22 липня - преподобного Панкратія, єпископа Тавроменійського

Святий Панкратій походив з Антіохії. Він народився в той час, коли Господь наш Ісус Христос «з'явився на землі і жив між людьми», створюючи чудеса в Єрусалимі і оточуючих містечках і країнах. Батько Панкратія, що жив в Антіохії, почув про Його чудеса і пішов з приятелями і сином в Єрусалим, щоб побачити Бога. Побачивши, як Ісус вчить народ, виліковує різні недуги, він увірував в Нього як в Сина Божого і познайомився з кількома апостолами, а саме зі святим апостолом Петром, який з тих пір знав і Панкратія.

Друзі досить довго пробули в Єрусалимі, насолоджуючись Його проповідями і тим, що можуть бачити Бога. Потім вони повернулися в Антіохію. Після добровільних мук і смерті Христа, після яких були Його воскресіння і вознесіння, в Антіохію прийшов один з апостолів і охрестив сім'ю, де ріс Панкратій. Скоро Панкратій став сиротою і, відмовившись від маєтку, пішов у Понтійські гори.

Тут, в одній з печер, святий перебував на самоті, проводячи час у пості, молитві, самопізнанні та спілкуванні з Всевишнім. У той час апостол Петро проходив в тих краях, проповідуючи науку Христову, і зустрів Панкратія. Він його впізнав і вирішив взяти з собою до Антіохії. Потім вони відправився в Кілікію, де зустрілися з апостолом Павлом. Тут апостоли дійшли до загальної згоди призначити єпископів: Крискентія - до Галатії, Маркіяна - в Сіракузи, а Панкратія - в Тавромения, сицилійське місто.

На кораблі Святий відправився до місця свого служіння. Спільно з ними пливли також два начальника корабля, яких він своїми проповідями направив до віри і охрестив.

Коли вони прибули в Тавромения, то демони, що знаходилися в тих ідолах, до прибуття святого, падали і на осколки розбивалися. Там були надзвичайно шановні народом боги, на честь яких був побудований храм. Коли святий Панкратій наблизився до храму, будівля потріскалася, як від жахливого землетрусу, з усіма ідолами звалилася в море.

Тоді ж у місто прибув його правитель, Боніфацій, який, побачивши Панкратія і справи його і почувши проповіді його, увірував і хрестився. Він віддав наказ на місці вибудувати церкву, де почав служити архієрей Божий, звертаючи і навчаючи народ. Святий виліковував розслаблених, виганяв демонів, на доказ того, що проповідував.

І ось, з кожним днем кількість вірних Всевишньому все збільшувалася і вже майже всі мешканці містечка були християнами. Але біс направив проти християн запеклого катувальника Аквиліна. Він з військом своїм пішов на Тавромения, щоб йому пошкодити, а жителів-християн жорстоко покарати.

Люд жахнулися даною звісткою, а святий заспокоював їх, доводячи, що недруги не заподіють їм шкоди. Коли недруги наблизилися до містечка, до них вийшли святий Панкратій з кліром, несучи правдивий Хрест Господній і дві святі ікони: Христа Спасителя і Богородиці. Тоді жах невимовний напав на недругів і вони були, немов оточені темрявою, і один одного вбивали, а якось і самі себе пронизували клинками. Коли темрява покинула їх, вони побачили, що наробили і зрозуміли, що це Господь так покарав за гоніння на християн. Ті, хто залишилися в живих, припали до ніг святого Панкратія, просячи помилування, і прохали про хрещення. Мешканці містечка задовольнялися, що позбулися недругів. Після чого Панкратія почали ще більш почитати та виконували всі його укази.

Багато років, святитель був духовним батьком для християн, новонаверненим, кілька язичників захотіли знищити Панкратія. Вибравши час, вони приховано напали на святого і побили його. Так святий Панкратій закінчив своє життя мученицьким подвигом і спільно з апостолами пішов на небесах, щоб вихваляти Бога на віки віків. Амінь.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/134/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/mkO_HVkRGhE

Доброго дня ! Я б хотів вам розповісти про мою подорож на цьогорічну прощу до Зарваниці.

