Генпрокуратура проэкзаменует Табачника

Министр образования и науки, молодежи и спорта Дмитрий Табачник дал возможность заработать харьковскому издательству «Ранок». Оно напечатало все тестовые задания по четырем дисциплинам для 5-8-х классов общеобразовательных школ

Приказ министерства о проведении тестов был опубликован в феврале, посреди учебного года. Многие родители нынешних школьников в свое время сдавали экзамены ежегодно, начиная с пятого класса. Но, в отличие от ведомства Дмитрия Табачника, советские чиновники планировали свою работу, и об экзаменах ученики знали в сентябре. Это позволяло и педагогам, и родителям сосредоточить внимание детей на тех дисциплинах, по которым предстояло сдавать экзамен. Теперь учащимся придется выдержать проверку знаний по украинскому и иностранному языкам, истории Украины и математике. Тем, кто учится в школах с русским языком обучения, придется сдавать тесты по русскому языку.

«До сих пор не определен статус этого «мероприятия». То ли это экзамен, и на него должны являться все ученики обязательно, то ли это вид контрольной работы»,— сказала «i» преподаватель одной из черниговских общеобразовательных школ Елена Заворотная. Учитель-филолог с более чем двадцатилетним стажем отмечает наличие ошибок в тестовых заданиях, а также отсутствие должной организации в проведении тестирования. «Если раньше «двойка» на экзамене означала, что учащийся не переводится в следующий класс, то теперь негативный результат тестирования не значит ничего»,— отметила госпожа Заворотная. По ее словам, в черниговских школах ученики самостоятельно покупают тестовые задания — цена составляет 15 грн. Столько же платят и в Киеве. Ирина Мамчур — мать пятиклассницы 191-й киевской гимназии — удивлена низким качеством самих тестовых заданий. Впрочем, отмечает дипломированный филолог, в продукции харьковского издательства «Ранок» ей не раз приходилось сталкиваться с ошибками, которые свидетельствуют о невысокой квалификации редакторов. «У меня как у филолога много вопросов к заданиям по украинскому языку, в них встречаются ошибки. Но это и неудивительно — задания по украинскому языку разрабатывались в Черниговском институте повышения квалификации учителей. В этом городе нет своей авторитетной языковой школы. Заметно, что тестовые задания готовились поспешно»,— сказала «i» госпожа Мамчур. А классный руководитель ее дочери Ирина Воронова прогнозирует, что для пятиклассников тесты станут изрядным стрессом. «Сама атмосфера теста, присутствие в классе незнакомых учителей для пятиклассников будет непростым испытанием»,— отметила педагог в комментарии «i». Она считает, что волнение учащихся во время решения контрольных заданий отразится на результатах.

Все причастные к образовательному процессу сходятся во мнении — объявление о предстоящих тестах посреди учебного года негативно отразится на результатах такой проверки знаний. Солидарна с родителями и учителями депутат Верховной Рады, секретарь парламентского комитета по вопросам науки и образования коммунистка Екатерина Самойлик. «То, что объявили о тестах посреди года, свидетельствует о поспешности и большом количестве проблем, с которыми сталкивается сегодня министерство. Это, конечно, негативный момент. Но сами тесты будут способствовать подготовке учеников к проверке, которая ожидает их в выпускных классах»,— сказала «i» госпожа Самойлик. Парламентарий считает, что не стоит усматривать в решении Минобразования провести тесты для учеников средних классов какие-либо цели кроме стремления улучшить систему контроля за образовательным процессом. А заместитель председателя Рады бютовец Николай Томенко подозревает, что решение проэкзаменовать учеников 5-8-х классов, вызревшее у министра Дмитрия Табачника посреди года, свидетельствует о коммерческом интересе организатора затеи. Он отметил, что в ряде областей распространением брошюр с тестовыми заданиями занимаются учителя, что, по мнению господина Томенко, является недопустимым. Заместитель председателя Рады обратился к генпрокурору с просьбой изучить ситуацию с неожиданным введением тестов для учеников средних классов посреди школьного года и проверить, на каких основаниях одно издательство получило монопольное право на печать тестовых заданий.

