Як мокшанє готують солонину

Як мокшанє готують солонину (підгледено у Мордовії році так у 1983-му)

Одразу ж прошу вибачення перед читачами за те, що змушений дати опис приготування солонини тубільними звичаєвими засобами зі свині. Але сподіваюся, що мокшанські свині до наших мають дуже віддалене відношення, бо ті свині більше схожі на собак (довгоногі, прудкі - бардзо вшисткі - та шар сала на них дуже рідко перевищує два пальці). З корови солонина виготовляється так саме.

отже, береться забита зазвичай сокирою в голову свиня. Кров не збирають, а віддають собакам. Потім зі свинячої тушки здирають шкіру, а саму тушку рубають сокирою ж на дрібні (грамів по 300-400) шматки.

Ті шматки щільно натовкуються в барило та заливаються гарячим розсолом. Барило накривається кришкою, на кришку кладуть гніт і так воно стоїть у підвалі доти, доки зверху жерти нема чого буде. Тоді теє барило відкривають і, трохи промивши шматки солонини від опаришів, готують з них всяку смачну мокшанську хавку по типу "щьчєй" або каші.

Спочатку я хотів тут же привести оригінальну мокшанську рецептуру "щьчєй", але засумнівався і вирішив трохи перечекати, бо нерви та шлунки моїх читачів витончені і можуть не витримати описання процесу мокшанського куховарства.

Якщо хтось таки схоче дізнатися, як у диких мокшанських єбєнях готують те, що вони вважають за їжу - напищіть про це в коментах.

Зазначу, що ці рецепти були автором особисто підгледені, коли він вояжував савєцкім саюзом в молоді літа. І, доречі, можу дати рецепт справжньої стерляжої волзької юшки, яка навіть для нас дуже смачна. Але 90% мокшан навіть не здогадуються, як можна приготувати цю рибу, а 95% мабуть про неї знають стільки ж, скільки середньовічні географи про нарід песиголовців.