Дорога до Зарваниці була досить важкою але загалом важкість полягала в тому що я йшов пішки і в тім що дуже сильно припікало сонечко.Дорога моя починалася з самого Тернополя і  вийшовши з міста я був сповнений радості і надії що пройду дорогу до Зарваниці сам без будь-якої допомоги. Та сонце припікало а ноги почали здавати. І саме в цю мить мені по дорозі трапився чоловік.який порався біля машини. Він підказав що краще йти через села  бо так можна значно скоротити шлях. Я йому подякував і пішов за його порадою іншим, коротшим, шляхом.
Звісно година часу, яку я скоротив йдучи тим шляхом, що мені підказали не надто багато та все ж за умови, що ноги починають сильно боліти а сонце витягує з вас всю воду  то це таки багато. Ви не уявляєте як я зрадів діставшись до Дружби,бо на той час мій шлунок вже почав собі бурчати а це означало що потрібно трохи відпочити і поїсти. Пройшовши трохи далі (десь зо сто метрів) попри Зарваницькі намети я присів собі в холодку . Під деревами було дуже добре, віяв легенький вітерець і це було просто чудово. Ноги почали помалу відходити а шлунок наповнювався всілякими смаколиками, що я приготував собі на дорогу. Я б там сидів і далі-надто вже добре мені було та я розумів що варто продовжувати свою подорож до Зарваниці.
Я захотів пити і раптом зрозумів що запаси води геть спорожніли і варто повернутись до наметів аби придбати кілька пляшок з водою. Я повернувся до наметів, спитав чи можна придбати води і на моє здивування мені воду дали безкоштовно. Мені якось стало навіть незручно бо я якось незвик що зараз можна щось отримати задарма та це було приємно. Сказавши спасибі я пішов далі. Спека була практично нестерпною та молитва і бажання дійти до цього святого місця додавали мені сил. Вода закінчувалась і досить скоро всі мої думки були лишень про те як же поповнити її запаси. На моє щастя за кілька хвилин на горизонті зявилося кілька криниць, проте придивившись я побачив напис що криниці були сьогодні продезинфіковані і пити з них можна лише за кілька годин. Як на мене то дезінфекція придорожніх криниць в час прощі є досить поганою ідеєю, адже  багато паломників розраховують саме на них. Пройшовши трохи далі я побачив підлітка,що саме набирав воду з однієї з цих продезинфікованих криниць. Ми трохи поговорили про воду і про причини дезінфекції цих криниць . Згодом до розмови приєднався ще один чоловік, який запросив мене до своєї господи аби набрати води. Я далі продовжував йти. Пройшовши ще кілька годин я відчув що ноги вже зовсім не хочуть йти але все ж йшов далі.В голові появлялись думки про те що якби хтось таки зупинився і підвіз мене до Зарваниці я б був зовсім не проти. Як на диво - так і сталося. За кілька хвилин біля мене спинився автомобіль і ось- я вже їду. Їхали ми не довго і за якихось двадцять хвилин були вже на місці. Жінка ,з котрою я їхав в авто все мені показувала і розказувала,хоч я був в Зарваниці не вперше та вона мені розповіла багато чого нового. Я дуже їй вдячний за те що мене підвезли і за цікаву інформацію. На жаль наші дороги розійшлись.
Людей було дуже багато, звісно в кожного свої турботи але тут в  Зарваниці ці турботи наче розчинились в молитві за наш нарід, за країну. Настрій був піднесений надзвичайно. Вражало все – Блаженніший Святослав що буквально підняв духовний стан всіх присутніх, похід з свічками , хресна дорога і освячення води а також фільм про Зарваницю, про виправлення людей на правильний, духовний шлях. Набравши цілющої води з джерела я пішов до ікони Зарваницької Божої Матері. Ніколи не забуду її очі,вони буквально бачать тебе з середини,твої думки, бажання ,мрії, гріхи...Це направду святе місце. Сюди направду варто їхати, йти  бо тут направду можна віднайти душевний спокій. Чесно кажучи я вже не відчував ні болю в ногах ні втоми. Це все пройшло. Я відчував присутність Бога і він мені дав віру в майбутнє, в те що на нашій землі все буде гаразд, що наш нарід переможе усе зле , головне вірити.
Під кінець було трохи негативу бо добратися назад було досить важко. Автобусів і автівок було дуже мало і люди мусли добиратись хто як міг, проте навіть цей факт не міг зруйнувати того духовного піднесення, що панувало в наших душах.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/133/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/eavK2s-XcYs

18-20 липня відбудеться Всеукраїнська та молодіжна проща до Зарваниці!

Розклад:

Четвер, 17 липня

Вихід прочан пішої прощею до Зарваниці з Хмельницького, Кам'янця-Подільського, Волочиська, Сатанова, Підволочиська, Івано-Франківська, Львівщини, Чорткова, Бучача, та всіх містечок Поділля.