Экономические известия

Военное сотрудничество Украины с Брунеем выглядит нелепо.

Не совсем понятно, что имели в виду члены украинской делегации во главе с Президентом Украины, подписавшие во время визита в Бруней меморандум о сотрудничестве в сфере обороны, согласно которому предусмотрено проведение совместных военных учений, обмен персоналом, сотрудничество в сфере оборонной промышленности и реформировании Вооруженных сил. Поскольку сотрудничество с Брунеем по этим направлениям едва ли может что-то дать Украине, - заявил «ФЛОТ2017» эксперт Центра военно-политических исследований Андрей Шерихов.- Стоит понимать, что собой представляют вооруженные силы Султаната Бруней, чтобы осознать всю нелепость попыток широкомасштабного сотрудничества с этой державой в военной сфере. Все Сухопутные войска, ВМС и ВВС Брунея – это менее 7 000 человек личного состава. А именно - 3 пехотных батальона, в составе которых 20 легких танков Scorpion и 40 единиц бронетехники, 2 ракетных и 4 патрульных катера, да небольшой парк вертолетов и учебно-тренировочных самолетов. Такие вооруженные силы могут решать только очень ограниченный круг задач, и говорить об обмене опытом в реформировании ВС, который мог бы быть ценным для Украины, просто смешно, - утверждает эксперт.По его словам, также абсолютно неясно, какие задачи можно отрабатывать в ходе совместных учений, которые были бы актуальны для вооруженных сил обеих сторон. «Речь может идти разве что о каких-то контртеррористических мероприятиях, которые, во-первых, не являются главной задачей вооруженных сил, а во-вторых, и тут не ясно, какой ценный опыт могут почерпнуть украинские военные от своих брунейских коллег», - считает Андрей Шерихов.Как считает представитель Центра военно-политических исследований, попытку военного и военно-технического сотрудничества Украины с Брунеем можно было бы объяснить интересами Киева в Юго-Восточной Азии, но и эта теория не выдерживает критики, если учесть скромность открывающихся перспектив. «Я бы понял, если бы это были россияне, стремящиеся «окучить» очередную небольшую державу с целью упросить ее признать независимость Южной Осетии и Абхазии, или купить это признание поставками вооружений. Но зачем это сотрудничество Украине – понять сложно», - говорит он.В то же время, по словам Андрея Шерихова, непонятна позиция «главного оборонщика» Украины в лице генерального директора государственного концерна «Укроборонпром» Дмитрия Саламатина по военно-техническому сотрудничеству с Брунеем- Дмитрий Саламатин, если судить по его заявлениям в Брунее, восхищен перспективами в сфере поставок вооружений в эту страну, которые открываются для Украины. Но откуда вдруг такой оптимизм, - сказать невозможно. Нынешний боевой состав и потребности вооруженных сил Брунея в вооружениях и военной технике, даже если он решится закупать их в Украине, весьма скромны. Говорить можно лишь о мелких партиях ВВТ, которые уж никак не сделают погоды в экспорте украинских вооружений, даже если Бруней вдруг решится одним махом перевооружить всю свою армию и флот, - сказал Андрей Шерихов.  

