТО! Попри заборону хенералів з штабів!
 Самооборона Майдану, Боярка, бусик-самобранка Звенигородки, клуб джиперів, журнал "Музеї України"...
Потрібна негайна фінансова підтримка - паливо!
 Даю картку - Приват 5168755614902134
І чергова Музейна експедиція.

Моральна підтримка - Нацгвардія, батальйони спецпризначення МВС України, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Музей плакату, Музей української пропаганди.
Все для фронту! Все для перемоги!

Ці хлопці завжди на передовій. Для них війна продовжується постійно. Бо вони сапери 92 бригади ЗСУ! І хлопців нині треба підтримати!

Бойове хрещення вони отримали під Іловайськом, намагаючись прорвати оточення в Старобешівському районі. Колона потрапила під пряму наводку новітніх артилерійських систем елітних підрозділів російської армії. Втратили більшість техніки, випуску 60-70 років... Кілька днів виходили з котла - в полон не здавалися... Підрозділ було збережено.

92 та її сапери отримали міжнародну славу завдяки творчості легендарного художника з Харкова, арт-директора Музею плакату та Музею української пропаганди при журналі "Музеї України" сержанта Юрія Неросліка. Записавшись добровольцем, Юрій отримав під Іловайськом травму, лікувався в госпіталі, але практично щодня, якщо дозволяє обстановка, створює черговий патріотичний плакат на підтримку України і воїнів АТО. Дістається від нього і ворогам... Його роботи, яких понад 1000 широко розходяться мережею, виставлені в Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році", Музейно-патріотичному центрі КУН на Печерську, в підрозділах Нацгвардії, батальйонах "Київщина", "Айдар", "Миротворець"...

92 окрема механізована бригада - Група інженерного забезпечення - сапери. Підрозділ був як Голубі каски ООН в Лівані, розміновували в Новобогданівці, були на кордоні, потім війна...

Іловайськ, Луганськ, нині місто Щастя.

Їх з повагою називають бобрами.

-Кілька бійців поранені є загиблий, але ми виконуємо бойове завдання по збереженню цілістності нашої України. - зазначив Юрій Нерослік, - Потрібен терміново автомобіль на ходу типу УАЗ, джип чи мікроавтобус для перевезення саперів та мін... Маємо значні транспортні проблеми... Будемо вдячні всім, хто зможе реально допомогти!

Днями Юрій вирвався до Києва, оглянув виставки своїх плакатів, провів резонансну прес-конференцію в Музеї укр пропаганди на Троєщині. Чотири телеканали і Радіо Свобода розповіли про сержанта Неросліка...

Отже, журнал "Музеї України" починає акцію з покупки та передачі саперам автомобіля чи мікроавтобуса! Приєднуйтеся! Варто зазначити, що сапери не мають ЖОДНОГО приладу нічного бачення! Хоча, в основному, працюють вночі...

Всі реквізити, телефони - безпосередньо Групи інженерного забезпечення. Тел - 067-783-0307

-Сподіваюся, структури волонтерів Самооборони Майдану почують прохання саперів 92 бригади! - телефоном повідомив начальник гуманітарних караванів Робін, - Постараємося дієво допомогти...

-Взяли прохання бобрів до уваги! - заявив координатор Самооборони Троєщини Дмитро Бричок, - Юра Нерослік - головний автор нашого Музею укр пропаганди на Троєщині! Зробимо все!

Давайте спільно зробимо добру справу - забезпечимо хлопців авто і приладами!

Все для Перемоги!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

 

Мы не поверили. Но, к сожалению - это правда. Наследники палачей НКВД-КГБ в России, старательно уничтожают улики преступлений. Фактически сворачивается деятельность уникального музея.
Мемориальный центр истории политических репрессий "Пермь-36" на грани закрытия. Вот какое письмо получила редакция журнала "Музеи Украины" из тоталитарной России:
"Добрый день Меня зовут Анна.
 Пыталась нагуглить, какой либо фонд музеев Украины что бы написать им письмо. Что бы поднять вопрос о документах которые могут находится в "Музее истории политических репрессий «Пермь-36»".
 На территории "Пермь-36" погиб Василь Стус и может стоит запросить о переводе этих документов, раз они в них не нуждаются? Может можно что либо спасти, ведь там все сгниет в архивах (в лучшем случае). Пишу на адрес вашей редакции, так как подозреваю что у вас могут быть контакты с заинтересоваными лицами. Или прошу поделиться имейлом или ссылкой на контакты. Спасибо!"

ссылка на новость:
 https://meduza.io/news/2015/03/03/permskiy-muzey-istorii-politicheskih-repressiy-ob-yavil-o-likvidatsii

Мы заглянули на пока еще действующий сайт создателей музея. Реальность оказалась еще печальнее...