П'ятниця, 18 липня

06:30 Збір паломників, які візьмуть участь у пішій прощі (біля Архикатедрального собору м. Тернополя).
07:00 Свята Літургія.
08:30 Вихід прочан з Тернополя до Зарваниці (супровід міліції, медперсоналу).
Ночівля у с. Струсів
20.00 Свята Літургія на площі біля інтернату

Субота, 19 липня

11.00-18.00 Реєстрація учасників прощі (при в’їзді в Зарваницю).
12.00 – Конференція комісії у справах родини УГКЦ.
16.00 – Зустріч Блаженнішого Святослава з молоддю.
16.00-19.00 - Урочиста академія пам’яті Блаженного Василія Величковського.
17:30 Вервиця (площа біля собору).
19.00 Вечірня (каплиця біля парафіяльної церкви).
20.00 Архиєрейська Свята Літургія (каплиця біля парафіяльної церкви).
22.00 Похід зі свічками до чудотворного місця з іконою і мощами блаженного Василя Величковського.
23:00 Молебень до Богородиці (площа біля собору) та Панахида за героїв, які віддали життя за Україну біля меморіалу Небесної Сотні.
00:00 Освячення води.
00:30 Хресна Дорога.
00:30 Початок духовного концерту (Співоче поле). Відвідання мощей бл. В. Величковського (собор).

Неділя, 20 липня

07.00 Утреня (собор).
08.30 Похід владик і священиків від собору до подіуму на чудотворному місці з іконою і мощами бл. Василя Величковського. Привітання владик.
09.00 Архиєрейська Свята Літургія, під час якої буде проголошено Блаженного Василія Величковського покровителем пенітенціарного служіння. Нагорода пам’ятними медалями учасників підпілля УГКЦ.
Освячення води та релігійної атрибутики.
11.30 Свята Літургія (каплиця біля парафіяльної церкви).
12.00 Свята Літургія (собор).
14.00 Свята Літургія (собор).

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/132/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/eavK2s-XcYs

Молитва дитини за батьків

Добрий Боже! Твоїй опіці доручаю моїх батьків. Своїм Провидінням дивися за ними. Благослови їхній труд, підтримуй їхнє життя. Уділи їм благодаті завжди бути з’єднаними з Тобою. Помнож їхню віру, уповання на Тебе і любов серця; нехай у Тобі знаходять справжній мир.

Допоможи мені постійно пам’ятати і активно допомагати батькам, щоб я міг (могла) їм віддячити за блага, отримані від них.

Батькам нашим належить слушний відпочинок, а все ж таки вони турбуються про нас постійно. Подай їм, Боже, спокійний вечір життя та будь із ними, щоб не почувалися самотньо. Продовж дні їхнього життя, додай сил і надії, а колись дай осягнути вічну нагороду на небесах. Амінь.

*

Всемилостивий Боже! Дякую Тобі за моїх батьків і за все те добро, що Ти мені дав через них. Вони виховали мене, навчили любити Твої святі заповіді та ненавидіти гріх. Я їх люблю й хочу завжди шанувати їх.

Благослови їх, Господи, усяким добром та довгим і щасливим життям, борони від злого, дай їм силу перемогти всі труднощі. Дай, щоб вони на старості дочекалися потіхи від своїх дітей, і передусім від мене, а по смерті прийми їх і мене до Небесного Царства. Амінь.

Господь, під покровом крил Твоїх
Бережи батьків моїх.
Віддай заслужену нагороду
За їхню любов і доброту.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/131/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/eavK2s-XcYs

Акафіст до Матері Божої на честь Її Зарваницької чудотворної ікони

Кондак 1 О Маріє, Мати Божа, джерело, повне ласк і любові, прийми нас, дітей, що з вірою паломниками прибігаємо під чесний Твій покров і біля стіп Твого чудотворного образа благаємо: Визволи нас з неволі гріха, що кличемо до Тебе:
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Ікос 1 Маріє, Ти - окраса й слава небес, пресвітлий образ Божої вподоби, Мати і Опікунка страждаючих на землі. Тож ми, Твої діти, схиляємо голови перед Твоїм чудотворним образом і молимося Тобі: «Не опусти нас серед цієї долини сліз». Ти ж у Своєму милосерді й любові найбагатша серед всіх святих, бо черпаєш їх з джерела Пресвятого Серця Ісуса. Тому кличемо до Тебе:

Радуйся, пресвітла красо раю.
Радуйся, престоле подільського краю.
Радуйся, чудотворне джерело ласк.
Радуйся, золототканий образе.
Радуйся, незбагненне чудо доброти.
Радуйся, Мати всіх дітей світу.
Радуйся, паломнице до всіх віддалених.
Радуйся, радосте всіх підупалих.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 2 Маріє, минуло вже багато сотень літ, відколи Твій чудотворний образ в серцях нашого народу, наче сила жива, вливає йому вогонь святої віри. Ми сьогодні паломниками спішимо до Твоєї каплички, де колись Ангел із збаночка ласки Твої розливав, благаємо: «Поможи тим, що спішать до Тебе і співають Богові: Алилуя».

