АртАкадемія. Випуск №1.

  • 28.03.12, 12:35
Рубрика: На смак

Скоро лето!!! Кто куда, а мы в Америку!

Ребята, хотя в это пока трудно поверить, но -  скоро лето!!! А почему бы не начать планировать, как его провести, уже сейчас?
 Кто-то останется топтать раскаленный асфальт Киева, кто-то уедет к лазурному морю, а кто-то отправиться работать…Ну, не стоит сразу фукать! Работать в Америку!!
Вариант совмещения работы на лето, учебы и путешествия в Штатах становиться с каждым годом все популярнее. Сейчас существует масса программ  для студентов, способствующих интересному и полезному времяпровождению.
Это уникальная возможность увидеть страну изнутри, а не по телику,  почувствовать вкус и кайф американского образа жизни. Также,  это отличный способ изучить такой нужный сегодня английский язык. Ведь, как показывает практика, многие наши студенты, владея им далеко не на «отлично», под конец своего пребывания в Штатах видят сны на английском.  Но конечно, плюс ко всему этому, – придется работать.
Работа для студентов самая разная. Кто машины моет, кто билетики продает, кто сидит офис менеджером – это уже зависит от вышеупомянутого уровня знания языка ну и плюс, от личных способностей студента. Обычно такие программы длятся 3 месяца, но есть и годовые, рассчитаны на молодых людей в возрасте от 18 до 26 лет. Согласно последним, парни и девушки живут в американских семьях, занимаются там детками или домашней работой. При этом им выделяется комната на проживание, предоставляется бесплатное питание и пособие на обучение в колледже. По окончанию сроков программы, ребята имеют возможность попутешествовать с месяц по стране. 
Кого это заинтересовало, нужно поспешить зарегистрироваться. 
Думаю, оно того стоит! Ведь, представьте, сколько нового можно увидеть, сколькому научиться, со сколькими людьми познакомиться!!! Словом, куча плюсов!!!  Конечно, поначалу придется немалую сумму денег вложить в это дельце, но все, кто уже ездил, убеждают, что оно окупается. Многим студентам удается вернуть потраченные деньги, погулять на славу, да еще и подарки домой привезти. 
Ну, вы как хотите, а я полезла в интернет узнавать все поподробнее!!! Летом меня не ищите!! Буду в Америке!! 

Даша Муровлянникова

АртАкадемія. Випуск №1.

  • 28.03.12, 12:27
Рубрика: Арт-простір


PinchukArtCentre представляє мистецьке тріо: виставки Джеффа Волла, Гарі Х’юма та Миколи Маценка

Попри холоднечу на вулиці, арт-простір столиці зігріває PinchukArtCentre. На разі там представлено перші в Східній Європі персональні виставки  канадського художника Джеффа Волла та британського художника Гарі Х’юма. Експозиції будуть відкриті для відвідувачів з 4 лютого до 1 квітня 2012 року. 
Виставка Джеффа Волла під назвою «Фотографія: у світлі, чорна, кольорова, біла і темна» складається з 17 фоторобіт та 7 лайт-боксів, які були відібрані для експозиції самим автором. Ці роботи у кожній залі вибудовують делікатний зв'язок між природою, предметами та молодими людьми на межі юності і зрілості. Виставка об'єднує в собі останні роботи Волла та його більш ранні твори. Зокрема, тут представлені такі знакові полотна, як «Гра у війну» (2007), а також лайт-бокси і нові кольорові фотографії, серед яких монументальна «Група і натовп» - одна з найбільших робіт художника.
Характеризуючи дану експозицію, Екхард Шнайдер, Генеральний директор PinchukArtCentre зауважив: «Джефф Волл – це творець полотен, який розповідає нам про багатство світу в захопливих деталях».
Творчість Джеффа Волла може здатися тотальним захопленням масштабними живописними полотнами - картинами, які окремо розташовуються на стіні і розкривають перед нами щось унікальне і важливе. Волл протягом останніх тридцяти років привносить властивості живописних полотен у фотографію, тим самим створюючи композиції, які відображають сучасне життя в манері, яка колись вважалася притаманною виключно живопису.

Народився Джефф Волл в 1946 р. у Ванкувері, Канада. Став відомий у мистецькому середовищі завдяки своїм фотографічним зображенням, підсвіченим у лайт-боксах. Його теми варіюються від «майже документальних» побіжних поглядів на міське і приміське повсякдення до детально розроблених, штучно сконструйованих зображень.
Роботи митця були представлені на багатьох міжнародних персональних виставках, включно з ICA, Лондон (1984), Irish Museum of Modern Art, Дублін (1993), Whitechapel Gallery, Лондон (2001), Kunstmuseum Wolfsburg (2001), HasselbladCenter, Гетеборг (2002), Astrup Fearnley Museum, Осло (2004) і ретроспективи в Schaulager, Базель (2005), Tate Modern, Лондон (2005), Deutsche Guggenheim, Берлін (2007) і Museum of Modern Art, Нью-Йорк (2007).