"Все попытки переговоров с администрацией Пермского края о сохранении «Перми-36», как настоящего музея истории политических репрессий в СССР и как уникального исторического памятника, оказались безрезультатны. Все возможности АНО «Пермь-36» выстроить партнерство власти и общественности в этом вопросе исчерпаны.

Еще 30 сентября 2014 года на очередном витке переговоров, во время встречи с главой администрации губернатора, ныне ушедшим в отставку, руководство АНО «Пермь-36» сообщило, что готово к любому варианту развития событий, в том числе к полному сворачиванию своей деятельности на территории комплекса. Фактическое отлучение автономной некоммерческой организации  от созданного ею мемориального музея произошло почти год назад. С тех пор ситуация не изменилась.

Не имея возможностей для выполнения уставных целей и понимая бесперспективность дальнейших переговоров,  Правление АНО «Пермь-36» приняло решение о прекращении деятельности АНО и начале процедуры ликвидации общественной организации.

Мы благодарим за поддержку и постоянную помощь наших партнеров из Пермского и Международного Мемориалов, уполномоченного по правам человека в Пермском крае Татьяну Марголину, председателя Совета при Президенте РФ по развитию гражданского общества и правам человека Михаила Федотова, бывшего Уполномоченного по правам человека в РФ Владимира Лукина, президента Фонда защиты гласности, председателя Правления АНО "Пермь-36" Алексея Симонова, мы благодарим десятки честных журналистов, а также сотрудников администрации Президента РФ, ставших инициаторами многих переговоров, которым, к сожалению, не суждено было завершиться.

Но более всего мы благодарим тысячи людей, знакомых и незнакомых, которые оставили свои подписи и заявления в защиту музея. Сердечное спасибо всем вам. Ваша поддержка придает нам силы не прекращать нашей деятельности по осмыслению трагического опыта отечественной истории. Сейчас эта работа будет носить более академический и камерный характер, но мы будем продолжать ее.

Правление и коллектив АНО «Пермь-36».

 

Справка 

Более двадцати лет назад общественная организация при поддержке администрации и правительства Пермского края начала работы по сохранению уникального комплекса лагерных построек эпохи ГУЛАГа на территории бывшего «учреждения» ВС-389/36, более известного под наименованием «Лагерь «Пермь-36», и созданию в них Мемориального музея истории политических репрессий «Пермь-36».

За эти годы отреставрированы и восстановлены почти все здания и сооружения на территории памятника, который был включен в список 100 уникальных памятников мира независимой экспертной организации World Monuments Watch, стал кандидатом на включение в Список Всемирного наследия ЮНЕСКО.

Мемориальный музей истории политических репрессий «Пермь-36» получил за эти годы широкую общероссийскую известность и международное признание, был включен в качестве одного из трех музейно-мемориальных комплексов национального значения в концепцию Федеральной программы и Государственной политики увековечения памяти жертв политических репрессий.

Начиная с 2012 года, отношение властей края к памятнику и музею кардинально изменилось. Полностью прекратилось финансирование реставрационных и восстановительных работ, продвижение памятника в Список всемирного наследия ЮНЕСКО, прекращена разработка программы развития музея, необходимая для включения его в Концепцию государственной политики увековечивания памяти жертв репрессий в качестве одного из трех музейно-мемориальных центров национального значения.

Воспользовавшись тем, что большая часть недвижимого имущества комплекса является государственной собственностью, власти края создали в  2014г. государственное учреждение «Мемориальный комплекс жертв политических репрессий», которое не только заняло бывший лагерь, но и захватило имущество, принадлежащее АНО «Пермь-36». АНО была полностью отстранена от музея. 

Под давлением общественности власти края в 2013 – 2015 гг. неоднократно заявляли о готовности сотрудничества по дальнейшему развитию музея, но практические переговоры всякий раз срывались. Неоднократно менялись и условия. Министерство культуры, массовых коммуникаций и молодежной политики Пермского края и некоторые его структурные подразделения, вопреки достигнутым ранее договоренностям о внесудебном решении спорных вопросов, возбудили несколько арбитражных исков к АНО «Пермь-36».

http://www.perm36.ru/ru/novosti/novosti/724-ano-zakryvaetsya-rabota-prodolzhaetsya.html

В этой ситуации общественность и власть свободной Украины должны протянуть руку помощи угнетенным народам Российской Федерации, создать международный резонанс! Память, мемориальные места, документы об украинцах, страдавших и погибавших в концлагерях Пермского края должны быть сохранены!
 В принципе, этой проблемой должны срочно озаботится Правительство, МИД и Министерство культуры Украины. Представьте, какой резонанс начался бы в мире, если бы подобное безобразие происходило, скажем, вокруг Освенцима...
Путинские танцы на костях Героев Украины недопустимы!
Журнал "Музеи Украины" требует немедленной реакции властей!