Ікос 2 Маріє, Ти уділяєш Своєї ласки всім тим, що з любов’ю горнуться до Тебе. Тут колись безвісний чернець, що врятувався від смерті від невірних, зійшов до Стрипи, щоб помити свої рани, втомлений заснув, і Ти явилась йому у сні, в сяйві слави. Він із сокрушенним серцем упав перед Тобою на коліна, Ти подала йому кінець омофора і забрала його на висоту, щоби Тебе величав:

Радуйся, спасення роду людського.
Радуйся, життєдайне джерело ласк.
Радуйся, підмого терплячих християн.
Радуйся, вічний храме любові.
Радуйся, сонце Божої благодаті.
Радуйся, осолодо нашого життя.
Радуйся, цілителько хворих.
Радуйся, сокрушителько наших сердець.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 3 Маріє, Ти вибрала цю райську долину, щоби красувався тут Твій чудотворний образ, й збудила джерело витікаючих ласк, щоби лікувати тілом й душею хворих. Тут сама природа наче приклякнула перед цим святим місцем. Тут гори схилилися понад Стрипою в поклоні і враз із шумом вікових лип співають на Твою честь Богові: Алилуя.

Ікос 3 Маріє, серед диких лісів благочестивий чернець побачив сяйво біля джерела, що світило ясніше від сонця, Твій чудотворний образ, припав покірно на коліна і в щирій молитві підніс вище хмар славу Твого Поділля, щоби поклонявся Тобі цілий світ, кличучи:

Радуйся, чудотворна Божа сило.
Радуйся росо благословенна.
Радуйся, квітко серед лісів.
Радуйся, непорочна Діво.
Радуйся Царице і Мати милосердя.
Радуйся, окрасо золотоверхого собору.
Радуйся, пристановище для паломників.
Радуйся, потіхо всіх скорботних.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 4 Марія, як добра Мати, хотіла, щоб ми почитали страсті Її Сина. І виблагала в Ісуса, щоб дав нам чудотворний образ Розп’яття, з котрого спливають ласки на наш народ. Так колись селянин Степан, втомлений денною працею, їдучи по сіно волами, задрімав, а коли прокинувся, то побачив у світлі образ розп’ятого Спасителя, перед котрим воли уклякли, сам упав на коліна і враз із духовенством і громадою людей заспівав Богу: Алилуя.

Ікос 4 Маріє, вилікуй нас від недуги невірства, як колись вилікувала від тяжкої хвороби князя Василька, що заблукав у цих лісах. Припавши до образа Твого, зцілився, і в подяку побудував тут на Твою честь першу церковцю. Тож і ми, негідні, несемо Тобі Храм нашої віри і кличемо:

Радуйся, Мати неустанної помочі.
Радуйся, опікунко нашого народу.
Радуйся, потіхо терплячих християн.
Радуйся, Маріє солодка любове.
Радуйся, Діво Непорочного серця.
Радуйся, вогню вічної любови.
Радуйся, таємниця уздоровлень.
Радуйся, храме нашого навернення.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 5 Маріє, найсвятіша Діво і Мати, приходимо до Тебе, сповнені віри й надії, з любов’ю кличемо з глибини провалля гріхів: Прийми нас ради страстей і смерти Твого Сина за дітей, покрий нас омофором Свого милосердя, що кличемо Богу: Алилуя.

Ікос 5 Маріє, минали віки, і вдячний народ за такі численні ласки склав біля стіп Твого чудотворного образа дари наших сердець і коронував Тебе короною любови, найбільшими цінностями, і назвав тебе Царицею нашого краю, і в жертві несе Тобі своє життя. Тож ми - діти Твої, Царице, Мати наша, прийми від нас ці мольби, що в них прирікаємо служити Тобі й нічим не засмучувати Твого ясного обличчя, і взивати до тебе:

Радуйся, Царице неба і землі.
Радуйся, Владичице нашого народу.
Радуйся, святий покрове всього людства.
Радуйся, вірне Материнське Серце.
Радуйся, кормителько душ наших.
Радуйся, причино нашої радости.
Радуйся, мати заблуканих дітей.
Радуйся, Мати нашого Спасителя.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 6 Маріє, неопалима купино вічно палаючої любови до нас, грішних, прийми наші молитви і осіни нас благодаттю Свого милосердного Серця. Рятуй нас від вічної погибелі, що простягаємо руки до неба і співаємо Богу: Алилуя.

Ікос 6 Маріє, тут ми, наче з джерела, черпаємо сили, від чудотворного образа страстей Твого Сина. Він кріпить у нас віру, нагадує Твої Материнські терпіння, ми, що гинемо в гріхах, просимо Твого заступництва перед Ісусом Христом і кличемо:

Радуйся, охороно всіх християн.
Радуйся, чудотворна Божа сило.
Радуйся, скарбе ласк Божих.
Радуйся, ласкава, солодка Діво Маріє.
Радуйся, корме, що живить паломників.
Радуйся, лікарко від смерті вічної.
Радуйся, заступнице перед Справедливим суддею.
Радуйся, молільнице за грішників.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 7 Маріє, Ти відчуваєш биття наших сердець, наші немочі, болі й терпіння. Тож визволи нас від гріхів, що хрестом падають на наші будні, котрі хмарами закривають нам сонце спасіння. Спричинися, Маріє, щоби наш народ найбільше любив і величав Тебе, нашу покровительку і люблячу Матір, щоби з чистим серцем співав Богу: Алилуя.

