дороги долi Тарас Мельничук

15.03.10, 08:15

Таке враження, що це написано про мене

25.03.10, 11:22Відповідь на 1 від jktu__

Коли читала, то думала, що якраз про мене. Але він писав про себе... Його доля тепер - ВІЧНІСТЬ, а в його віршах кожен знаходить своє, читає про себе

37.04.10, 12:34

Не легкої долі людина.
Мужня від комсомольських стройотрядов пройшов шлях до шестидесятника.

47.04.10, 21:50Відповідь на 3 від Діду

Душа справжнього українця.

58.04.10, 15:43

дуже люблю такі вірші із глибоким змістом і реалістичні щодо людської долі

68.04.10, 21:35

Дякую! Справді, такою є поезія Тараса Мельничука! .
А всім, усім смертям назло,
Назло усім чортам ікластим –
Мені й сьогодні повезло:
Світ дав мені ще день один –
І ще одне життя і щастя.
Життя і щастя?.. Це не так!
Життя – це щастя! – ось де суть.
Хай не цвіте... Але – пасуть,
Пасуть іще корови в полі
Сріблясту – в інеї – траву...
І є – тополі...І є – воля...
І я на волі тій – живу. Живу!

78.04.10, 21:46Відповідь на 6 від Берегулька

розділяю ваше захоплення
Дуже вдячний

810.05.10, 09:40

Ех... кому дорога, кому бездоріжжя...

910.05.10, 18:49

іти по дорозі, якої нема... Гарні думки, близькі мені. Можливо тому, що однофамільці з автором

1010.05.10, 22:57Відповідь на 8 від Lulu

Та все-таки "сили вистачить іти по дорозі, якої нема"...