У 2002 році Волл був удостоєний премії Хассельблада (Hasselblad Award).
Інша виставка Гарі Х’юма під назвою «Краса» включає в себе більше 60 картин і скульптур. Експозиція пропонує цілісний погляд на Гарі Х’юма як художника, який знаходиться в напруженому силовому полі між красою і концептуальністю. У рамках експозиції об'єднані знакові роботи раннього періоду з нещодавно створеними групами творів, такими як «Веселка», «Тривога і кінь», а також нові картини і скульптури, зокрема, серія «Бікіні», які раніше ніде не експонувалися.
Екхард Шнайдер охарактеризував творчість митця наступним чином: «Гарі Хьюм – це  художник, який відображає Красу найчуттєвішим способом, наділяючи людину і природу барвами і формами. Його виставка - чудовий погляд на новий світ». 
Живопис Гарі Х’юма часто спокушає своєю красою. Х’юм почав свою художню практику зі знаменитих "door paintings" («картини на дверях»), що являють собою лікарняні двері в натуральну величину, над якими він працював з 1980-х до 1993 року. Пізніше художник зайнявся дослідженням теми людського тіла, портрета, природи, птахів, квітів і т.д. За допомогою глянцевої побутової фарби на алюмінієвих листах він створює прохолодні і гладкі кольорові поля з виразною поверхнею. В цілому, для творчості Х’юма характерний унікальний вибір матеріалів, а також стратегія, яка полягає в тому, що художник відштовхується від конкретного зображення, яке після закінчення тривалого процесу перетворення в абстрактну форму, рідко простежується у закінченій роботі.
Сьогодні Гарі Х’юм (народився у м. Тентерден, Великобританія, у 1962 році) - провідний британський художник, який живе то в Лондоні, то в північній частині штату Нью-Йорк, США. Його твори в 1997 році були включені до числа робіт мандрівної виставки «Sensation» колекції Saatchi, яка була представлена в Лондоні, Берліні та Нью-Йорку. Х’юм номінувався на премію Тернера в 1996 році, а також представляв Великобританію на Венеціанській бієнале у 1999 році. У 2001 році він став членом Королівської академії мистецтв. Його персональні виставки були представлені на Бієнале в Сан-Пауло (1996), Венеціанської бієнале (1999), Whitechapel Art Gallery, Лондон (1999), The National Galleries of Scotland, Единбург (1999), Fundao La Caixa, Барселона (2000), Irish Museum of Modern Art, Дублін (2003), Kunsthaus Bregenz (2004) та Kestnergesellschaft, Ганновер (2004).
Ще однією прикрасою Центру наразі є виставка українського художника Миколи Маценка. Експозиція під назвою «Неофольк» - це п'ятий проект PAC-UA - простору призначеного для демонстрації нових робіт провідних українських художників у контексті «Колекційної платформи». Виставка відкрита для огляду  по березень 2012 року.
У рамках проекту «Неофольк» Маценко продовжує досліджувати найабстрактніші форми своєї творчості, вводить їх в концептуально окреслений простір, примушуючи глядача сприймати чуттєві повторення, колірні рішення і форми. Художник представляє українську традицію, фольклор та історію за допомогою абстракції. Ця експозиція - унікальний проект, в якому автор випробовує межі можливого в живописі, представляючи 46 робіт, створених спеціально для цієї виставки.
Микола Маценко, народився в селі Прутівка, Івано-Франківської області в 1960 році. Освіта: Республіканська художня школа ім. Т. Шевченка, Київ (1972-1979), Львівська державна академія мистецтв (1979-1984). Живе і працює в Черкасах і Києві.
Говорячи про проект, Микола Маценко зазначив: «Це єдиний проект у моєму житті, де лінія йде не від голови, а від серця. Це рефлексія про килим з мого дитинства. З одного боку, я зробив з цього вправу з кольорознавства, а з іншого - це дуже духовна, емоційна і єдина ірраціональна робота в моїй творчій діяльності».
Щодо колірних рішень проекту, художник підкреслив: «Бувають періоди, коли я використовую контрастні кольори, влітку, наприклад, потім, ближче до осені, вони стають монохромними, стриманими».
З цього приводу Бйорн Гельдхоф, арт-менеджер PinchukArtCentre зазначив: «Це найабстрактніший, найконцептуальніший твір Маценко, в якому присутнє не тільки дослідження орнаменту, а й дослідження ідеї повторення, кольору і живописної традиції».


Катерина Малишева

А ви були на цій виставці?


0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

АртАкадемія. Випуск №1.