Как сообщал «ФЛОТ2017», вчера, 31 марта, в рамках государственного визита

Президента Украины Виктора Януковича в Бруней Даруссалам состоялось подписание двусторонних украинско-брунейских документов, в том числе Меморандума о взаимопонимании между Кабинетом Министров Украины и Правительством Его Величества Султана и Янг Ди-Пертуана Брунея Даруссалама о сотрудничестве в сфере обороны. Меморандум закладывает основы украинско-брунейского сотрудничества в оборонной и военно-технической сферах. В документе, в частности, говорится о таких направлениях взаимодействия, как проведение совместных военных учений, обмен персоналом, сотрудничество в сфере оборонной промышленности и реформирования Вооруженных сил.Вместес тем, о том, что Украина и Бруней имеют хорошие перспективы относительно построения взаимовыгодных отношений в военно-технической сфере, заявил в интервью украинским журналистам в Брунее генеральный директор государственного концерна «Укроборонпром» Дмитрий Саламатин. «Мы надеемся, что в ближайшее время перейдем к обсуждению конкретных вопросов. Мы презентовали весь спектр возможностей, которые имеет украинский оборонно-промышленный комплекс. Эти возможности очень заинтересовали наших партнеров», - сказал Д. Саламатин. Руководитель "Укроборонпрома" выразил надежду, что переговоры Украины и Брунея будут эффективными, а контакты, которые будут установлены, будут представлять интерес для украинских предприятий.

http://www.flot2017.com/show/news/37064

Американцы назвали Севастополь «городом без чувства юмора»

Таким увидели самый необычный город в Украине журналисты издания National Geographic в номере, посвященному Крыму и Севастополю

– Пожалуй, нигде в европейской части СНГ не сильна так ностальгия по советскому имперскому прошлому, как в бывшем городе русской славы Севастополь, который по-прежнему ощущает себя в первую очередь военно-морской крепостью, но никак не туристическим или каким-то другим центром.

Об этом идет речь в материале National Geographic, посвященном Севастополю и Крыму.

Формально принадлежа Украине, отмечает издание, Севастополь и его жители преданы советской и российской государственной символике. Здесь все пронизано советским и русским прошлым:«Крым – фактически возврат к старому Советскому Союзу: Ранний стиль бетонных бункеров в архитектуре, ржавеющие громады российских военных кораблей в гавани, медальоны с серпами и молотами на железных воротах Приморского парка. Все имеет свое значение и свой смысл. Бесцеремонный, твердый, город без чувства юмора: худший вид советского пережитка. Вы можете забрать Крым из Советского Союза; однако вырвать Советский Союз из Крыма – это нечто другое».Когда автор «NG» спросил Елену Баженову, директора одной из севастопольских турфирм, почему Крым с его прекрасным побережьем так и не привлек должного количества туристов, она, поколебавшись, ответила: «Мы не приучены встречать людей с улыбкой».Крым, удивляются американцы, говорит по-русски. Украинский может быть официальным языком, но русский – лингва-франка, даже в здании украинской госгорадминистрации. Из 60 средних школ в Севастополе, утверждают западные журналисты, только в одной есть классы с единственным украинским языком обучения. Даже борщ в Севастополе, в пику украинцам, варят без сала и чеснока.— Физически, политически Крым – Украина, ментально и эмоционально – он идентифицирует себя с Россией», и обеспечивает, как пишут журналисты, «уникальную возможность для украинцев почувствовать себя чужими на своей собственной территории, — признает National Geographic.

http://news.allcrimea.net/news/2011/4/1/1301648340/

11%, 4 голоси

69%, 24 голоси

20%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Армейская реформа в России: хотелось лучше, а вышло как всегда

  • 31.03.11, 11:06

Армейская реформа в России уже приносит плоды. Только не такие, как ожидалось.  После перехода в 2008 году на одногодичный способ призыва в войсках заметно увеличились случаи дедовщины, а всплеск произошел, когда из войск в массовом порядке стали изгонять офицеров.Характер казарменных мордобоев усилился этнической окраской: кроме выросшего числа побоев солдат офицерами, массово возросли "кулачные бои" по национальному признаку.Вместо усиления Вооруженных Сил РФ произошла обратная ситуация, возросло количество уклонистов и самоубийц. 