Ікос 7 Маріє, небесна Зоре, пильнуй непорочність наших сердець, помислів і почуттів, як колись стерегла в єрусалимській святині свою чистоту і побожність. Виший на тлі наших сердець пресвяті солодкі рани Ісуса, як колись з любов’ю вишивала занавісу для храму, і покрий їх омофором своєї доброти, що з любов’ю в ім’я Твоє взивають:

Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це дорога до Ісуса.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це насолода в терпінні.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це безконечне милосердя для роду людського.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це ланцюг незчисленних материнських терпінь.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це скарб ласк і дарів Святого Духа.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я - це дорога до Ісуса.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я – це потіха у самотності.
Радуйся, Маріє, бо Твоє ім’я – це дорога до радості.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 8 Маріє, які щасливі ті, котрі в горі чи в радості шукають Твоєї помочі, бо ж ще святі Отці звали Тебе скарбницею ласк Божих. Тож спішімо і ми до Неньки, і просім помочі нести наш тягар буденного життя і співати Богу: Алилуя.

Ікос 8 Маріє, Царице неба і землі, посереднице між Богом і людьми! Тож через Тебе спливають всі ласки і добродійства на нас, через Твоє заступництво обдаровує нас благословенням Боже провидіння. Заступися за нас перед Своїм Сином, що зіслав на нас силу Твоїх чудес і зберіг Своє насліддя, що величає Тебе:

Радуйся, початку чудес Ісуса.
Радуйся, чудотворне джерело ласк.
Радуйся, кринице милосердя.
Радуйся, пресолодке серце Ісуса.
Радуйся, життєдайна сило вірних.
Радуйся, потіхо душ, терплячих у чистилищі.
Радуйся, відкинутих цілителько.
Радуйся, знеможених утішителько.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 9 Маріє, наша духовна Мати, допоможи Своїм дітям наслідувати Тебе, щоб наші думки і бажання були прикрашені Божою любов’ю, допоможи любити Ісуса, в Найсвятіших Тайнах укритого, до останнього подиху нашого життя та співати Йому: Алилуя. Ікос 9 Маріє, Ти прийшла на світ, коли рід людський потопав у безодні гріхів серед страшної темряви пекельної ночі. Ти ж явилась ранньою зіркою, і світ привітав Тебе:

Радуйся, терпеливосте Йова.
Радуйся, вірносте Авраама.
Радуйся, гідносте Мойсея.
Радуйся, покоро Соломона.
Радуйся, славо Іллі.
Радуйся, пророцтво Ісаї.
Радуйся, плач Єремії.
Радуйся, радосте Симеона .
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 10 Маріє, Тобі молилися перші християни і вже упродовж віків шириться cлава Твоя, бо Ти -поміч вірним i зсилаєш безліч ласк для народів. Тож просимо: змилосердися над нашим народом, якому дала Свій чудотворний образ та невичерпне джерело ласк. Ти від віків лікуєш страждаючих, тому благаємо Тебе: зглянься на тими, що співають Богу: Алилуя.

Ікос 10 Маріє, чудотворна Мати Божа, перед престолом Серця Твого просимо: прийми наші молитви і ласкою своєю з’єднай нас в нужді та недолі, щоби ми кликали до Тебе за поміччю, завжди співаючи:

Радуйся, чесна славо християн.
Радуйся, одинока надіє знедолених.
Радуйся, джерело безмірної любови.
Радуйся, спокою неспокійного світу.
Радуйся, сильна віро мучеників.
Радуйся, сило душ, посвячених Тобі.
Радуйся, монахів утвердження.
Радуйся, священиків покликання.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 11 Маріє, Твоє добре Серце - єдиний порятунок для нас, грішних. Тож не покидай нас, що прибігаємо до Тебе під час диявольських спокус, бо це - смертоносна стріла, що ранить диявола, Твоє серце - це світло спасіння. Тож просвіти нас, дітей, що співають Богу: Алилуя.