  • 28.03.12, 12:18
Рубрика: Соціум

Сильним і щасливим

"Дизайн человека - это действенный инструмент многоцелевого 
использования," - Ра Уру Ху

Кожна людина має свій особливий дизайн, орієнтування в якому підсилює шанси на успіх

Чому люди такі різні: комусь вдається придумувати блискавичні ідеї, але він зовсім не знає як їх реалізувати, а хтось навпаки – ладен день і ніч керувати організаційним процесом, тільки дайте на чому його розпочати?
Справа в тім, що кожна людина «займає своє особливе місце в інформаційному полі Землі». Якщо ж говорити простішою мовою, то існує система «Дизайн людини». Знаючи свій дизайн, можна правильно координувати свої дії та вчинки і визначати сферу своєї діяльності.
У всіх людей один і той же генетичний код, але в той же час кожен з нас унікальний. По ДНК однієї волосини судмедексперт може точно визначити її власника серед мільярдів людського населення. У Дизайні Людини чотири основи нашого генетичного коду проявляються у вигляді наступних чотирьох типів: Маніфестори, Генератори, Проектори та Рефлектори.
Система Дизайн Людини показує як ці типи взаємодіють між собою. Два енергетичні типи – Маніфестори і 

Генератори – являються базовою основою. Проектори, будучи природними координаторами, знаходяться на вершині ієрархії, хоч і залежать від двох нижчих енергетичних типів. У центрі знаходяться Рефлектори, місією яких є встановлення рівноваги у своїх групах. 
І так, переходимо конкретно до типажів, а ти спробуй віднайти себе. 

ГЕНЕРАТОР являється неймовірним джерелом енергії і усі навколо намагаються нагрузити його різною роботою. Такий собі, «безсмертний поні». Він постійно чимось заклопотаний, займається одразу купою різних справ, намагається усім допомогти, вирішити чужі проблеми, розпиляється, «крутиться як білка в колесі». З часом він відчуває гостру втому і незадоволеність своїм життям. Він переймається через те, що довелося марно витратити стільки сил. Але, вирішивши відпочити від усього, переживає депресію і не дочекавшись хорошої пропозиції, починає знову бігати по колу.  
Ці найбільш зайняті люди складають 70% усього населення Землі. Їм дуже важко знайти щось своє, тому вони схильні постійно усе випробовувати: розривати стосунки, змінювати роботу, смаки, хобі…Насправді ж їм треба ставитись до життя більш спокійно,  навчитися просто сидіти і чекати свого часу. Хоч спочатку вони відчуватимуть себе невдахами, та з часом зрозуміють, що економлять багато своєї енергії, яку потім направлять в правильному напрямку. А, проявляючи ініціативу, вони ніколи не знайдуть те, що їм реально потрібно.
Відомі ГЕНЕРАТОРИ: Шакіра, Крістіна Агілера, Біл Гейц, Кастанеда Карлос, Михайло Горбачов, Джон Ленон, Елвіс Преслі, Моцарт, Альберт Ейнштейн, Шумахер, Павло Глоба, Джулія Робертс, Брюс Вілліс, Мадонна, Роберт Редфорд.

Стратегія МАНІФЕСТОРА  - інформувати про свої наміри людей, які його оточують. Від народження він схильний нікому не підкорюватися і робити все так, як йому заманеться. У дорослому віці це або ті люди, котрі завжди бояться робити якісь вчинки чи сумніваються у їх правильності, тому питаються дозволу, або ж ті, хто не зважаючи на інших, йде напролом. Причиною цього є те, що вони ще в дитинстві просто не навчилися повідомляти про свої дії і тому їх постійно сварили.  

МАНІФЕСТОРИ – чисті енергетичні особи, справжні «діячі» в суспільстві, які при всьому цьому не дозволяють «на собі їздити». Для того, щоб жити в мирі і спокої, їм необхідно пам’ятати про відпочинок, а також інформувати оточуючих про усі свої подальші наміри і дії, пояснювати та аргументувати їх. Тоді їх адекватно сприйматиме оточення і вони будуть впевненими у собі. 
Найбільш відомі МАНІФЕСТОРИ: Аль Пачіно, Джон Апдайк, Редяр Кіплінг, Джордж Буш, Том Круз, Джоні Деп, Франц Кафка, Кеті Холмс, Софи Лорен, Сильвестр Сталоне, Джек Ніколсон, Джордж Оруел. 

У Дизайні РЕФЛЕКТОРІВ  немає визначених центрів і немає фіксованої постійної циркуляції енергії. За статистикою, цей тип найбільш рідкісний. Це дуже непостійні люди. Вони, як губка, всмоктують ауру та інтереси оточуючих людей, а потім намагаються їх віддзеркалювати. Тому щомісяця по кілька днів вони проживають як інші три типи. РЕФЛЕКТОРИ легко себе почувають у будь-якому середовищі, але усе життя шукають стабільності. Досить часто відчувають розчарування через те, що їх не так зрозуміли і бояться самотності, хоч часом відчувають гостру необхідність залишитися сам на сам зі своїми думками. Дуже комфортно почувають себе з дітьми.
На перший погляд, це дуже обмежені люди, але, насправді, вони володіють широкими можливостями і мають на диво унікальні перспективи. 
Видатні РЕФЛЕКТОРИ: Річард Бартон, Сандра Баллок, Федір Достоєвський, Герберт Уельс, Гор Відал. 

