друзі мої, дякую за вітання, всього найкращого в новому році!...

  • 04.01.11, 17:37

я не зникла,

я перейшла на фейсбук,

http://www.facebook.com/tamara.gurzuff

фото, як і раніше викладаю тут,

дивіться, коментуйте,

завжди рада вам)

 

мобильные сайты

  • 29.12.10, 18:24
друзья,посоветуйте,хорошие сайты для юзанья с мобилки. новости,соцсети,фотоблоги,развлекательные.
спасибо

Карл Оствальд Булла, "отец русского репортажа"


Памятник Карлу Булле, Питер

Карл Карлович Булла (1853 — 1929), фотограф — летописец социальной жизни России.

Родился Карл Освальд Булла, или, как его называли на новой родине, Карл Карлович, в прусской провинции Леобшютц 26 февраля февраля 1855 в прусской купеческой семье в провинции Леобшютц . В двенадцатилетнем возрасте отправился с родителями на пароме в Россию. В Петербурге его определили работать посыльным в фирму по продаже фотопринадлежностей “Дюнант”. Постепенно из посыльного он становится лаборантом, а затем учеником, постигая азы фотографического дела, старательно изучая зарубежные материалы о фотоимульсии.

К 20 годам он открывает собственное дело по производству сухих бромжелатиновых фотопластинок, позволяющих снимать как при коротких, так и длинных выдержках. Через фирму "Лиман и Рикс" он продавал свою продукцию в другие города.


Фотографическое заведение Карл Булла открыл в Петербурге на улице Садовой в доме № 61 в 1875 году, и первое десятилетие занимался павильонной съемкой. В 1886 году заведение разместилось уже на Невском проспекте в доме № 110 и, приблизительно с этой поры, по его словам, начал заниматься «…фотографированием для иллюстрированных журналов на злобу дня. Снимает все, в чем только встретится потребность, везде и всюду, не стесняясь ни местностью, ни помещением — как днем, так и во всякое вечернее время, при искусственном освещении».

В 1893 — 1894 годах ему принадлежала и лаборатория для производства сухих фотографических пластинок, которая находилась по Казанской улице в доме №17.

С 1896 года К.К.Булла — фотограф Министерства Императорского двора и наделен особым правом — свидетельством, разрешающим производить фотографическую съемку на маневрах, смотрах, парадах, учениях войск Петербургского военного округа.

Снимал Булла революцию 1905 года, забастовки, пожары, наводнения. Весь творческий цвет России также позировал фотографу: Ф. Шаляпин, М. Горький, В.Стасов. Фотограф приезжал к Л.Н.Толстому в Ясную Поляну на 80 летний юбилей писателя. Снимал он и похороны Толстого как корреспондент журнала «Огонек» в 1910 году. Был с фотокамерой у И.Е.Репина в его Пенатах, где запечатлел все окружение художника и его посетителей. Деятельность К.К.Буллы закончилась в 1916 году, но его сыновья — Александр и Виктор — продолжили репортажную деятельность фотографа.

Карл Булла. Федор Иванович Шаляпин (1873-1938), 1910-е

http://www.photographer.ru/resources/names/photographers/156.htm

http://obzor.westsib.ru/news/52125

http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=9060
http://www.agentru.spb.ru/history/bulla.shtml

стаття про концерт Кобзи" на ВДНГ, 1977 рік та інші статті

А в 1976-му ансамбль записав другий "лонгплей". На той момент ансамбль очолював, на жаль, нині покійний бас-гітарист і співак Олег Ледньов. (Не так давно я з подивом довідався, що він перед цим якимось чином примудрився брати участь у паризьких записах Володимира Висоцького). Першу сторону платівки займала композиція з українських народних пісень (обробки О. Ледньова і Є. Коваленка), другу - пісні таких визнаних метрів української пісні, як Ігор Шамо й Олександр Білаш. Народні пісні були об'єднані в одну велику композицію, зв'язану невеликими інтерлюдіями. Деякі пісні відразу переходили одна в іншу. Були серед них і класичні ("Ой, ходила дівчина бережком" - її ми ще в школі на співах розучували), і загальнонародні весільно-застільні ("Ой, Марічко"), і не дуже відомі ("Ішов козак потайком").

 

І знов-таки платівка вийшла, як сказали б зараз, некомерційна, і вже точно - не танцювальна. Можливо, пісні "класиків" могли здатися не зовсім підходящими для такого ансамблю, і можливо навіть, що музиканти вибрали їх для запису не зовсім за своїм бажанням, але виконали нормально. Мені ж відразу сподобалася "Люби мене" - неяскрава, але дуже щира.