Ікос 11 Маріє, не сім, а сотні страждань, прибили болем Твоє Непорочне Серце, і все Твоє земне життя - наче стрічка мук і терпінь. Ти ж в своєму Серці від роду носила гострий меч болю страстей свого Сина, щоби ми кликали:

Радуйся, бо стояла під хрестом три години.
Радуйся, бо зносила біль душі і тіла Ісуса.
Радуйся, терпляча Рахиле.
Радуйся, бо терпеливістю своєю показала приклад мученикам.
Радуйся, Мати Божої справедливості.
Радуйся, бо поспішаєш у нашій нужді.
Радуйся, бо рятуєш від спокус цього світу.
Радуйся, бо Ти наша Мати і Покровителько.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 12 Маріє, сьогодні свої серця і руки возносимо до престолу Твого чудотворного образа серед моря квітів та полум’я палаючого світла, глянь, ласкава Мати, на нас, паломників, які спішать під Твій покров милосердя в цій долині чудес, що співають Богу: Алилуя.

Ікос 12 Маріє, під Твій покров прибігаємо з надією, що не відкинеш наших молитов і за багатством Свого милосердя обдаруєш нас потрібними ласками з чудотворного джерела, щоб завжди взивали до Тебе:

Радуйся, осолодо нашого життя.
Радуйся, ангелів величання.
Радуйся, запашна райська квітко.
Радуйся, цілителько недужих.
Радуйся, скора помоче вірних.
Радуйся, свідчення чудес Божих.
Радуйся, бо Сина даруєш .
Радуйся, бо до Бога наближуєш.
Радуйся, Царице Поділля, Зарваницька Матінко Божа.

Кондак 13 О Царице Поділля і всієї України, відкрий нам, до Тебе взиваючих, джерело ласк своїх. Прийми нас, знедолених дітей, під свій святий покров. Визволи від спокус гріха тих, що кличуть до Тебе Богу: Алилуя!

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Прийми, о, всеблагопомічна, пречиста Госпоже, Владичице Богородителько, ці чесні дари, що Тобі єдиній належаться, від нас, недостойних рабів твоїх. Ти з усіх родів вибрана, Ти показалася вищою від усього небесного і земного творіння, тому що через Тебе Господь сил був з нами, і через Тебе ми Сина Божого пізнали, і сподобилися святого тіла його і пречистої крови його. Тому блаженна єси в родах родів, богоблаженная, бувши від херувимів світліша і серафимів чесніша. І нині, всепіта, Пресвятая Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних рабів твоїх, щоб ми ізбавилися від усяких хитрощів лукавого і від усякого підступу, і щоб збереглися ми непошкодженими від усякого диявольського отруйного нападу. Але молитвами Твоїми аж до кінця збережи нас неосудженими, щоб ми, спасені твоїм заступництвом і поміччю, возсилали славу, хвалу, подяку й поклін за все у Тройці єдиному Богові і Сотворителеві всього, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/130/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/eavK2s-XcYs

Преподобна Марта

Преподобна Марфа, мама святого Симеона Дивногорця жила в VI столітті і була родом з Антіохії. З юних років вона спрямовувалася у чернецтво, але предки запевнили її вийти заміж. Чоловік її, Іван, швидко загинув, і праведна Марта всі свої сили дала на виховання сина. Вона була для сина зразком найвищого християнськогожиття: нерідко відвідувала храми Божі, пильно, з повагою слухала церковні служби, нерідко причащався Святих Христових Таїн. Щоночі праведна Марта вставала на молитви. Преподобна Марфа була милосердна до жебраків, годувала і пуклувалась за ними, відвідувала лікарні, служила хворим, а загиблих ховала, тим, хто приготовлявся прийняти святе Хрещення, вона своїми руками готувала одяг.

Преподобну Марту було завчасно повідомлено про недалеку кончину: вона побачила ангелів зі свічками, що вимовили, що вони прийдуть за нею через рік. Смерть святої Марти була мирною «† 551», тіло ж її було поховано на Дивній Горі, на місці подвигу її сина преподобного Симеона Стовпника.

Блаженний Павло Гойдич

Блаженний Павло Гойдич народився 17 липня 1888 року в с. Російські Пекляни близько міста Пряшева у Словаччині в сім'ї священика. На св. Хрещенні отримав ім'я Петро. Після закінчення Пряшівської духовної семінарії був висвячений в 1911 році на священика.

Влітку 1922 Петро Гойдич вступив в Василіанський Чин на Закарпатті, а в 1923 році, приймаючи василіанську рясу, отримав нове ім'я Павло. У 1927 році був висвячений на Пряшівського єпископа УГКЦ. Владика Павло відрізнявся глибокою побожністю до Євхаристійного Ісуса, Пресвятої Богородиці і Пресвятого Серця Христового.

Він був людиною золотого серця. Девіз владики Павла - це слова Бога: "Чиніть добро, бо все, що ви вчинили братам Моїм найменшим, Мені ви вчинили". Комуністична влада в Словаччині заарештувала майже всіх ченців, черниць і священиків. Єпископу Павлу безперервно погрожували, але він благородно переносив всі терпіння. У 1950 році його заарештували. У протягом 10 років він відбував ув'язнення в різних в'язницях Словаччини, серйозно підірвало його здоров'я. Загинув владика Павло у в'язниці 17 липня 1960.