І нарешті, ПРОЕКТОРИ. Вони являються великими організаторами, здатними об’єднувати людей. У них справжній талант підтримувати і розвивати здібності інших. «Читаючи» енергію енергетичних типів, вони знаходять правильні шляхи для реалізації їх  прихованих можливостей і здібностей. Хороший результат має їх співпраця з МАНІФЕСТОРАМИ І ГЕНЕРАТОРАМИ, але лише у випадку, якщо це вигідно усім сторонам.  
ПРОЕКТОРИ  народжені, щоб знати, що таке енергія і вміти нею управляти, хоч самі не є енергетичним типом. Сторонні часто сприймають їх за лінивих, тому, аби уникати цього, ПРОЕКТОРИ починають себе вести як МАНІФЕСТОРИ. Але їм складно щось робити за власною ініціативою і це не приносить хороших результатів. Вони створені не для того, щоб починати будь-яку справу, а для того, щоб працювати з іншими і направляти їх енергію в потрібне русло.  
Найголовніше для ПРОЕКТОРА – визнання, тому він має слідувати своїй Стратегії і чекати на нього, на пропозицію, яка дійсно буде цікавою. Він має пам’ятати, що не існує миттєвого успіху.
Його здібності і таланти працюють лише тоді, коли їх визнають. І хоч він не любить витрачати енергію марно та спостерігати за тим, як це роблять інші, не варто проявляти власну ініціативу і намагатися керувати чужим потенціалом, бо результатом буде лише опір та негативна реакція. ПРОЕКТОР не повинен бути ініціатором. Він має чекати, коли його запросять до партнерства, до кохання, до стосунків і дружби. Бо в іншому випадку він так і не дізнається, чи справді це правильна людина і чи це той проект, в якому будуть оцінені його таланти і вміння. Особисте задоволення і досягнення ПРОЕКТОРА пов’язані з наявністю у його житті правильних людей і привабливих проектів.
ПРОЕКТОРИ дуже часто відчувають невпевненість, песимізм, переймаються тим, чи взагалі їх хтось оцінить і запросить. Зазвичай, не витримуючи психологічно цього тиску, вони починають запрошувати інших, але це не дає очікуваних результатів. 

Відомі ПРОЕКТОРИ:  Бред Піт, Фрейді Меркюри, Барак Обама, Сальвадор Далі, Віктор Янукович ,Карл Маркс, Володимир Ленін, Юрій Андропов, Уїнстон Черчилль, Г.Х. Андерсон, Наполеон Бонапарт, Барбара Стрейзанд, Айзек Азімов, Майкл Джексон, Гаррі Каспаров, Джон Кенеді, Мерилін Монро, Принцеса Діана, Кайлі Міноуг, Елізабет Тейлор, Ніколас Саркозі, Рінго Стар. 
Отож, Генератор, зваливши на себе купу роботи, тягне свій «важкий хрест». Маніфестор живе постійно у справах, забувши про відпочинок. Проектор, не дочекавшись своєї пропозиції, бігає туди-сюди, пропонуючи свої послуги. А Рефлектор, всмоктуючи і віддзеркалюючи увесь цей енергетичний хаос, намагається встановити мир і спокій. Стоп! Якщо ти дійсно хочеш досягнути вершин, ти не маєш слідувати чужими кроками чи орієнтуватись на когось як на взірець, достатньо просто розібратись в собі, визначити свій тип і слідувати своїй Стратегії. Успіх не за горами! 

Катя Малишева

24 марта. День рождения И.С.Козловского - народного артиста СССР

  • 24.03.12, 11:34
Иван Семёнович Козловский (11 (24) марта 1900, село Марьяновка, Киевская губерния — 21 декабря 1993, Москва) — выдающийся советский оперный и камерный певец, лирический тенор.Народный артист СССР (1940). Герой Социалистического Труда (1980).

Биография

И. С. Козловский родился 11 (24) марта 1900 года в селе Марьяновка Киевской губернии (ныне — Васильковский район, Киевская область) в простой украинской семье.
С 7 лет пел в хоре Киевского Михайловского монастыря, где был замечен известным духовным композитором Александром Кошицем. 
С 1916 по 1925 год также сотрудничал в оперных труппах Полтавы, а также в столичном театре города Харькова. 
В 1925 году стал солистом Свердловского оперного театра. 
В 1926 году был приглашен на службу в Большой театр. Дебютировал в роли Альфреда (Травиата), с первых лет службы в Большом театре, исполняя заглавные теноровые партии, приобрел популярность и массу почитателей, в конце 1930-х Козловский неожиданно становится одним из любимых певцов Сталина.
В 1954 году, находясь на пике популярности, Иван Семёнович, по так до конца и неизвестным до сих пор причинам, навсегда покинул Большой театр.
И. С. Козловский умер 21 декабря 1993 года. Похоронен в Москве на Новодевичьем кладбище (участок № 10).


Творческая деятельность

Концертный репертуар Ивана Козловского включал песни разных народов, в первую очередь русские и украинские, старинные русские романсы, классические романсы русских и песни западных композиторов.

Нередко в свои программы он включал произведения, так или иначе связанные с религиозной тематикой. Например, он исполнил и записал ряд произведений И. С. Баха (арии из кантат и книгу напевов Шемели). Также Козловский участвовал в редких для того времени концертах русской духовной музыки. До наших дней дошли записи его соло во «Всенощной» Рахманинова, в «Разбойнике благоразумном» Чеснокова и ряде других православных песнопений.