Віце-прем'єр-міністру - Міністру культури України Кириленку В.А.

Журнал "Музеї України" висловлює свою повагу і звертає Вашу увагу на критичну ситуацію довкола Меморіального центру історії політичних репресій "Пермь-36".
Значення цього місця для українського народу - неймовірно важливе! Однак, маємо факт відсторонення творців та ідейних натхненників Центру, перехід під жорстку державну вертикаль, що сповідує нині абсолютно протилежні політичні погляди...
Є побоювання, що документи про українців "зникнуть" чи "зіпсуються", а замість жертв, там почнуть вшановувати "героїв НКВД".
Просимо негайно, на державному рівні, вивчити ситуацію,  залучити можливості МЗС України, громадськості, міжнародних структур, аби громадяни України і інших держав, які входили до складу колишнього СРСР, могли достойно вшанувати борців за Незалежність.
З повагою,
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

В лютому минув рік подіям, що назавжди змінили Українську історію. Протестний рух проти небажання тодішньої влади до євроінтеграції переріс у Революцію гідності та Майдан, які проказали, що з українським народом потрібно рахуватися.

Скинувши з президентства Януковича, Україна, втім, отримала нового сатрапа в особі російського Путіна, що досі не може змиритися з розвалом «совка» та всіма силами в своїй хворобливій уяві прагне реконструювати втрачену імперію.
За короткий період запеклих боїв з сепаратистськими та російсько-окупаційними військами Українська Армія, як той Фенікс, постала з попелу розрухи та супереч космічній корупції в оборонному відомстві. Але це тільки початок складного шляху становлення Збройних Сил та очищення чиновницького загалу Міноборони.
За всіма клопотами суто воєнного спрямування – забезпеченням армії зброєю, одягом, харчами, діяльність інших підрозділів дещо перебуває в тіні, так би мовити на другому плані, що аж ніяк не заважає вихідцям команди «Лєбєдєва-Януковича» продовжувати займатися контр-пропагандивною діяльністю.
Протягом минулого року до всіх очільників Міноборони періодично зверталися активісти, журналісти та інші небайдужі громадяни щодо ганебної ситуації в Національному військово-історичному музеї України, який очолив особистий ставленик міністра Лєбєдєва –В.Таранець.
Знехтувавши професіоналізмом та наплювавши на законодавство, людина без відповідного фаху, досвіду роботи та ще й з світоглядними позиціями «руського миру» та «радянського совка» очолила НАЦІОНАЛЬНИЙ музей! — пише linadov
Годі й казати, що в умовах війни музей як меморіальний заклад і осередок військово-патріотичного виховання відіграє велику роль не лише в ЗСУ, але й в суспільстві загалом. Натомість керує ним колекціонер (що вже є грубим порушенням міжнародних музейних норм!), який все своє свідоме життя очолював клуб радянсько-історичної реконструкції «Красная Звєзда», близько знайомий з терористом Гіркіним (в 2013 р. цей терорист був у Таранця на реконструкції «Дайош Київ»). Доповнюють «послужний список» Таранця теж не менш скандальні зв’язки з Захарченком, Арбузовим, Лекарем, Шутовим — двоє останніх входили до керівного складу «КраснойЗвєзди».
Розігнавши професійний колектив музейників, В.Таранець працевлаштував своїх друзів-соратників з «Красной Звєзди», розвалив постійно діючі музейні експозиції – працює фактично фойє та другий поверх музею!
Його ідейно близький заступник з наукової роботи Я.Тинченко (друг терориста Гіркіна ще з 1994 року!) в усіх інтерв’ю розповідає про «інтелігентного московського хлопчика Ігоря Гіркіна», який «всього-на-всього» одержимий ідеєю «великого руського миру», для якого необхідно загарбати частину українських територій! Ось на таких засадах команда Таранця «піднімає патріотичний дух» в Міноборони!
Намагання спаплюжити діяльність багаторічного керівника музею В.Карпова поступово лопаються як мильні бульбашки. Натомість викриваються феєричні факти «діяльності» реконструктораТаранця, зокрема правоохоронними органами вже виявленорозкрадання бюджетних коштів під час організації Таранцем кіношних декорацій до виставок у музеї, за які він разом з другом Шереметьєвим «відмили» чималі гроші.Так, наприклад, макет літака на килимку з натягнутим на стелю банером в Таранця називається «діорамою» з кругленькою ціною в 15 200 гривень. За цим фактом, а також стосовно махінацій В. Таранця з нагородним фондом музею Печерським ГУ МВС в місті Києві порушено два кримінальні провадження та проходить досудове слідство.
Ось, власне, на що слід давно вже звернути увагу керівництву Міноборони і особисто генералу С. Полтораку! І така бездіяльність викликає не лише подив, але й наводить на незрозумілі думки – невже така ситуація влаштовує, коли друзі Лєбєдєва відверто нівелюють українську історію, український музей, та ще й при цьому крадучи державні гроші?!
І ЯК людина, що ментально назавжди застрягла в «совку» з радянсько-сталінською ідеологією, яка ще в лютому 2014 р. мовчки обходила калюжу крові біля музею, переховуючи всередині захарченкових «беркутят», має моральне право займатися музейною діяльністю в НАЦІОНАЛЬНОМУ ВІЙСЬКОВОМУ музеї, та ще й патріотичним вихованням молоді?!!
Тому закликаємо генерал-полковника С.Полторака припинити цюкадрову вакханалію, прийнявши відповідні кадрові рішення та врятувати рештки Національного військово-історичного музею!

