А СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ
Чомусь затихли соловейки,
В гаю враз стало: тихо-тихо,
Лиш чути серце моє б’ється
Й земля теплом вечірнім диха.
Край неба сонечко заходить,
Левади пахнуть чебрецями,
І ночі тінь степами бродить,
І сон витає над полями.
Зів’яв листочок в моїй жмені,
Гукає сич десь там... «гу-гу»,
І цвіркуни, як навіжені
Пісні співають на лугу.
Знов засинає Україна,
Утомлена віками спать,
Щоб завтра рано, на світанку
Росами вмитою постать.
Поспи Украйно, відпочинь,
У сні позбудься злих «пророків»,
Струси із себе смутку тлінь,
Прокиньсь і знов налийся соком.
Прошу Тебе, в кінці-кінців!
Своєму прислужись народу
І дай достойних нам бійців,
Щоб ми відстояли свободу.