Бог прославив його численними чудесами на землі, а Папа Іван Павло II 4 листопада 2001 призначив єпископа Павла Гойдича блаженним. Мощі блаженного владики спочивають у греко-католицькій катедрі в місті Пряшеві.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/129/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/17diiyYhwXo

Святитель Андрій, архієпископ Критський

Святитель Андрій, архієпископ Критський, народився в містечку Дамаску в сім'ї благочестивих християн. До семирічного віку хлопчик був німий. Потім одного разу після причастя Святих Христових Таїн він знайшов дар мови і почав говорити. З тих пір підліток почав посилено вчити Святе Письмо і Богословські науки.

У 14 років він віддалився в Єрусалим і там прийняв постриг в обителі преподобного Сави Освяченого. Святий Андрій проводив вимогливе, непорочне життя, був лагідний, стриманий, так що всі дивувалися його чеснотам і розуму. Як людина обдарована і знаменита добрим життям, він по закінченні часу був зарахований до єрусалимського кліру і призначений секретарем Патріархії - нотарієм. У 680 році місцеблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Феодор включив архідиякона Андрія в число представників Святого Граду на IV Вселенському Соборі, де він протиборствував єретичним вченням, спираючись на глибокі пізнання православних догматів. Незабаром після Собору він був відкликаний з Єрусалиму до Константинополя і призначений архидияконом до храму Святої Софії, Мудрості Божої. У правління імператора Юстиніана II «685-695» святий Андрій був рукоположений в архієпископа міста Гортіни на острові Крит. На новій терені він засяяв як справжній світильник Церкви, великий ієрарх - Богослов, вчитель і гімнотворець.

Святитель Андрій написав багато богослужбових співів. Він став основоположником нової літургійної форми - канону. З складених канонів більш відомий Великий покаянний канон, що містить у власних 9 піснях 250 тропарів і читається у Великий піст.

Святитель Андрій Критський прославився майже всіма хвалами Пречистої Діви Марії. Йому також належать: канон на Різдво Христове, трипесні на повечерні, стихири на Стрітення Господнє і багато інших співів. Продовжувачами його гімнографічних традицій були великі церковні піснопівці наступних століть: святі Іоанн Дамаскін, Косма Маумский, Йосип піснопівець, Феофан. Збереглися також навчальні Слова святителя Андрія Критського на деякі церковні свята.

Про кончину Святителя серед церковних істориків немає єдиного погляду. Одні називають 712, інші - 726 рік. Він помер на півострові Милитина, повертаючись на Крит з Константинополя, де був у справах Церкви. Мощі його були перенесені до Константинополя. У 1350 богобоязливий російська паломник Стефан Новгородець бачив їх в Константинопольському монастирі в ім'я святого Андрія Критського.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/128/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/17diiyYhwXo

ВЕРВИЦЯ ДО МАТЕРІ БОЖОЇ ПАРАМАННОЇ                

16 липня 1251 року поблизу А.йіесфорби (Вінчестера) в Англії відбулося велике чудо.' св. Силонові Шток, настоятелеві монастиря Отців Кармелітів, з 'явилася Пресвята Діва Марія і простягнула йому Параман, промовляючи: "Сину Мій. візьми цей Параман твого Чину, це знак особливої прихильності, якої Я домоглася від Господа для тебе і всіх дітей Кармеля. Хто в цьому благословенному одязі помре, буде спасенний від вічного вогню. Це знак спасіння, засіб для захисту в небезпеці, запорука особливого миру та захисту. " З великою радістю показував св. Симон усім цей безцінний дарунок, котрий він одержав від Небесної Володарки не тільки для свого Чину, але й для всіх віруючих. Святий Параман носили св. Іван від Хреста, св. Тереза Авільська, св. Терези від Дитятка Ісус Пресвятого Обличчя, св. Людовік Марія Гріньйон де Монтфорт, св. Бернадетта Субіру. У1322 році Матір Божа з гори Кармель являється Папі Римському Йоану XXII. Вона звеліла йому підтвердити та розповсюдити вістку про благодать та особливі привілеї, які Вона випросила у Свого Сина для Чину Отців Кармелітів і членів Братства. Марія сказала, що Вона, як Мати Милосердя, кожну суботу сходить в чистилище, аби потішити Своїх дітей, котрі померли, маючи на собі св. Параман.
16 липня 1858 року на свято Матері Божої з гори Кармель Марія з'являється Бернадетті Субіру в Люрді як Матір Божа з гори Кармель.
І, накінець, 13 жовтня 1917 року в Фатімі Марія з 'являється трьом пастушкам як Матір Божа з гори Кармель.
На запитання о. Говарда с. Люсія відповіла: "Свята Вервиця і св. Параман - невіддільні один від одного."