Комітет порятунку музею.

"Легенди АТО" - так називається цикл пресових зустрічей Музею української пропаганди при журналі "Музеї України". Цього разу говорили з сержантом 92 бригади ЗСУ Юрієм Неросліком. І нашим арт-директором, чиї плакати стали символами АТО...

Співпраця наша почалася ще під час Майдану. Юрій Нерослік увійшов до легендарної Плакатної сотні, що стихійно виникла довкола сторінки нашого Музею плакату у Фейсбуці. А влітку, харківський художник-дизайнер пішов добровольцем до війська. Чугуїв, 92 бригада ЗСУ.

І перше бойове хрещення - спроба прориву до Іловайська. Це поруч з моїм рідним селом у Старобешівському районі... Там колона потрапила у засідку. Розстріляли якимось новими боєприпасами - техніка горіла як свічки. Кілька днів бійці пробивалися до своїх. Юрій був травмований. Потрапив у госпіталь... Потім місто Щастя. Підрозділ бобрів-саперів. Розмінування, знешкодження боєприпасів...

Кожну вільну хвилину він працює над серією патріотичних плакатів. Саме він автор кількох десятків плакатів про Нацгвардію. Малював для батів "Айдар", "Миротворець", "Київщина"... Його роботи живуть власним життям, поширюються в соцмережах, роздруковуються волонтерами, їх офіційно використовує як ілюстративний матеріал сайт Радіо Свобода...

Команда журналу "Музеї України" через Музей плакату і Музей української пропаганди виготовляє виставкові комплекти плакатів Ю.Неросліка і передає їх до бойових частин. Діють десятки пересувних виставок. Організували виставки Юрія в Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році", Музеї укр пропаганди, Музейно-патріотичному центрі КУН.

На жаль, наші фінансові можливості дуже обмежені, тож наклади мізерні... Було б чудово, аби Мінкульт і нове Міністерство пропаганди звернули увагу на патріотичні плакати Юри і видали його роботи масово... Реальна добра і потрібна справа для чиновників. Як достукатися, щоб почули?

Маємо фактичний феномен. Солдат-доброволець, фронтовик у перервах між бойовими діями і розмінуванням створює плакати, які піднімають бойовий дух, користуються популярністю в інтернеті, прославляють подвиг українського Воїна, у тому числі на міжнародному рівні, волонтери поширюють ті роботи у військах, а сотні чиновників глибокодумно розмірковують про високі матерії і про те, чому ми програємо інформвійну. Тому і програють, що не помічають подвижництва таких Героїв як Нерослік...

Юрій розповів про велику біду, яка вже сталася на Донбасі. Хаотичне мінування. Міни ставлять всі і скрізь. Ті хто був в АТО знають чітке правило - з асфальту не сходити! Особливо поруч з великими дорогами, в лісопосадках, там де побували сепари... Масштаби цього лиха жахливі. Знадобиться чимало років аби очистити землю... І саме цим займається підрозділ саперів-бобрів Ю.Неросліка. Додайте снаряди, гради, смечі, що не розірвалися. І варварська російська новинка - боєприпаси з відстроченим терміном вибуху. Треба мати неабияку мужність, сталеві нерви, щоб знешкодити снаряд, воронка від вибуху якого має кілька метрів глибини...

Сапери вдячні волонтерам за підтримку. Але, допомога дуже потрібна! Хлопці просять хоч якісь автомобілі. Бажано мікроавтобус. У підрозділі саперів жодного приладу нічного бачення!!! Проблеми із запчастинами, обладнанням... Якщо хтось може реально допомогти - звертайтеся до Юрія напряму через Фейсбук! Цих Героїв треба всіляко підтримати!