 

Весь конверт займала велика фотографія ансамблю, але на звороті не було ніякої інформації. На самому диску були зазначені тільки солісти: В. Вітер, В. Колекціонов. Надійшла ж у продаж платівка, напевно, через рік або два після запису. Якийсь час вона лежала у всіх відповідних відділах київських універмагів, а потім якось враз зникла. І коли мій товариш попросив знайти її для якихось своїх чи то знайомих, чи то родичів з Канади, які булистрашенно здивовані самим фактом виходу у нас такої платівки, мені це зробити не вдалося.

 

А перше "очне" знайомство з "Кобзою" відбулося у травні 1977-го на нашій Виставці досягнень народного господарства під час щорічного фестивалю "Київська весна". Я якось став підраховувати, виступи якого ансамблю бачив частіше за всіх, виявилося - "Кобзи". Та інакше й бути не могло: по-перше, ансамбль київський (а в столиці популярних ВІА було - по пальцях перерахувати), а, по-друге, "Кобза", як колектив "Укрконцерту", постійно брала участь у заходах "Київської весни", які я намагався не пропускати. І я завжди планував своє пересування між концертними точками ВДНГ таким чином, щоб обов'язково побачити "Кобзу". І жодного разу не був розчарований. Хоча репертуар, з яким вона виступала на "Весні", рік у рік мінявся не дуже динамічно, ці виступи завжди були високопрофесійними, якісними, без знижок на статус площадки й аудиторію.

 

 

kobza

 

А той перший концерт під відкритим небом мені запам'ятався декількома яскравими моментами. На високому помості біля павільйону "Зернові та олійні культури", де тільки що закінчив свій виступ "Аріель", з'явилися музиканти в яскравих костюмах у національному стилі (костюми в "Кобзи" завжди були дуже гарні, яскраві; кажуть, їх ескізи, як і афіші ансамблю, робив В. Вітер, художник за освітою). Тепер "Кобза" виглядала вже як справжній біт-склад, а не просто фольклорний колектив: гітари, ударні, клавішні плюс бандура, скрипка, сопілка. Через щільну юрбу глядачів пробратися ближче до сцени було досить складно. Тоді я підняв над головою фотоапарат і зробив пару знімків. На тлі досить статичного ансамблю виділявся соло-гітарист із довгим волоссям, що розвивалося на вітру й обрамляло лисинку, яка вже намічалась. Його червона гітара була понтово приспущена майже до колін, час від часу гітарист приймав картинні стійки. Створювалося враження, що він ніби хотів підкреслити: ансамбль - це одне, а я - сам по собі.

взято звідси:

http://www.kobza.kiev.ua/articlesvv.html

=

http://my.mail.ru/community/zabwtoe/364E2A59E2FD0C75.html

http://www.hurtom.com/torrents/forum/viewtopic.php?p=141599

http://www.day.kiev.ua/76304/

http://www.pesnyary.com/forum/index.php?topic=1181.0

http://www.bulvar.com.ua/arch/2005/490-11/4236fa1be3139/

http://users.i.com.ua/~ukrmusic/kobza.htm

http://sd.org.ua/news.php?id=966

http://www.vox.com.ua/data/publ/2007/05/11/volodymyr-kushpet-mitsne-korinnya-potuzhni-vity.html

http://format.ua/index.php?go=Articles&in=8&id=17

http://www.vox.com.ua/data/publ/2007/11/23/valerii-viter-tvorche-samopochuttya-myttsya-zalezhyt-vid-samopochuttya-krainy.html

http://www.day.kiev.ua/132332

выложила немного фоток из поездки в Москву с ВИА "Кобза".

участие в хит-параде всех лучших ВИА советских времен (покажут на НГ по ТВЦ), Крокус-сити-холл http://www.hit.topartmoscow.ru/ жаль было мало времени снимать,ходить вообще не было времени на концерт и назад в Киев

http://photo.i.ua/user/468604/226986/

=

сайти ВІА часів СРСР

http://sssrviapesni.narod.ru/sites.html

http://my.mail.ru/community/zabwtoe/tag/%C2%C8%C0

http://www.viaansambles.narod.ru/

Журнал PLAYBOY объявляет конкурс авторской фотографии

Журнал PLAYBOY объявляет конкурс авторской фотографии!
16.11.2010
Легендарный мужской журнал PLAYBOY приглашает к участию любителей и профессионалов. Мы ищем не только привлекательные и необычные женские образы, которые могут войти в историю легендарного издания, но и фотографов с которыми нам будет интересно работать в перспективе.
Для участия в конкурсе пришлите в адрес редакции до 31 декабря 2010 года заполненную заявку (отрезной купон внизу страницы, опубликованный в журнале PLAYBOY) и распечатанные фотографии формата А4 (210х290 мм). Конкурсные работы в электронном виде рассматриваться не будут.
• Итоги конкурса будут опубликованы в PLAYBOY № 3/2011.
Редакция определит победителей и наградит троих лучших ценными призами от NIKON!
Конкурсные работы и заявки на участие присылайте по адресу: Украина, 01033, г. Киев, ул. Владимирская, 101, редакция PLAYBOY, с пометкой "ФОТОКОНКУРС".
Примечание: к участию в конкурсе приглашаются лица, которым исполнилось 18 лет. К участию в конкурсе не допускаются сотрудники издательства "Бурда-Украина" и члены их семей.