Иван Семёнович решил подготовить и записать программу, состоящую из украинских рождественских колядок. Колядки были записаны и исполнены со сцены.
По словам Натальи Шпиллер, «голос Козловского никогда не отличался особой мощью. Но свободное извлечение звука, умение концентрировать его позволяло певцу „прорезать“ большие пространства. Козловский может петь с любым составом оркестра и с любым ансамблем. Его голос звучит всегда чисто, звонко, без тени напряжения. Эластичность дыхания, гибкость и беглость, непревзойденная легкость в верхнем регистре, отточенная дикция — поистине безупречный вокалист, с годами доведший владение голосом до высшей степени виртуозности…»

Среди лучших работ Козловского специалисты выделяют партии Юродивого («Борис Годунов»), Герцога («Риголетто»), Лоэнгрина («Лоэнгрин»), Дубровского («Дубровский»), индийского гостя («Садко»), Ленского («Евгений Онегин»). 
Борис Покровский охарактеризовал творческий вклад певца следующим образом: «И. С. Козловский — это яркая страница в истории отечественного оперного искусства. Лирика восторженного поэта оперы Чайковского; гротеск прокофьевского принца, влюбленного в три апельсина; вечно юный созерцатель красоты Берендей и певец „далекой Индии чудес“ Римского-Корсакова, лучезарный посланец Грааля Рихарда Вагнера; обольстительный герцог Мантуи Дж. Верди, его же мятущийся Альфред; благородный мститель Дубровский… Среди большого списка великолепно исполненных ролей есть в творческой биографии И. С. Козловского и подлинный шедевр — образ Юродивого в опере М. Мусоргского „Борис Годунов“. Создание классического образа в оперном театре явление очень редкое…»

П. Пичугин писал: «…Ленский Чайковского и Юродивый Мусоргского. Трудно найти во всей русской оперной классике более несхожие, более контрастные, даже в известной степени чуждые по своей чисто музыкальной эстетике образы, а между тем и Ленский и Юродивый — едва ли не в равной степени высшие достижения Козловского. …Есть в мировом театре роли (их немного!), что давно слились в нашем представлении с тем или иным выдающимся актером. Таков Юродивый. Он навсегда останется в нашей памяти как Юродивый — Козловский.

Козловский внёс большой вклад в музыкальную сокровищницу России, посещая деревни, слушая, обрабатывая и исполняя деревенские напевы, романсы, страдания. Так, он нашёл, записал на ноты и исполнял романс «Я встретил вас…», каковой романс впоследствии стал чрезвычайно популярным у камерных певцов.
Козловский выступал с сольными концертами до 87-летнего возраста.

Козловский и Лемешев

Козловский и Лемешев выступали в Большом театре в одно время в 1930-1950-х годах. В связи с этим отмечено курьёзное творческое противостояние поклонников и главным образом поклонниц этих певцов. Оба артиста-тенора были кумирами довоенной Москвы. Оба тенора были мастерами вокала, давшими советской сцене много новых, сильнейших образов. Козловскому было свойственно чувство острого, едкого юмора, он с большим блеском исполнял характерные роли. Талант Лемешева наиболее полно раскрывался в лирических, романтических партиях. Вместе Козловский и Лемешев спели в 1958 году на юбилее Ольги Книппер-Чеховой.

Сегодня ему 112 лет. В нашей памяти.

День свободы слова в интернете!

День свободы слова в интернете отмечает 12 марта международная организация «Репортеры без границ» под патронатом ЮНЕСКО, сообщает РИА Новости. 12 марта 2008 года международная организация «Репортеры без границ» под патронатом ЮНЕСКО, чтобы привлечь внимание общественности к проблеме свободного доступа в Сеть по всему миру, провела День свободы слова в Интернете (Online Free Expression Day).

«Репортеры без границ» — интернациональная негосударственная организация по защите прав человека, охраняющая свободу слова во всем мире. Она была основана в Париже в 1985 году. Задача организации — бороться против цензуры, за освобождение журналистов, пострадавших из-за своей профессиональной деятельности.

Ежегодно организация публикует собственный список «врагов Интернета» (Internet Enemies).

«Во многих странах, и особенно в странах СНГ, Интернет является одним из возможных способов доступа к информации для населения, особенно в странах, где нет независимой печатной прессы. Поэтому мы решили устроить такой день в Интернете», — отметила представитель организации Эльза Видаль.

«В этот день мы имеем все шансы еще раз подействовать на власти, которые препятствуют свободному функционированию того пространства, которое должно быть свободным. Мы сможем еще раз сделать эту акцию успешной», — говорится на сайте «Репортеров без границ».

В самый первый День свободы слова в Интернете 12 марта 2008 года «Репортеры без границ» приглашали пользователей посетить сайт организации http://www.rsf.org, чтобы выразить протест против цензуры, которой злоупотребляют некоторые правительства, и потребовать больших прав для пользователей Интернета.

В течение 24 часов, с 11 часов по парижскому времени (13.00 по Москве) 12 марта до 11 часов 13 марта, пользователи приняли участие в одной из «кибердемонстраций», которые прошли в Бирме, Китае, Северной Корее, на Кубе, в Египте, Эритрее, Тунисе, Туркменистане и Вьетнаме.