Приємно, що на прес-конференцію завітав легендарний кіборг Донецького аеропорту заступник комбату батальйону ОУН Андрій Пастушенко. Якраз відходить від поранення осколками сепарської гранати... Днями знову в Піски... Добровольчий бат ОУН і досі не визнано державою!!! Давайте щось всі разом робити! Герої-фронтовики, що з перших днів нас захищають, гинуть, отримують поранення мають статус незаконних озброєних угрупувань...

Цей факт дуже вразив журналістку і волонтера Ірму Крат, яка приїхала в Піски в розпал боїв і бачила, що то таке... Після поранення пана Андрія, вона почала цілу кампанію, аби фронтовик отримав би хоч якусь державну нагороду. Підтримав Міністр МВС Арсен Аваков - бійця Сивого нагорджено іменним годинником Міністра. Сподіваємося, це лише перший крок до офіційного визнання кіборгів ОУН...

Поет Олег Побережний подарував Героям свою збірку, а прекрасна співачка Бажена виконала для бійців нову пісню спільного з Олегом авторства...

Вдячні журналістам каналів ІСТV, UBR, Культура, Київ за сюжети! Особлива подяка кореспонденту Ірині Стельмах, яка стала хресною мамою Ю.Неросліка на сайті Радіо Свобода! Побачивши в Музеї його плакати, дівчина домовилася з Юрієм, що його роботи будуть ілюстративним фоном для матеріалів про АТО. Відповідно мають колосальну аудиторію. Ірина готує кілька яскравих матеріалів...

І знаковий факт, важливий для музейників. Юра Нерослік звернув нашу увагу на частину мінометної міни, що не розірвалася. Хтось з волонтерів притяг її до музею. Вона скромно стояла в куточку, і її люблять знімати оператори провідних телеканалів. Як виявилося, то вибухонебезпечний предмет! Переставили подалі... Зателефонував до 101, домовляємося з прес-службою ДержМНС, аби мінери вивезли ту залізяку, а заодно оглянули все інше... Назріла потреба аби фахівці з надзвичайних ситуацій провели якусь прес-конференцію, розповіли про правила поведінки. Адже, щодня волонтери привозять різні сувеніри з АТО, часто передають їх до музеїв, в школи, а може статися, що то щось вибухове... Живемо в роки війни...

Та головне, Україна побачила Юрія Неросліка. Рядового Героя цієї дивної неоголошеної війни, автора патріотичної плакатної серії з понад тисячі робіт! Сапера 92 бригади. Художника, патріота, нашого арт-директора...

Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею української пропаганди

 

Юрій Нерослік, сержант-сапер 92 бригади, арт-директор журналу "Музеї України", плакатотворець

Кіборг ОУН Андрій Пастушенко (Сивий) та Ірма Крат з іменним годинником від МВС

В.Тригуб, Ю.Нерослік, А.Пастушенко, І.Крат, О.Побережний, Бажена...

Юрій розповідає про міни...

Фото - Ростислав Тригуб

 

Виявляється бійці славнозвісного батальйону ОУН, що воюють в Пісках, державою не визнані! Хлопці відважно воюють, утримують стратегічні позиції в районі Донецького аеропорту, гинуть, отримують поранення, а для України їх офіційно не існує!

Про це на прес-конференції в Музеї української пропаганди розповів кіборг, заступник командира батальйону ОУН Андрій Пастушенко.

 Нещодавно пан Андрій отримав важке поранення – під час нічного ближнього бою російський спецназівець підло кинув гранату, яка розірвалася буквально під ногами нашого бійця…

-Найбільше я благав, аби під час моєї евакуації під щільним обстрілом, ніхто більше не був поранений і вбитий! – признався кіборг, - Щасливий, що ніхто не постраждав!

Днями, пан Андрій повертається на фронтову передову, про яку говорить спокійно, як про звичну роботу… Мабуть на таких людях тримається Україна…

Ситуація поблизу аеропорту, кулеметні черги, вибухи дуже вразила журналістку Ірму Крат, яка з гуманітарною місією перебувала там в розпал боїв.

-Андрій Пастушенко вправно командує бійцями, фактично упорядковує ситуацію, попри жахливі обстріли, постійні атаки елітних російських частин, - сказала Ірма Крат, - Він один з тих, на кому реально тримається наша оборона! Для мене пан Андрій є уособленням мужності, спокійної сили, героїзму. Вважаю, що цей Воїн заслуговує найвищих державних нагород!

