Останні статті

Свіжі шпалери



Про передбачення

Стоїмо вчора в Сільпо в черзі в експрес-касу. Перед нами стоїть дві жіночки з кількістю покупок які явно перевищують 5 штук.
Чоловік говорить:
 - Треба буде сказати Фоззі щоб поміняли вивіску з "Каси для покупців з 5 одиницями товару" на "Каси для тих хто вміє рахувати до 5"
Жіночка починає вголос обурюватись
 - Яке вам діло? Ми взагалі покупки на двох поділимо, якщо це вам так важливо
 - А чого ви вирішили що я про вас? Я взагалі-то розмовляв зі своєю дружиною, підслуховувати не красиво
 - Ну ви ж сказали так щоб я почула!
Розплачуємось, отримуємо чек, чоловік дивиться на нього і сміється. 
Передбачення в чеку: "Вам не бракує самовпевненості"

Сусідське :)

Не знаю, хто придумав таку "геніальну" річ як воздуховоди з виходами у кожній кухні. Не інакше як КГБ, бо з ними для того щоб почути "кухонні" розмови сусідів не потрібно навіть напружувати слух.
Піді мною живе кавказько-українська родина (він кавказець, вона - українка) і готуючи вечерю я щовечора отримую нову серію серіалу "домострой"vs"жіночі свободи". Хто кого в результаті перемагає не зовсім зрозуміло, але крику багато і щовечора. Приводи будь-які, від молодого сусіда, який притримав двері до меню на вечерю. Починає чоловік, але дружина в боргу не лишається і деколи крик поєднується з явними польотами посуду. На початку я думала що от-от вони або приб"ють один-одного або розлучаться. Але ні, вже років п"ять тут живуть, та і старший син вже явно старшокласник. І що саме цікаве що жодного вечора за ті роки що вони тут живуть ще не пропустили.
Буває ото наслухаюсь і коли моє чудо приходить додому обнімаю його і подумки дякую за те що у нас в домі немає криків і ревнощів...

...

Люди, які достойні твоїх сліз ніколи не змусять тебе плакати (с)

Якось так подумалось - я не пам"ятаю вже коли я плакала востаннє. І зовсім не тому що я стала вся із себе така сталева і беземоційна. Просто той хто поруч ніколи не доводить мене до сліз...

Женам на заметку)))


30%, 36 голосів

18%, 22 голоси

24%, 29 голосів

11%, 13 голосів

17%, 21 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Піккардійська терція, 20-річчя

  • 30.09.12, 12:13
Три години безперервного задоволення...Три години улюблених з дитинства пісень і нових композицій які одразу ж ставали улюбленими...Старі знайомі і нові відкриття...
Єдине що трохи псувало задоволення - не призначений наш Палац Україна для музики такого рівня. Відсутність акустики для акапельної групи ніяка техніка не врятує.
Ну і дуже розчарувала Руслана. Я розумію чого хлопці її запросили, одногрупниця, стара подруга і все таке, але як співачка вона вже просто вмерла...
Натомість всі інші гості - Тарас Чубай, гурт Орфей, німецький Терзінфаркт, Марічка Бурмака і навіть ТНМК - були на висоті.

Що за пошесть?

Третій раз за тиждень евакуюють Центральний вокзал. Задовбали ці жартівники, другий день квитки не можу купити stena

http://korrespondent.net/kyiv/1399930-s-centralnogo-zheleznodorozhnogo-vokzala-kieva-evakuiruyut-passazhirov

Коли я мала була, була така "мода" зривати контрольні в школах такими дзвінками. Але коли одного жартівника знайшли і впаяли його батькам такий штраф, що вони потім років 10 його виплачували це якось різко припинилось.

Про мову і патріотизм

Навіяло дискусією отут http://blog.i.ua/user/2675316/1074077/

Я у автора в ігнорі, тому в тій замітці відповісти всеодно не зможу

Називати небажання вчити іноземні мови патріотизмом є свідченням або юнацького максималіму або, у старшому віці, - відсутністю мудрості.
Дитина-білінгв обганяє своїх одномовних ровесників у розвитку, має кращу пам"ять та здібності до вивчення наступних мов. Що патріотичного в тому щоб відбирати у дітей таку можливість?
Доросла людина, яка знає лише одну мову обмежує себе у розвитку. І в культурно-особистісному, оскільки жоден переклад не досягне рівня оригіналу, та і далеко не все перекладається, і в професійному - бо сама собі перекриває доступ до знань представлених іншими мовами. Не говорячи вже про безпосередній обмін знаннями - на конференціях, семінарах...Як наслідок така людина менше зробить для своєї власної держави. І який в цьому патріотизм?
І псевдо-патріоти в своїй позиції "Чому я маю вчити іноземну мову, хай іноземець вчить мою" по суті опускають себе на рівень так не любих ними "москалів", які часто дотримуються точно такої позиції ;)


Жаль, не знаю котячого..

Коли мої морди сьогодні вечеряли з вікном пролунав бойовий клич кота. Обидві одразу повернулись в бік вікна, а тоді покинули! вечерю і побігли в кімнату. Я спочатку думала що вони налякались, але ні - в кімнаті у них є доступ на підвіконня і вони обидві щось видивлялись в темряві. Хвилин через 5 повернулись на кухню і продовжили вечерю.
Аж цікаво стало - що промявкав той кіт і що там було таке цікаве що відірвало мою банду від найсвятішого - вечері cat

Дживс і Вустер

Хто не знає хто такий Хью Лорі? А, це той, який доктор Хаус - скажете ви.
А от ні, скажу я. Хью Лорі це насправді гультяй-аристократ Берті Вустер з англійського серіалу "Дживс і Вустер". І в цій ролі він ІМХО неперевершений.
Якщо ви любите Хью Лорі, Англію 30-х років і комедійні серіали без пласких жартів - дуже рекомендую.

Про запах книг...

Навіяно
Ніщо так не зберігає запахи як папір...

Товстелезний том О"Генрі пахне гірчицею і перцевим пластирем, липовим чаєм і малиновим варенням. А у глибших шарах його палітурки причаїлися запахи хлопчачої кімнати гуртожитка...

"Стара фортеця" пахне вогкістю і старим листям, а ще сушеними яблуками і травами...

Історії про ідеальних і не дуже дівчат графині де Сегюр пахнуть ненашою школою, такою яка досі розміщується в будівлі мерії з написами над дверима "Хлочики" і "Дівчатка"...

А найцікавіше пахне старе Євангеліє...Його букет 150 річної витримки майже неможливо розкласти на складові...тут і ладан, і миро, і гарь, і стара шкіра, і кислуватий запах сільського погребу, і солодкий запах соломи, і трохи нафталіну...