О результатах реформаторской поспешности читайте здесь

Луганские школьники будут изучать устройство сливного бачка унит

В Луганске дефицит рабочих профессий.
Местные депутаты считают, что дети сегодня лучше разбирается
в устройстве компьютера, чем в принципе работы сливного бачка унитаза,
поэтому они решили восполнить этот пробел в детских знаниях. Об этом
пишет «КП».
На днях, принимая городскую программу развития образования на 2011–2015
годы, депутаты решили ввести в школах занятия по изучению основ
сантехники и электрики, которые будут проходить на базе местного
учебно-производственного комбината.
«Необходимо, чтобы школьники в будущем могли разбираться в простых
хозяйственных вопросах, связанных с их жильем. — уверен автор идеи
депутат Игорь Седых. — Было бы хорошо, чтобы ученик, выходя из школы,
знал устройство унитаза, устройство смесителя, чтобы он дома мог эти
вопросы по мелочам решать».
Против такого решения депутатов не возражает и большинство родителей
школьников. «В жизни надо уметь работать не только головой, но и руками.
— говорит отец пятиклассника Андрей Ветров. — Адвокатов и так пруд
пруди. А хорошое ремесло в руках прокормит в любой кризис».

http://novosti.dn.ua/details/151664/

«Цхинвальських» — всіх знищити!

  • 30.03.11, 15:41

Так чи інакше, їх знищують: тих, хто брав Південну Осетію. Командний склад розстріляний, одні зникли безслідно, інші чекають своєї черги. Мова про ямадаєвців. І в Грузії є причина тріумфувати. Божа кара впала, скажуть. У Чечні кадировцями викрадений один з соратників, родичів сім'ї посіпак окупантів Ямадаєвих Магомед Тайсумов. Був ватажком штабу банди «Схід». Побили прикладом і заштовхали в машину. За свідченням родичів, опір чинив, що не залишає ніякої надії на пощаду.Йдуть безславно вороги Грузії і вільної Чечні. Від рук своїх же ж.

 