Приклади чудодійної сили св. Параману

Куля у грудях

У1648 році під час облоги міста Іперн французами командиру полка із Ломбая попала куля в груди. На щастя, вона його не поранила, тому що попала просто в Параман. На здивування усіх присутніх на цій кулі залишився відбиток образу Пресвятої Діви Марії з Дитятком Ісус такий, як на святому Парамані.

Порятунок від танцю

Одна молода дівчина відвідала побожного священика із Аре Івана Віаннея напередодні свого вступу в монастир. Він запитав у неї: "Чи пам 'ятаєте танцювальний вечір, на котрому Ви захопилися одним молодиком? Ви були дуже розчаровані, тому що він не запрошував Вас на танець." "Так, отче, — відповіла дівчина, — я це все дуже добре пам'ятаю!" "Чи пам'ятаєте, коли цей молодик покинув зал, Ви побачили, як з-під його ніг спалахнули два сині вогники, котрі Ви прийняли за ілюзію?" "Це правда, отче."
"Так от, доню моя, цей молодик — це сам сатана, і всі дівчата, котрі з ним танцювали, вже прокляті або знаходяться на межі прокляття. Чи знаєте Ви, чому цей молодик не запросив Вас на танець? Тому що Ви носите св. Параман з гори Кармель. Ваше почитання Матері Божої врятувало Вас."                 

В ім'я Отця... (Зр.)

Початок:
Царю Небесний...

На великих зернятах:
Мати Божа Параманна, випроси нам ласку носити Твій Параман Господу Богу на радість, а нам на освячення.

На малих зернятах:
О Маріє, вислухай молитви наші, і нехай до Тебе долинуть благання наші.

Закінчення:
Під Твою милість...

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/127/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/FhhNZA5pO7c

16 липня - святого мученика Якинта

В цей день Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам’яті святого мученика Якинта.

Святий Якинт походив із Кесарії Каппадокійськоїщо в Малій Азії та жив у IV ст. Юнаком він послуговував при дворі імператора Траяна. Один слуга доніс імператорові, що Якинт є християнином. Побожного юнака змушували відректися Христової віри, а коли він відмовився, то почали мучити різними способами. Якинта заморили голодом у в’язниці 108 року. Його тіло згодом перенесли до рідного міста і поховали у родинному домі.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/126/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/o-uyMSscfwA

Положення правдивої ризи Пресвятої Богородиці у Влахернi

Положення правдивої ризи Пресвятої Богородиці у Влахернi «V». У роки правління візантійського імператора Льва Великого, Македонянина «457-474», брати Гальбій і Кандид, наближені короля, попрямували з Константинополя до Палестини на поклоніння святим місцям. У маленькому селищі поблизу Назарету вони зупинилися на нічліг в однієї старої єврейки. У її будинку паломники звернули увагу на запалені свічки і дим фіміаму. На питання, що за святиня знаходиться в будинку, богобоязлива жінка довго не бажала відповідати, але після невідступних прохань розповіла, що береже дорогоцінну святиню - Ризу Богородиці, від якої відбуваються чудеса і зцілення. Пресвята Діва перед Успінням подарувала одну з Власних одяжин богобоязливій дівиці-єврейці з цього роду, заповівши їй передатиїї перед смертю також дівчині. Так, від покоління до роду, Риза Богоматері зберігалася в даній сім'ї.

Дорогоцінний ковчег, що містив священну Ризу, був перевезений до Константинополя. Святий Геннадій, Патріарх Царгородський «† 471; пам'ять 12 вересня », і імператор Лев, дізнавшись про священну знахідку, переконалися в нетлінності святої Ризи Богородиці і з трепетом приклалися до неї. У Влахерні, поблизу морського узбережжя, був побудований новітній храм на честь Богоматері. 2 липня 458 року святитель Геннадій з належними почестями переніс священну Ризу в Влахернський храм, вклавши її в новітній ковчег.

Потім в ковчег з ризою Богородиці покладені були Її святий омофор і частина Її пояса. Ця подія і відображена в православній іконографії свята, що з'єднує дві дії: положення Ризи і положення поясу Богоматері у Влахерні. Російський паломник Стефан Новгородець, який відвідав Царгород близько 1350 року говорить: "зайшли в Влахерні, там лежить Риза у вівтарі на престолі в ковчезі запечатана".

Часто під час навал недругів Пресвята Богородиця виручала місто, якому дарувала Свою священну Ризу. Так було під час облоги Константинополя аварами в 626, персами - в 677, арабами - у 717 роках. Незвичайно знаменні для нас дії 860 року, вузько пов'язані з історією Російської Церкви.

http://www.zarvanycia.cc.ua/articles/get/125/
http://vk.com/zarvanycia ,
https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,
http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/Zarvanycia ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/o-uyMSscfwA