Ото ж зламався у мене фотік Нікон, яким я свої негундосики знімав. Не виїзжає об'єктив, і все тут.

І тоді возопіша аз, яко бугай негодований, протестуючи проти такого технічного самурайсько-джапанівського беззаконня. І рекше аз, звертаючись до Нікона: "Зараз я, многогрішний, з тебе, самурайське ти мурло, зроблю щось схоже на москальського "бліна", але без масла вершкового та без сметани і, звісно ж, БЕЗ ЯЄЦЬ!"

Трохи покрутив гвинтики ніконовського корпусу для самозаспокоєння, і коли закрутив їх по місцях, то вже спокійно виписав самураю, злегка так, піздюліни животворящої, одначе нехілої і ніпадєццкі, по макитрі його блискучій, та неписьменно вимовився ненормативною лексикою пом'янувши і матусю, і татуся, і дідів-прадідів іпонських, а заодне всіх їхніх єретичних будд та бодхісатв, імена яких звучать ще більш неписьменніше за мою брудну та нецензуровану навіть у мокшандії лайку.

І ось тут, о, диво! - запрацював об'єктив як і було закладено в програму унтеркамікадзи грьобаного.

МОРАЛЬ унд ВИСНОВОК:

Якщо у тебе щось не виходить зі справами, то знайди винного і вломи йому піздюліни животворящої, але без злісті та ненависті, аще краще тека зелені - але з любов'ю, аніж бичара смажений - але з ненавистю.

Тож якийсь час я ще познімаю відосиків з більш-менш порядним звуком. Доки той старенький Нікон не відкине копита аканчатільна і біспаваротна.

ОМ!