Зовсім не хотілось про сумне..., але пісня така зворушлива,що не могла залишити її без уваги
Пісні Ірини Лончини знайдете ТУТ
Останні статті
- З святом тебе , моя Україно!
24.08.2014, 00:26 - Різдво!
06.01.2014, 20:30 - Золота осене
19.10.2013, 23:15
Свіжі фотографії
Зовсім не хотілось про сумне..., але пісня така зворушлива,що не могла залишити її без уваги
Пісні Ірини Лончини знайдете ТУТ
DagaDana
- 13.11.11, 00:13
Знайомтеся польсько-український гурт DagaDana 
Альбом MALENKA
Альбом MALENKA
Склад гурту:
Дага Грегорович — вокал, live electronics;
Дана Вінницька — вокал, клавіші;
Миколай Поспежальський — контрабас, скрипка;
Решето
- 05.11.11, 01:08
- етномузика
Прислухайтеся до цього чудесного голосу і співу Оксани Мухи ! 
2 квітня 2011 р. у Львові відбувся Міжнародний конкурс українського романсу ім. Квітки Цісик. Конкурс
відбувся у рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка»,
що має на меті проведення концертів та вечорів пам’яті, присвячених
видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик.
Тринадцять конкурсантів з України, Латвії, Естонії, Польщі, США, Росії,
Молдови, Румунії, Угорщини боролись за звання найкращого виконавця
пісень з репертуару Квітки.
"Моя історія – історія дівчини, що знайшла скарб.
Вже і не замислююсь, як воно сталось, оте моє пісенне благовіщення.
Зростала у снах і мріях батька і матері, що мене як пташа вигодовували.
Вони і подарували мені отой пісенний всесвіт, що лиш тепер його скарбом назву.
Люди і наставники, добродії, мов хмари мене водою орошували - проростай, учись.
Проросла – а довкола рай розвивсь, повен пісень край мій буя, ступила
ближче – а то лиш відблиск у змокрілих очах матері і батька.
Поле стерням коле - вижате вщент, що й на посів не буде, лиш де-не-де колосок залишивсь. Люд добро розтяга. Така моя вітчизна.
Заболіло.
Аж тут зірниця засвітила – Ніна Матвієнко, Квітка Цісик, Дударик...
Дивлюсь на них, мов у звечоріле небо зорями застелене, і серце тихне, і жалю нема, лиш радість зостається.
А скарб мій є у тім, що в жилах кров тече землі цієї, українська.
Отак живу, співаю і учусь."
Запрошую послухати Альбом "РЕШЕТО"
2 квітня 2011 р. у Львові відбувся Міжнародний конкурс українського романсу ім. Квітки Цісик. Конкурс
відбувся у рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка»,
що має на меті проведення концертів та вечорів пам’яті, присвячених
видатній американській співачці українського походження Квітці Цісик.
Тринадцять конкурсантів з України, Латвії, Естонії, Польщі, США, Росії,
Молдови, Румунії, Угорщини боролись за звання найкращого виконавця
пісень з репертуару Квітки.
Гран-прі конкурсу здобула Оксана Муха, виконавши пісню із доробку Квітки Цісик "Тече річка невеличка" та пісню із власного дебютного альбому RE:SHETO "За річкою, за Дунаєм".
(http://www.resheto.com/uk/news.html)
"Моя історія – історія дівчини, що знайшла скарб.
Вже і не замислююсь, як воно сталось, оте моє пісенне благовіщення.
Зростала у снах і мріях батька і матері, що мене як пташа вигодовували.
Вони і подарували мені отой пісенний всесвіт, що лиш тепер його скарбом назву.
Люди і наставники, добродії, мов хмари мене водою орошували - проростай, учись.
Проросла – а довкола рай розвивсь, повен пісень край мій буя, ступила
ближче – а то лиш відблиск у змокрілих очах матері і батька.
Поле стерням коле - вижате вщент, що й на посів не буде, лиш де-не-де колосок залишивсь. Люд добро розтяга. Така моя вітчизна.
Заболіло.
Аж тут зірниця засвітила – Ніна Матвієнко, Квітка Цісик, Дударик...
Дивлюсь на них, мов у звечоріле небо зорями застелене, і серце тихне, і жалю нема, лиш радість зостається.
А скарб мій є у тім, що в жилах кров тече землі цієї, українська.
Отак живу, співаю і учусь."
Запрошую послухати Альбом "РЕШЕТО"
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця не пнешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
На радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,
Не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому,
Купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Бо сили не маю.
Червоні ягідки додолу схиляю,
Додолу схиляю.
Я вгору не пнуся, я дубам не пара,
Я дубам не пара:
Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.
Отінив, як хмара.
Не забудь
- 01.11.11, 22:22
 Людської пам'яті ріка... Не забудь, яка гірка Любов між нами - В самоті блука, В далині зника Поміж берегами. Не забудь моїх очей В тужливій темряві ночей. Не мовчи, о, не мовчи - Моє ім'я ти Вічно шепочи, Вічно шепочи, Щоб не забувати.  Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь. Не забудь, не забудь. Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, - Пливе, не тоне в тій ріці моя любов. Одізвись мені колись, Луною в серці одізвись, Чи приснись, бодай приснись Дощем травневим, Зіркою в очах, Птахом в небесах, Цвітом яблуневим.  Пам'ятай, що з летом днів Виходить пам'ять з берегів, Залива усе довкіл Вогнем любові, Греблі часу рве, Як життя живе, Як весняна повінь. Не забудь — сніги впадуть, Літа з водою одпливуть... Хоч в думках зі мною будь - Не забудь, не забудь. Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, - Пливе, не тоне в тій ріці моя любов. Не забудь, яка стрімка Людської пам'яті ріка. - Там любов моя гірка Не зника, не зника.   |
