Баранець

(оповідання для дітей)

Вечором після спекотливої літньої днини череда корів втомлено брела по сільській вулиці, несучи своїм хазяїнам молоко. Череду побачив молодий баранець, що пасся на моріжку біля свого двору. Нахиливши голову та виставивши наперед роги, баранець войовничо кинувся до корів. Корови приголомшено розступилися і баранець опинився всередині череди. Він агресивно погрожував своїми рогами то одній, то другій корові, підстрибував на місці, крутився, показуючи свою силу та спритність. Корови спочатку з цікавістю дивилися на баранця, а потім стали  незадоволено крутити головами, гребти ратицями земля та підступати до баранця. Побачивши гострі роги корів, направлені на нього, баранець потроху втрачав свій грізний вигляд. Ось він уже заметушися в череді, шукаючи дорогу для втечі. Вийшов з подвір’я хазяїн і покликав баранця додому. Ряба корова, молодцювато хвицьнувши ногами, кинулася до баранця. Та баранець не захотів чекати стусана, а прожогом кинувся до двору. Знай, баранчику, у чужому домі будь привітливий, а не примітливий!