Джерело: Даймохк

Вила побіля паркану…

Ми навіть не уявляємо собі до якого ницого, тваринного рівня бояться нас владоможці. Причому, ступінь цього боягузтва прямо пропорційний темпам деградації тієї ж таки влади, бо це два взаємопов'язані процеси.Сьогодні, Європа та інший світ, складають легенди про гіпертрофовану боязливість нашого гаранта . Дехто це побутове боягузтво Янека пояснює наслідками тяжкої психічної травми, отриманої після яєчної атаки.Тим не менш мені важко уявити аби хтось із його попередників, при всіх їх тарганах, спромігся би через хронічний переляк допустити хамську поведінку своєї охорони — щодо господаря, у якого ти в гостях.Нас, звиклих і не до такого, історія та, можливо, і насмішила, але європейців, м'яко кажучи, неприємно здивувала. Хоча нам користь, бо чим смішніше, тим менш страшніше…Та, втім, про прогресуючу боязливість наших владоможців…Все очевидніше в порівнянні. На початку 92-го року, отримавши завдання зробити репортаж про візит президента Кравчука до Харкова, я припізнився на його зустріч із колективом якогось інституту.Тобто, якби сказали сьогодні: випав із пулу акредитованих журналістів. Хоча тоді, навіть на такому рівні, ніякої акредитації не існувало — достатньо було мати журналістське посвідчення.Так от, на всьому шляху від входу і до конференц-залу, де Леонід Макарович спілкувався із народом, я зустрів усього лише двох осіб — вахтерку та якогось розпорядника побіля головних дверей. Останній лише попрохав мене зайти до зали через дальні двері.Ніяких кордонів, перевірок, хапань та заламувань рук чи покладань писком в паркет. Фантастика?! І охорони у Макаровича було усього двійко (!!!) чоловік…Та й ранній Кучма в цьому сенсі сьогодні б міг здивувати.Якось, тільки-но обраний президентом, він, даючи інтерв'ю Харківському облрадіо, на самому початку, вибачившись і пославшись на зміни у графіку візиту, запропонував скасовану прес-конференцію провести тут таки в стінах облрадіо по завершенні інтерв'ю і запросив на неї усіх бажаючих.І усіх отих бажаючих на шляху до прес-кімнати зустрічали лише двійко — черговий міліціонер на вході та якийсь місцевий працівник на дверях до кімнати. Останній лише прохав кожного прихопити із собою стільця з коридору.Мені ж, на той час кореспонденту «Пост-Поступу», пощастило не лише поспілкуватися із Даніличем, але й поручкатись із ним. Вже по завершенні пресухи, проходячи повз мене, він несподівано зупинився, простягнув руку і на своєму неперевершеному суржику мовив: «Ви (малась на увазі газета — ВС) хоть і ругаєте мене, але я вас всьо равно читаю. Дякую».Рука у Данілича була холодна і мокра — як жаба. Я ще тоді подумав: мо' захворів? А тепер переконаний: саме з Кучми серед владоможців почалась ота боязлива пошесть.Бо десь до середини 90-тих будь-хто з вулиці міг зайти до харківської мерії чи облдержадміністрації і відвідати якщо не будь-який, навіть найвищий кабінет, то принаймні добутися до приймальні.А черговий міліціонер на вході лише запитував, куди візитер йде та щось там помічав в себе в журналі.А спробуй сьогодні отак відвідати харківські осереддя влади очолювані Гепою із Допою? Отож бо й воно, — суцільна деградація.А ще мається і такий нюанс — чим ближче владоможці за посадою та місцем проживання перебувають до народонаселення — тим цей страх сильніший.Для прикладу пару історій.Декілька років тому в одному харківському райцентрі трапилась дика подія.Випускники місцевого ліцею напередодні «останнього дзвоника» розважались тим, що з’валтували свого молодшого на пару класів товариша. Усе це дійство юними збоченцями фіксувалось на мобільне фото, а потім було розіслане Інетом коханим дівчаткам.В місцевій міліції заяву матері потерпілого категорично не прийняли, а тільки покрутили пальцем біля скроні. Знаєте, чому? А тому, що головні затійники усієї цієї дикунської історії були, скажімо так, надзвичайно схожими на близьких родичів декількох місцевих високопосадовців.Коли ж чутки про це поширились за межі райцентру, проблему було вирішено радикально.Матері восьмикласника, аби зам'яти справу, в якості компенсації була обіцяна значна сума зелених. Її ж сину, аби він уникнув сорому від тицяння пальцем в нього однолітків, обіцяли придбати таке-сяке житло у Харкові і влаштувати там-таки хлопчину до престижного учбового закладу.