В течение суток пользователи могли создавать аватары для блогов, выбирать сообщения для своих баннеров и принимать участие в кибердемонстрациях. Также был опубликован очередной список «врагов Интернета».

В 2008 году в список государств — «врагов Интернета» были занесены 15 стран. Среди них Беларусь, Туркменистан, Узбекистан, Мьянма (Бирма), Китай, Куба, Египет, Эфиопия, Северная Корея, Саудовская Аравия, Сирия, Тунис, Вьетнам и Зимбабве.

Еще 11 государств находятся под наблюдением «Репортеров без границ». Эти страны не отправляют в тюрьму блогеров и активно не цензурируют Интернет. Однако, по мнению организации, они активно и организованно пытаются ограничивать свободу слова во Всемирной Сети. В этот список вошли Таджикистан, Бахрейн, Эритрея, Гамбия, Иордания, Ливия, Малайзия, Шри-Ланка, Таиланд, ОАЭ и Йемен.

В докладе, опубликованном в рамках Дня свободы слова в Интернете в 2009 году, организация «Репортеры без границ» «врагами Интернета» назвала 12 стран, которые разными способами ограничивают доступ своих граждан к информации во «всемирной паутине».

В список попали Саудовская Аравия, Мьянма, Китай, Куба, Египет, Иран, КНДР, Сирия, Тунис, Туркменистан, Узбекистан и Вьетнам. По данным международной организации, власти перечисленных стран предоставляют своим гражданам лишь частичный доступ к информации, размещенной во всемирной сети.

В докладе говорится, что в Мьянме из-за крайне высокой стоимости и низких технических возможностей для доступа в Интернет число пользователей «всемирной паутины» крайне мало. Кроме того, 14 журналистов и два гражданина Мьянмы были арестованы за ведение интернет — дневников и предоставление информации зарубежным СМИ.

В Китае «Репортеры без границ» обнаружили схожие проблемы со свободой слова в Интернете: 49 человек были задержаны за активность во «всемирной паутине», стоимость доступа к Сети очень высокая.

Куба также попала в список «врагов Интернета» из-за чрезвычайно высокой стоимости доступа во всемирную сеть и тщательной фильтрации информации, которая попадает кубинским пользователям.

Египет, несмотря на то, что там, «в отличие от соседних Сирии и Саудовской Аравии, все еще существует свобода слова», попал в список «врагов Интернета» за задержание двух блогеров, а также за высокую стоимость доступа в Интернет. Саудовская Аравия и Сирия же, по мнению международной, организации, ввели сильнейшую цензуру в интернет — пространстве. Кроме того, один сириец находится в тюрьме за критику служб сирийской безопасности.

Иран попал в список «Репортеров без границ» за арест четверых «интернет — диссидентов» и тщательный контроль над информацией.

Власти КНДР, по данным международной организации, являются настоящей «моделью контроля новостей и информации». Кроме того, стоимость часового доступа в Интернет в интернет-кафе составляет порядка 6 евро, в то время как средняя заработная плата — от 20 до 35 евро.

Власти Туниса попали в список за фильтрацию информации и возможность просматривать электронные письма и персональную переписку.

Из-за невозможности доступа к сайтам правозащитных организаций и новостных агентств, высокой стоимости доступа в Интернет и тщательного контроля властей над информацией, доступной интернет — пользователям, Туркменистан также попал в упомянутый список.

По данным «Репортеров без границ», власти Узбекистана тщательно отслеживают и, в случае необходимости, блокируют информацию во «всемирной паутине».

В докладе сообщается, что власти Вьетнама также противоречат принципам свободы в Интернете: в частности, семь блогеров находятся в тюрьме.

Также сотрудники «Репортеров без границ» назвали Австралию, Бахрейн, Белоруссию, Эритрею, Малайзию, Шри-Ланку, Таиланд, ОАЭ, Йемен, Зимбабве и Южную Корею «демократиями под наблюдением», то есть потенциальными «врагами Интернета».

                          по материалам www.economy.az

Про своє, жіноче ;)

  • 09.03.12, 20:20
Дівчата, як ви відсвяткували-то 8 Березня?)

Якщо хто є ВКонтакте, будь ласка, прошу відповісти за посиланням і там на питання:


0%, 0 голосів

50%, 1 голос

0%, 0 голосів

50%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Справжній друг – друг серця (АА №65)

У бурхливому потоці життя, що пролітає повз нас, важко зрозуміти сенс певних речей: роботи, навчання, людей, стосунків між ними. Щодня, поспішаючи у справах, клопочучись про якісь дрібниці, переживаючи за другорядне, ми не помічаємо головного. Ми не замислюємось над тим, що насправді є для нас життя, який його сенс, яке воно в нас. Ми забуваємо думати про стосунки, любов, довіру і, нарешті дружбу, котра є чи не найважливішим фактором на сьогодні.