Однак, іноді виникає враження, що нагороджують тих, хто збирає більше лайків у соцмережах…

Кілька місяців журналістка смикала депутатів, чиновників, аби пораненого Сивого представили до державної нагороди. Не чують… Зрозумів і підтримав лише Міністр Внутрішніх Справ Арсен Аваков. Кіборг отримав іменного нагородного годинника від Міністра… Сподіваємося, це лише початок офіційного визнання державою патріотів батальйону ОУН і нагородження кращих…   

«Від Міністерства Внутрішніх Справ України нагородила нашого першого зам комбата батальйону ОУН Андрій Пастушенко  відомчою нагородою - іменним годинником зі словами:"Цю нагороду ви отримуєте не просто з рук жінки, а з рук внучки генерала Української Національної Армії Михайла Крата справжнього патріота-ВОЇНА за незалежність України....". – написала Ірма Крат в Фейсбуці, - І це, до речі, дуже важливо, хто саме вручає нагороду і з чиїх рук ти її береш, а з моїх рук може отримати нагороду лише справжній, перевірений життям воїн, який приймав участь в не одному бою. Сивий, це якраз той парубок, за яким я дуже довго спостерігала і можу сказати, що я дуже горда тим, що він прийняв цю нагороду від своєї держави.
Обіцяю йому наступного разу подарувати іменний пістолет)
P.S " Для тих хто не знає, мій прадід отримав звання генерала лише після того, як особисто прийняв участь в 65-ти боях і пережив 4-ри смертельні поранення, а не після того, як написав в Фейсбуці".

Від імені журналу «Музеї України» та Музею укр пропаганди, вітаємо Андрія Пастушенка з відзнакою, запросили героя та його побратимів до зустрічі з пресою в рамках нашої програми «Легенди АТО». Повірте, їм є що розповісти!

Вдячні Міністру А.Авакову за перший крок з визнання добровольців!

Все для фронту, все для перемоги!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», директор Музею української пропаганди

27 лютого 2015 об 14-00 у Києві, Троєщина, Драйзера,8

Зустріч з пресою в проекті "Легенди АТО" Юрія Неросліка - сержанта 92 бригади ЗСУ (що воював під Іловайськом, а нині в Щасті), підрозділ саперів "бобрів", арт-директора журналу "Музеї України" та Музею української пропаганди.

Художній талант Юрія Неросліка з Харкова проявився під час Майдану, а його роботи про героїв АТО здобули міжнародну славу. Серія плакатів про 92 бригаду, батальйони "Айдар", "Київщина", "Миротворець", Національну гвардію України розійшлися інтернетом, використовуються ЗМІ, сформовані виставками у бойових частинах...

Юрій був мобілізований влітку 2014 року, бойове хрещення отримав під Іловайськом, постраждав під час обстрілу, потрапив до госпіталя... Нині їх підрозділ знешкоджує мінні поля та нерозірвані російські снаряди під містом Щастя... І фактично щодня створює новий патріотичний плакат... Його роботами заповнений Музей укр проп при журналі "Музеї України" на Троєщині. Ведучий - директор Музею укр проп Віктор Тригуб, запрошені волонтери Самооборони Майдану і Троєщини.

Журналісти та волонтери можуть поспілкуватися з Юрієм Неросліком 27 лютого 2015 у пятницю, об 14-00 у Києві, Троєщина, Драйзера,8, Музей укр пропагади. (орієнтир - Макдоналдз, Сільпо).

Повідомляйте про участь

http://museum-ukraine.org.ua/?p=3496

Рашен-преса вхід заборонено!

З цим чоловіком варто поспілкуватися всім українським журналістам! Легенда пригодницької публіцистики, гуру фотографії, скарбошукач, альпініст, аквалангіст, дисидент, політбіженець, різкий критик СРСР і путінської Росії. Отож, Сергій Мельникофф у Києві і представив персональну фотовиставку в Музейно-патріотичному центрі КУН на Печерську!
Нас познайомив Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь на відкритті резонансної виставки "На вершині свободи духу". Але, спершу, ми трохи сперечалися через те, що конструкції пана Сергія закривали огляд плакатів АТО нашого арт-директора журналу "Музеї України" Юрія Неросліка. Такі робочі моменти в запарці останніх годин перед відкриттям... Потім я зрозумів хто то - поруч стояли на сцені, пан Сергій виголосив блискучу промову...
https://www.youtube.com/watch?v=5Gje6g2w-EY
 Мені говорити після нього було складно...
Мрію, якщо вдасться, запросити цього цікавезного чоловіка до нас в Музей української пропаганди на спеціальну прес-конференцію - з такою біографією йому дійсно є що розповісти!
Знайомтеся - Сергій Мельникофф!
Більше на сайті - http://ipvnews.org/melnikoff.php
Взагалі, відкриття виставки в КУН, більше нагадувало зустріч фігурантів списку "Враги Рассеї" та вже засуджених українців "Народним трібуналом Новорашкі"... Навіть жартували з цього приводу...

