Останні статті

Свіжі шпалери



День ідіотів. Частина Перша - Собача

Сьогодні вранці годині о 6 ранку я прокинулась від дикого собачого гавкоту під вікном. На вікні в позі "бойового кота" (хвіст трубою, шерсть дибки) стояли обидві мої бандітки, а під вікном заливалася гавкотом дуже вагітна собака незрозумілого походження.

Поки я прокидалась під вікном розпочалися "розборки" - собаку як виявилось привела з сусіднього ринку жіночка давно відома своєю неадекватною любов"ю до бродячих собак. Дві пригодовані нею зграї жителі нашого і сусідніх будинків з великими труднощами прибрали - першу забрали в Бородянку, а другу просто потруїли.

Теперішня ідея взагалі виходить за будь-які рамки - привести і поселити суку яка ось-ось ощениться під вікнами будинку в трьох метрах від дитячого майданчика. Її аргументи - на ринку собаці небезпечно, торговці грозяться собак потруїти, ще й зима скоро, а тут її можна поселити в підвальчику під сходами (ги-ги ключі у мене). А те що вона на кішок гавкає - то приберіть кішок з вікна...А те що сука з цуценятами поруч з дитячим майданчиком, це бомба уповільненої дії (діти 100% полізуть до цуценят, а сука 100% їх цапне) - дивіться краще за дітьми...І взагалі якщо ми хочем щоб вона собаку прибрала то маєм дати їй гроші на перетримку, корм і подальшу стерелізацію...

Результатом розмови стала клятва всіх жильців перших трьох поверхів що якщо собака лишиться тут то вона до завтра не доживе...і чарівним чином через півгодини собака таки зникла...

Про фантазію, стереотипи та асоціації...

  • 17.10.09, 18:00

— Тэви?! — Его недоумение отказывалось укладываться в связную речь. — Как-что-когда-откуда?

— Поездом, — ответила Октавия, — необходимость-десять минут назад-из дому. Ты испортил себе цвет лица, Тэдди. Ну: как-что-когда-откуда?

— Я работаю неподалеку, — сказал Тэдди, искоса оглядывая платформу, как человек, пытающийся соединить вежливость и долг. — Не заметила ли ты в поезде старую даму с седыми буклями и пуделем, занявшую два места своими свертками и скандалившую с проводником?

— Кажется, нет, — ответила Октавия размышляя. — А ты случайно не заметил высокого человека с седыми усами, одетого в синюю рубаху и кольты, у которого в волосах торчал клок овечьей шерсти?

— Да сколько угодно, — сказал Тэдди, подавляя симптомы безумия. — А тебе знаком подобный индивид?

— Нет, описание продиктовано воображением. А почему тебя интересует седовласая дама? Твоя знакомая?

— Никогда ее не видел. Портрет создан фантазией. Это владелица ранчо, где я зарабатываю себе на хлеб с маслом — ранчо Де Лас Сомбрас. Я приехал встретить ее по телеграмме поверенного.

Октавия прислонилась к стенке телеграфа. Возможно ли это? И неужели он не знает?

— Ты управляющий этого ранчо? — спросила она растерянно.

— Да, — гордо ответил Тэдди.

— Я миссис Бопри, — сказала Октавия тихо, — только мои волосы никак не завиваются и я была вежлива с проводником.

/О Генри/ 

Наша уява каверзна штука - ми бачим один куточок малюнку і домальовуємо все інше, засновуючись на власному досвіді і стереотипах...

Коли нам кажуть про системного адміністратора чи програміста - наша уява малює собі неголонего і немитого хлопця з пляшкою пива... Бачимо в натовпі краєчок хустки і уява домальовує образ старенької бабусі з села...Це не погано, це нормально, але деколи буває дуже смішно)))

P.S. Привід для цієї замітки 

 

 

ПМС - у кого какие глюки)


Окромя традиционной раздражительности и плаксивости у многих женщин ПМС сопровождается индивидуальными особенностями, часто достаточно необычными

Я, например, последние в дни цикла терпеть не могу убирать и мыть посуду, а моя подруга наоборот вылизывает дом до стерильности. Мама в эти дни постоянно все пересаливает, а сестра недожаривает...