То що ж таке дружба? Звичайно, кожен вкладає свій зміст у це поняття. Спробуємо його узагальнити. Ну, для початку,  під ним розуміється процес спілкування, обмін інформацією, думками, враженнями. Але це далеко не все.  Варто зазначити, що дружба буває щонайменше двох типів: просто і справжня. Якщо ти не якийсь асоціал, то просто друзів у тебе багато. Це і хлопці, і дівчата, які щодня тебе оточують. Та як бути зі справжніми друзями?

...продовження - у новому випуску;)

Скоро лето!!! Кто куда, а мы в Америку! (АА №65)

Ребята,

хотя в это пока трудно поверить, но -  скоро

лето!!! А почему бы не начать планировать, как его провести, уже сейчас?

 Кто-то останется топтать раскаленный асфальт Киева,

кто-то уедет к лазурному морю, а кто-то отправиться работать…Ну, не стоит сразу

фукать! Работать в Америку!!

Вариант

совмещения работы на лето, учебы и путешествия в Штатах становиться с каждым

годом все популярнее. Сейчас существует масса программ  для студентов, способствующих интересному и

полезному времяпровождению.

Это

уникальная возможность увидеть страну изнутри, а не по телику,  почувствовать вкус и кайф американского

образа жизни. Также,  это отличный способ

изучить такой нужный сегодня английский язык. Ведь, как показывает практика,

многие наши студенты, владея им далеко не на «отлично», под конец своего

пребывания в Штатах видят сны на английском.  Но конечно, плюс ко всему этому, – придется

работать.

Работа

для студентов самая разная. Кто машины моет, кто билетики продает, кто сидит

офис менеджером – это уже зависит от вышеупомянутого уровня знания языка ну и

плюс, от личных способностей студента. Обычно такие программы длятся 3 месяца,

но есть и годовые, рассчитаны на молодых людей в возрасте от 18 до 26 лет.

Согласно последним, парни и девушки живут в американских семьях, занимаются там

детками или домашней работой. При этом им выделяется комната на проживание,

предоставляется бесплатное питание и пособие на обучение в колледже. По

окончанию сроков программы, ребята имеют возможность попутешествовать с месяц

по стране.

Кого

это заинтересовало, нужно поспешить зарегистрироваться.

Думаю,

оно того стоит! Ведь, представьте, сколько нового можно увидеть, сколькому

научиться, со сколькими людьми познакомиться!!! Словом, куча плюсов!!!  Конечно, поначалу придется немалую сумму

денег вложить в это дельце, но все, кто уже ездил, убеждают, что оно окупается.

Многим студентам удается вернуть потраченные деньги, погулять на славу, да еще

и подарки домой привезти.

Ну,

вы как хотите, а я полезла в интернет узнавать все поподробнее!!! Летом меня не

ищите!! Буду в Америке!!

Даша

Муровлянникова

День Св.Валентина (AA - Випуск № 65)

...Шукала, шукала Купідонів, та всіх вже мабуть розібрали…

Валентинки, вітання, всюди закохані парочки – все це ознаки 14 лютого, а в народі – Дня Св.Валентина.

Коли ми були ще малими, вчилися у школі, це свято було для нас чимось казковим та невідомим. Ми зкупляли  «валентинки», вірили в купідонів та чекали на вітання від своїх «обранців». Та час невпинно тече і ми, вже будучи дорослими, почали забувати про маленькі приємності, деякі вже навіть не святкують цей день, а для когось це черговий привід сходити  з коханою людиною.

Історія цього дня тягнеться ще з далеких часів, і чи знають її студенти ми вирішили в них це спитати на нашому блозі, ось які результати:

                   Так, знаю.                                                        76% голосів

                   Ні, не цікавився.                                              24% голоси

А яка саме…

За легендою, християнський священик Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною.

Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, прийомна донька якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.

Але сьогодні, особливо молодь, підтримує це свято і воно являє собою привід для романтики, подарунків, кафе, кіно та інше.

В цей день немає вільних місць ніде – ні в кіно, ні в більярдах, ні на ковзанках. У всіх великих торгівельно-розважальних центрах нема де яблоку впасти, а про переходи з квітами – взагалі краще промовчати. 

...далі - читайте у свіжому номері, який вийде зовсім скоро!

На старт: Интервью с Денисом Мусаевым !!!

  • 27.02.12, 21:11
Первая рубрика, которую мы хотим опубликовать, имеет символичное название "На старт".
В этой рубрике мы рассказываем и берём интервью у молодых людей, которые помимо своей обычной деятельности, занимаются ещё чем-то интересным и полезным: кто-то открывает свой бизнес, будучи на первом курсе университета (как наш герой прошлого номера - Алексей Нечаев), а кто-то дарит людям музыку, как...герой нашей сегодняшней рубрики - Денис Мусаев !
 Денис Мусаев: « Живите, творите и развивайтесь! Верьте,  мы изменим этот мир к лучшему!»

Денис Мусаев - украинский музыкант, композитор, автор и исполнитель, на счету которого уже около 50-ти музыкальных композиций на русском, украинском и английском языках, а также инструментальные композиции.

На данный момент он - студент Национального университета пищевых технологий, факультета «Экономики и менеджмента», водит машину, снимает клипы, играет в футбол, а также…

-      Денис, расскажи о себе  по порядку.