"Американский публицист.  Бежавший из советских лагерей диссидент, получивший статус политического беженца специальным решением ООН и американское гражданство из рук президента Рональда Рейгана. Национальный Герой ЧРИ. Единственный в мире человек, награжденный орденом за сделанную им фотографию.
  Дипломатический ранг — почетный консул ЧРИ в Соединенных Штатах Америки;
  Основатель и исполнительный директор Международного Фонда поддержки украинского народа "Душа Украины" www.soulofukraine.foundation;
Три университетских образования, ученая степень (PhD) в морской биохимии. Атеист;
  Американский классик художественной фотографии. Сильнейший в мире фотограф природы гор. Проводит персональные выставки по всему миру;
  Эксклюзивные авторские работы МФФ дарились Его Святейшеству Далай-ламе XIV, Его Святейшеству Папе Бенедикту XVI, королеве Великобритании Елизавете II, президенту США Джорджу Бушу, королю Непала Бирендре Шах Дев, Султану Брунея Хасанналу Балкиаху, Его Святейшеству Католикосу-Патриарху Всея Грузии Илие II и иным историческим личностям;
  Награжден за фотопроект "Душа Украины" Орденом Святого Равноапостольного Князя Владимира Великого. Награду получил в мае 2014 года из рук Его Святейшества Патриарха Киевского и всея Руси-Украины Филарета;
  Один из авторитетных создателей рекламных компаний для стран расположенных
   в горных регионах, по продвижению их туристического потенциала на мировом рынке.
   Разрабатывал и осуществлял глобальные международные рекламные проекты в интересах Непала, Киргизии, Гватемалы, Таджикистана, Узбекистана по заказам правительств этих государств. Руководил доставкой государственного флага ЧРИ
   на вершину Эвереста в 2009 году;
  Президент корпорации “Международные фото и видео новости США” (International
   Photo & Video News, Inc.) и международной сети арт-галерей “MELNIKOFF”;
  Основатель Мирового Центра Фотографического Искусства в Европе (MFF Europe);
  Бывший член правления Советского Фонда Культуры при Горбачеве;
  Автор знаменитой выставки “Обвинение СССР в опытах над людьми”, которую
   проводил в университетах Японии, Южной Кореи и США. Читал курс лекций по
   истории советского ГУЛага в Кунгамском университете Сеула, в университете Сока в Токио и в ряде американских высших учебных заведений;
  Награжден высшим орденом Ичкерии “Къоман Турпал — Герой Нации” за освещение
   войны на Кавказе. В 2008 году номинировался на Пулитцеровскую премию — высшую национальную награду в журналистике, за выставку “Хроники Ада”. Во время летних Олимпийских игр 2012 года организовал демонстрацию этой выставки в центре Лондона, напротив Букингемского дворца. В 2009 вместе с Аллой Дудаевой показывал “Хроники Ада” в центре Тбилиси под открытым небом в течение 10 дней;
  Содержит в Центральной Азии детский центр творчества для одаренных в искусстве инвалидов-детей со смертельными заболеваниями и не имеющих родителей;
  Сын советского генерала, летчика-аса Второй мировой войны;
  Внук атамана казацкого войска Российской Императорской армии, полного Георгиевского кавалера, расстрелянного красными люмпенами вместе с А. Колчаком;
  Советский диссидент, политический заключенный (1981 — 1987 гг.) Приговаривался к расстрелу, затем к 14 годам лагерей. Реабилитирован Верховным Советом СССР в 1987;
  Нелегально бежал с семьей из СССР. Получил статус политического беженца решением  ООН в 1990 году (третий случай за всю историю советского диссиденства);
  Вид на жительство в США был предоставлен по личному распоряжению президента Рональда Рейгана по ходатайству американской медиа-империи CBS News;
  Работал добровольцем в военной комиссии Пентагона по поиску пропавших в советском ГУЛаге американских военнопленных времен войны во Вьетнаме и в Северной Корее.
   С этой целью, до развала СССР, осуществил несколько специальных секретных миссий в районы советских лагерей вместе с высшим руководством военной разведки США.
  Автор бестселлера “Пленные американцы — всегда товар”, 1994, с резкой критикой
   Пентагона и методов поиска военнопленных и безвести пропавших на войне;
  Основатель сайтов по истории советских концлагерей “ГУЛАГ — с фотокамерой по
   лагерям” и историко-публицистического портала “Free Speech/Свобода слова”
   имеющего более миллиона читателей и собственный видеоканал на YouTube;
  Идеолог космического туризма. Проходил подготовку к полету на орбитальную станцию  “Мир” в 1995 году, как первый космический турист;
  Автор и продюсер телевизионных сериалов “Час приключений”, “Охотники за
   сокровищами” и “Для диких животных места в мире нет”;
  Обладатель гран-при на XXII Международном фестивале документальных фильмов о природе (за фильм "Потерянный рай" о подводном мире Тихого и Индийского океанов);
  Работал в 150 странах мира, проведя более 40 высокогорных и подводных экспедиций на всех континентах Земли в наиболее сложных регионах. Под водой снимал на многих известных затонувших судах, включая знаменитый русский фрегат “Паллада”. В 1989 году на дне Чукотского моря обнаружил легендарный советский ледокол “Челюскин”;
  Как участник и руководитель специальных правительственных экспедиций, присвоил новые географические названия горным вершинам: на Памире — “Пьера де Кубертена”;
   на Тянь-Шане — “Пик 11 сентября” (идея Чингиза Айтматова);
 