33%, 15 голосів

17%, 8 голосів

9%, 4 голоси

11%, 5 голосів

30%, 14 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Студенти можуть все...

...навіть підвищити температуру в пічці на 200 градусів і розпаяти проводи в намертво скрученому стенді...stena

Прикмета)

Якщо котяки вилазать на коліна щойно ти десь присядеш - скоро включатимуть опалення)))

Суперечка

Ми з Бджілкою посперечалися на пляшку закарпатського коньяку що вибори виграє Яценюк (я вважаю що він виграє, вона - що програє)

Ви всі свідки)))


11%, 4 голоси

89%, 33 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Про вчителів...

Навіяло

В неділю я вітатиму зі святом тільки одну людину, яка зараз вже навіть не вчителює - нашого классного керівника. Вона прийшла до нас зразу після інституту, їй було 22, а нам - 10-11, важко сказати хто кого більше навчив - вона нас чи ми її... Ми були складним класом, але вона мужньо нас витерпіла, та ще й примудрилась привити любов до літератури і мистецтва. Вона пішла зі школи разом з нами, тож ми були перші і єдині її діти. Досі, коли її питають чи є у неї діти вона відповідає - так, 25 чоловік, 19 дівчат і 6 хлопців, а ще четверо онуків))) Ми вже зовсім дорослі, позакінчували інститути, поставали на свої ноги, багато хто має свої родини...але щороку восени збираємся в її маленькій квартирі на її день народження...

Єдина людина яку ще хотілось би пригадати - наш фізик. Меткий, дотепний, суворий, але справедливий - на його уроках було цікаво і не зважаючи на гуманітарний ухил школи він вчив так, що мені даних ним знань вистачило до 3 курса КПІ. Він також пішов разом з нами і тепер працює в фізико-математичній школі при тому ж КПІ. Мабуть єдиний з наших учителів який зустрічаючи зразу впізнає, не зважаючи на те що я добряче помінялась за десять років...

Як вчителя, я ще пригадала б вчительку історії. Вона вчила нас тоді коли історія мінялась кожний місяць і підручники перевидавались щопівроку...Але вона навчила нас тверезо і критично мислити, виводити логіку подій і головне пояснила, що немає в історії добра і зла - є тільки події і їх наслідки, для одних погані, для інших хороші...

А всі інші за ці роки якось забулись. Всі кого ми любили пішли зі школи випустивши нашу паралель, тож в школу я ні разу з моменту випуску не заходила...

Учудила...

В середу їду собі спокійно на четверту пару, тут дзівнок "Тетяна Юріївна, ви де? у нас пара вже годину назад почалась"

Виявляється я переплутала розклад, у мене мала бути і третя і четверта пара...добре група толкова, не розбіглись, одну пару я таки їм провела...

Начальство посміялось, сказало "З ким не буває" і порадило поставити будильники в телефон...що я і зробила)))

 

 

Запахи

  • 02.10.09, 09:20

Запах винного оцту з перцем стійко асоціюється у мене з Францією...

А запах часнику і свіжого хлібу - з карпатськими колибами...

Яблуками завжди пахне у нас на дачі, навіть якщо рік не врожайний...

В хаті у прабабці пахло побілкою, крохмальною постіллю і травами...

А у діда в гаражі - гарячим, щойно розпиленим деревом...

Осіннє...

  • 02.10.09, 00:10

Все моє дитинство осінь заглядала мені у вікно золотим листям каштана...навіть в похмурий дощовий день кімната наповнювалась жовтим сяйвом...

Але останніми роками каштани не жовтіють...листя жовкне, скручується і швидко опадає...кажуть виною тому якийсь шкідник((((