Мені ж, на той час спецкору «ВВ», вдалося поспілкуватися із батьком постраждалого. Чолов'яга якраз спеціально приїхав додому з далеких сибірських заробітків, аби розібратися в цій історії.Він вже зрозумів, що законними шляхами нічого не доб'ється, а тому, мабуть, був відвертим: «Повбиваю негідників, чи каструю!».Коли ж я запитав, чи можу використовувати його погрозу у своєму матеріалі, то почув у відповідь: «А я і прокурора, і ментів вже попередив, що від мене вони не відкупляться. Гроші — це справа матері і сина, а в мене свій рахунок».Якщо хтось вважає, що це була пуста погроза, то я — ні. Бо бачив очі того чоловіка, коли він це казав. І я був впевнений, що негідники або ж не доживуть свого віку, або ж залишаться без причандалів.Але, напевне, в цьому був переконаний не один я. Бо невдовзі чолов'яга, котрий по життю був непитущим, дивним чином загинув саме у п'яній бійці.А ще трохи згодом постраждалий хлопчина опинився замість Харкова, в психіатричній лікарні, а його мати замість обіцяних грошей отримала дулю.Здавалось би, сумна історія нашого ще менш веселого сьогодення. Але не зовсім так…Знайшлись добрі люди, котрі нагадали владоможним батькам місцевих мажорів-’валтівників про їх обіцянки, а головне так нагадали, що обіцянки ті були виконані.Про певну місцеву спільноту, котру я назвав «добрими людьми» мова окрема та іншим разом, бо це надзвичайно цікавий і неординарний феномен.В двох же словах можу сказати, що згадана структура чимось нагадує мафію, а точніше протомафію. Але не сучасну, скажімо, американську, італійську чи навіть сицилійську, котрі як такі сформувалися в минулому сторіччі, а мафію часів її зародження.Сьогодні ж про страхи владоможців.Спочатку, як водиться, із згаданими батьками ’валтівників поговорили, а коли ті не зрозуміли чи зробили вигляд, що не розуміють, то одного дня всі вони на дверях своїх осель відшукали не дуже то і приховані гранатні розтяжки.Чому незамасковані? Бо для першого разу на розтяжках висіли учбові гранати. Але чекати поки з'являться бойові ніхто не став.Інша цікава історія приключилася із моїм київським знайомцем Сергієм Ш.Якось він, проїжджаючи через одне київське передмістя, побачив побіля місцевої адміністрації досить значний гурт народу. Призупинився із цікавості.Відбувалась звична і знайома багатьом річ — місцева влада, попри думку та протести громади, збиралась продати ласий шмат муніципальної земельки якимось зальотним бізнесюкам.І саме в цей час в мерії відбувався фінальний акт підписання сумнівної оборудки. Народ же зібрався аби висловити своє фе підписантам.Хтось із натовпу поскаржився, що окрім словесного протесту, малоефективних епістолярних скарг у вищі інстанції або ж малоперспективної майбутньої судової тяганини вони нічого проти здійснення цієї оборудки заподіяти не можуть.Тоді Сергій, поспитавши де воно тутечки найближчий магазин сільгоспінвентарю, попрохав людей трохи зачекати. А повернувшись, він до паркану навпроти мерії притулив із десяток вил.Уточнюю: не роздав реманент, а просто поставив його на видноті.А тепер вгадайте, на чию користь і як швидко був розв'язаний конфлікт? Правильно на користь громади! Усього лише за півгодини…Ще раз повторюсь: наше народонаселення просто гадки не має як його боїться його ж влада. Але, як тільки-но усвідомлення боязливості нашої влади набере масового характеру, остання просто зникне, як дурний сон.Інша справа, що процеси люмпенізації та криміналізації української влади та її деградація притаманні і нашому суспільству. І те, яким чином розв'яжеться теперішнє суспільно-владне протистояння, — більш-менш цивілізовано чи по котромусь із арабських сценаріїв — не в останню чергу буде залежати від того, що швидше відбудеться: остаточна деградація суспільства чи його усвідомлення, що наша влада — це переляк ходячий.Наостанок. Нещодавно бютівець Ігор Гринів в телеящику висловлював своє повне нерозуміння. Чому це п'ять-шість олігархічних кланів, які власне і є справжнім уособленням нинішньої влади, маючи в своєму розпорядженні цілу країну і всі можливості для цього, не проводять справжніх реформ аби та ж таки країна кінцеве стала багатшою?Бо чим заможніша країна, тим статки олігархів більші. А замість цього продовжують дерибан усього недодерибаненого.То відповім — саме через власні страхи, бо бояться, що ця синекура може будь-якої миті припинитися.