Имеет двух детей: дочь Анастасию (журналист с двумя высшими образованиями,обладает редким лингвистическим даром — свободно владеет 8 иностранными языками,  еще несколько понимает) и сына Филиппа (студент, говорит на трех языках);
  Хобби: дайвинг и полеты на воздушном шаре. Имеет диплом яхтенного капитана;
  Вместе с детьми живет по разным странам мира".
Ось такі люди виставляються в Музейно-патріотичному центрі КУНу.
До речі, у самому центрі Києва, на Печерську, площа Слави, Палац дітей та юнацтва (справа), Дніпровський узвіз,1. Трохи фото - http://museum-ukraine.org.ua/?p=3448
Нагадуємо, що команда Музею плакату і журналу "Музеї України" доклала чимало зусиль, аби така масштабна і своєчасна виставка про Майдан і АТО відбулася! Завітайте - є на що подивитися, у тому числі, на роботи легендарного Майстра Сергія Мельникоффа!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату, куратор виставки

Лідер націоналістичної партії створив великий Музейно-патріотичний центр на Печерську. Можливо, це головна новина культури останнього часу. Центр Києва. Кілька сот метрів сучасного приміщення, доступних для реалізації ідей творчих людей!

Такі проекти політичних лідерів варто щиро підтримувати і наповнювати українським інтелектуальним продуктом. Більше того, маємо ідею Патріотичного музею чи Музею Незалежності, який просто проситься виникнути на цій базі!

Мені, як одному з кураторів виставки "На вершині свободи духу", хочеться щиро побажати лідеру КУН Степану Брацюню не зупинятися на досягнутому і стати провідником сучасного патріотичного музеєтворення! Для цього є все!

"В залі нового Музейно-патріотичного центру  Конгресу Українських Націоналістів на Дніпровському узвозі впродовж місяця будуть експонуватися роботи відомих фотографів Сергія Мельникоффа, Андрія Гудзенка, Олександра Клименка, фото з архіву КУН часів Майдану, плакати часів Майдану і створені для учасників воєнних  дій активістами Музею плакату, а також дитячі малюнки «Мир і майбутнє очима дітей», інсталяції, створені очевидцями Євромайдану, українськими митцями, фільми, відео-арт.

Відбулось урочисте відкриття інтерактивної виставки про Революцію Гідності і боротьбу українців з російською агресією на Сході «На вершині свободи Духу». Виставку організовано Конгресом Українських Націоналістів. Співорганізаторами виступили міжнародна ГО «Альянс Балто-Чорноморських Націй», Музей плакату при журналі «Музеї України» та Всеукраїнський благодійний  фонд «Соборність».

«Події останнього року стали вирішальними у нашій історії, – сказав Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, відкриваючи урочистий захід. -  Революція Гідності, висока жертва Небесної Сотні, перемога режиму Януковича, підла окупація Криму та кривава війна на Донбасі, яку розгорнула проти нас путінська Росія, шок цивілізованого світу, абсолютна нова міжнародна реальність. Україна стала іншою, продемонструвавши міць, пасіонарність і єдність нації. Саме це ми спробували показати інтерактивною  виставкою про Майдан  і  про боротьбу з агресором на Сході «На вершині свободи Духу».

Відео https://www.youtube.com/watch?v=G_k4JgLWnh4

Лідер Конгресу представив гостей та співорганізаторів виставки, зокрема всесвітньо відомого фотографа Сергія Мельникоффа,  співзасновницю Альянсу Балто-Чорноморських Націй Тамару Шавладзе,  офіцера батальйону УНСО  Ігоря Мазура (Тополю), захисника донецького аеропорту, бійця 74-го окремого розвідувального батальйону Олексія Матлака, сотника 34-ї сотні Самооборони Майдану Ігоря Рудника та кураторів виставки Наталю Іванченко, шеф-редактора журналу «Музеї України»  і Віктора Тригуба, директора Музею плакату." - повідомила прес-служба КУН.

Вже заплановано проведення серії мистецьких заходів, виставок, концертів, діяльність прес-клубу...

У цій ситуації, ініціативу Степана Брацюня варто щиро підтримати, а Музейно-патріотичний центр підняти і розвинути!

Все буде добре! Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату, куратор виставки