-      Все началось в 4 года, когда меня мама отвела на уроки фортепиано в музыкальную школу. К сожалению, я плохо помню себя маленьким, но все говорят, что уже тогда учителя были в восторге от моих способностей. В период между садиком и школой был небольшой переломный момент в моей жизни. Мама отвела меня в детскую футбольную академию "Динамо" Киев. Это было начало той жизни, о которой я мечтал, и дела, которому я посвятил 10 лет. Хотя и после выпуска, я продолжал жить большим спортом. Но это было далеко не все, на что я тратил время и себя. Мало кто знает о том, что во время школьных лет я параллельно занимался плаваньем, ай-кидо, танцами, и, что самое интересное, - опять пошел в музыкальную школу в класс гитары.

Начало моего университетского пути стало еще один переломный периодом, во время которого музыка в моей душе начала с каждым днем играть все громче и громче, а футбол постепенно отходил на второй план.

И вот уже пятый год, как я профессионально окунулся в музыкальную деятельность. За этот короткий период у меня накопилось около 50 песен на русском, украинском и английском языках, а так же инструментальные композиции.

-      Тяжело, наверное, совмещать учебу и творчество?

-      Я считаю, что кем бы ни был человек, и сколько бы не было у него времени – все зависит от желания. Это вообще самое главное, потому что, если есть желание, то найдется и время, и возможности. У меня помимо учебы,  еще и написание песен, концерты и т д. Плюс ко всему, я нахожу время для трех футбольных команд, тренажерного зала, занятий вокалом, для своего любимого хобби – театра. Ну и, конечно же, для родных, близких и любимых.

-      На данный момент, что бы ты назвал самым большим твоим достижением, самой большой победой?

-      Самые большие победы у меня еще впереди! А позади было много всего интересного и запоминающегося. Много достижений в большом спорте - за 10 лет в Динамо 90% моих медалей – золотые. Так же в 17 лет я был удостоен звания "Лучшего полузащитника г.Киева". Имею много наград и достижений в музыке: участие в фестивалях, музыкальных конкурсах, хит-парадах и т д...

Был финалистом отборочного тура "Фабрики звезд-4", побывал на телекастинге "Х-фактор" и на других телевизионных проектах. Выступал на "Звездном берегу" и т д. Много где побывал, много увидел и услышал...

Но это все нельзя назвать вершинами. Это  - колоссальный опыт, который направляет и ведет меня к самой большой высоте.

-      Какие планы на будущее? Где еще мы сможем услышать и увидеть тебя?

-      На будущее планы грандиозные! У меня уже есть много классных проектов, которые я хотел бы в ближайшее время воплотить в жизнь. Это и песни, и клипы, причем уникальные, которые смогут внести что-то новое в мир музыки.

Сейчас, пока все вокруг в зимней спячке,  я собираю материал, пишу песни себе и другим. Ну, а с приходом весны начнется новый творческий этап в моей жизни. Назовем его "Грандиозным этапом Дениса Мусаева»! На данный момент мои песни звучат в хит-парадах, на многих сайтах. А клип на песню "Нет времени ждать" ротировался на телеканале Star TV.  Так что я и мое  творчество движемся в правильном направлении.

-      Бывали ли какие-то курьёзы во время выступлений? Как выходил из ситуации?

-      Да, бывало, конечно, и такое! Куда ж без них! Случалось, забывал слова, и приходилось петь что попало. Но, Слава Богу, я дружу с рифмой и имею вроде неплохой словарный запас, так что получалось выкрутиться. Спою совсем другие слова, где-то с импровизирую и все ок! Я, кстати, вообще люблю импровизацию.

Помню, как-то был у меня живой концерт с музыкантами. Мы неожиданно быстро, как на одном дыхании, отыграли свою программу, а люди только начали собираться. Что делать? Пришлось думать, что еще можно такого сделать, чтобы присутствующие продолжали отдыхать. И тут я увидел в зале свою знакомую, с которой как-то пели на посиделках,  и пригласил ее на сцену. Мы спели песню под мою гитару. Получилось классно. Но этого все равно было мало, и я начал импровизировать один, держа в руках гитару. Помню, пел обо всем, что видел и что приходило в голову. Нужно же было зал веселить! Получилось здорово! Такие моменты очень запоминаются.

-      Главные заповеди твоей жизни?

-      Есть очень много фраз, которые всегда мне помогают в жизни....Прежде всего это "Вільна каса" и "Обережно, двері зачиняються!". Шучу! Вот: "Уже сегодня делать то, о чем другие будут думать завтра"; "Продолжать жить, не достигнув своей цели - трусость..."

-      Что бы ты мог пожелать начинающим талантам?

 

-       Ребята, не старайтесь кому-либо подражать, кого-либо 

       перепевать, переигрывать, творите свою историю!

     Помните, окружающий мир настолько разнообразен, что из него можно бесконечно черпать новые мысли, ощущения и эмоции. Живите, творите и развивайтесь! Верьте,  мы изменим этот мир к лучшему!

                                                                                                Общалась Маслюк Марина

P.S. 8 марта Денис даёт свой сольный концерт...все подробности здесь:

http://vk.com/event35920431