 

Валерій Семиволос, вільний журналіст,

Харківська область, село Губарівка, Товариство «Малого Кола»,

для УП

В Запорожской области подорвали офис коммунистов

В Мелитополе (Запорожская область) частично
разрушен офис Коммунистической партии Украины. Об этом порталу
«Запорожье. Комментарии» сообщил второй секретарь обкома КПУ Александр
Зубчевский. По его словам, инцидент произошел вчера, 28 марта, около 4
часов утра.
«В результате этого происшествия в офисе выбита дверь, разрушена
межстенная перегородка, половина здания сгорело», — рассказал
Зубчевский.
Он также сообщил, что по неофициальной информации, причиной возгорания является — взрыв.
«По информации первого секретаря обкома (нардепа Алексея Бабурина)
в помещении не было ни газовых баллонов, ни других взрывоопасных
предметов, однако характер разрушений говорит о том, что в здании был
именно взрыв», — отметил коммунист.
Он также добавил, что есть свидетели, которые слышали хлопок, после чего началось возгорание.
В результате ЧП никто не пострадал.
В данный момент причины пожара устанавливают эксперты. Если выяснится,
что это был умышленный поджог, будет решаться вопрос о возбуждении
уголовного дела.
Зубчевский также отметил, что коммунисты не связывают поджог с судебным
заседанием по делу поджога офиса в Запорожье, которое состоялось вчера.

Источник: Главком

Наше майбутнє - Це будуть професійні кретини!

Зміни в освітній галузі, ініційовані Міністерством освіти й науки, молоді та спорту України, мають на меті знищення української освіти. Таку думку у коментарі журналістам висловив доктор філологічних наук, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) В'ячеслав Брюховецький. «Товаришу Табачнику (глава МОН — ред.) поставлено чітке завдання — знищити українську освіту. І він це виконує у міру свого розуміння, часом як картярський шулер, часом досить вправними адміністративними засобами», — заявив В.Брюховецький. Разом з тим він розкритикував ініціативи Табачника щодо створення професійно-орієнтованих шкіл і впровадження у школах електронних підручників. «Справа в тому, що Табачник нічого не враховує. Він взагалі спитав, чи треба професійно-орієнтовані школи? Він прихильник Радянського союзу, але він чомусь забув, що радянська школа була не професійно орієнтована, але, це була чи не найкраща середня школа у світі. Дитині треба дати знання базові. І не можна їй сказати: ти не вчи математику, ти вчи географію і більше тобі нічого не потрібно! Це будуть професійні кретини! Такі, приблизно, як сьогодні у Міністерстві освіти», — наголосив В.Брюховецький. «Інша задумка — дати дитині електронну книжку. А він із лікарями порадився, що буде із тими дітьми? Вони сьогодні і так перевантажені електронікою. А що буде, якщо ця книжка впаде і розіб'ється, як буде вчитися та дитина? Табачника не цікавлять поради, а лише його власна думка: абсолютно непрофесійна, демагогічна і антиукраїнська, цілеспрямовано антиукраїнська», — додав президент НаУКМА.

 

Джерело: Вічна Україна

МИД Украины отныне будет контролировать пастор Аделаджи

Председателем Общественного совета при МИД избран пастор «Посольства Божьего» Александр Корман.

Об этом сообщают источники «Украинской правды».В общественный совет Корман делегирован Международной общественной организацией «Ассоциация содействия развитию национального лидерства».По словам источников, выборы сопровождались скандалом, поскольку с этой кандидатурой были несогласны представители аналитических центров, которые обычно входят в общественный совет при МИД.Ирина Бекешкина из фонда Демократические инициативы на своем Фейсбук назвала выборы главы общественного совета «рейдерством».«33 члена Общественного совета ушли с собрания, протестуя против этого фарса. В результате в составе Общественного совета не остается ни одной (!) из организаций – аналитических центров, которые много лет работали в сфере международной политики», – отметила она.«А председателем Общественного совета избран Корман – пастор Посольства Божьего, который и организовал это рейдерство», – добавила Бекешкина.По словам Бекешкиной, «Корман привел за собой около 50 человек от организаций, каждая из которых не имеет никакого отношения к вопросам международных отношений».«До сих пор думала, что рейдерство касается бизнеса, но это возможно везде», – добавила Бекешкина.Согласно положению, Общественный совет при МИД имеет право подавать обязательные для рассмотрения предложения по подготовке проектов нормативно-правовых актов.Кроме того, Общественный совет осуществляет общественный контроль над деятельностью МИД.

"ОБКОМ"