Другие условия Акции
Организаторы не несут ответственности за работу почтовых служб. Все призы не имеют денежного эквивалента и обмену или возврату не подлежат. Участники Акции не могут передавать право на получение подарков другим особам.
Ответственность Организаторов не распространяется дальше, нежели стоимость указанных подарков. Организаторы Акции не несут ответственности за использование подарков Участниками Акции после их получения.
Организаторы имеют право заменить подарки на равноценные или большей стоимости в случае непредвиденных обстоятельств.
Принимая участие в Акции, каждый Участник Акции тем самым подтверждает свое согласие на использование полученной от него информации Организаторами Акции в маркетинговых и/или каких-либо других целях методами, не противоречащими действующему законодательству Украины (в т. ч. путем передачи третьим лицам), в частности — на бесплатное использование его имени, фамилии, фотографии, интервью или других материалов о нем в рекламных целях, в том числе на право публикации его имени и фотографий в средствах массовой информации, каких-либо печатных, аудио- и видеоматериалах, размещение интервью в СМИ, — без ограничения по территории и срокам такого использования, и такое использование не компенсируется (не оплачивается) Организаторами Акции или третьими лицами.
Организаторы Акции гарантируют, что во время сбора и дальнейшего использования полученной информации, будут придерживаться всех положений действующего законодательства Украины о неприкасаемости частной информации.
Принимая участие в Акции, Участник дает согласие на получение по его телефону и/или адресу электронной почты новостей и других информационных уведомлений от Организаторов.
Факт присланного в редакцию письма участника Акции означает полное согласие участника со всеми условиями и правилами участия в Акции.

"Вася Club "порвав" Львів сумішшю балад, лірики та драйву"

19 жовтня, 2010, "Високий Замок", Інна Корчук
Після дворічної перерви у вітчизняний музичний простір повернувся український гурт Вася Club. У Львівській обласній філармонії меломани зустріли своїх кумирів шквалом оплесків і після завершення концерту відпускати Вася Club зі сцени не поспішали. Гурт знову і знову викликали заспівати “на біс”.

Вася Club «порвав» сумішшю балад, лірики та драйвуЗа кілька хвилин до початку концерту вільних місць у залі філармонії не залишилось. Аудиторія слухачів вражала віковою різноманітністю – послухати добрий український рок-н-рол прийшли і сивочолі бабусі із дідусями, і молоді пари з маленькими дітьми. “Нічого дивного у цьому немає, – поділився із кореспондентом “ВЗ” враженнями перед виступом один із засновників гурту Олексій Сагітов. – Виконуємо міський шансон, бардівський рок-н-рол, народний блюз, панк, фольк... У цій суміші балад, лірики та драйву кожен може знайти для себе те, що йому до душі”. Завдяки мультинаціональному складу групи, де змішалась кров кримських і казанських татар, росіян, українців, євреїв, її музика вражає шаленим вихором енергії. Жодне українське весілля не обходиться без веселих композицій Васі Club. А пісні “Чорна гора”, “Ой вей, дочку маю”, “Не пускай дівча гуляти”, “Ад панядзелка да панядзелка” та “Ча-ча-ча” вже давно стали народними. Впродовж вечора у Львівській філармонії звучали нові та давно відомі пісеньки Васі Club. Перша частина виступу об’єднувала композиції із альбому “Хіпан”, а у другій – прозвучали пісні із платівки “Конокрад”. Панувала тепла та запальна атмосфера. Всидіти на місці було важко. Ледь не кожен глядач у залі підстрибував на стільці, а найпалкіші шанувальники творчості легендарного гурту, незважаючи на те, що перебувають у стінах філармонії, із неабияким запалом танцювали перед сценою та на балконі.  - Після загибелі лідера нашого гурту, його засновника, автора слів та музики Василя Гонтарського, ми впали у депресію і думали, чи не припинити виступи, – зізнався бек-вокаліст гурту Марлен Мамутов. – Але такі концерти, як цей, переконують: мусимо продовжувати дарувати творчість Василя нашим шанувальникам.

http://www.philharmonia.lviv.ua/press/2010/10/19/2481

=

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2010/09/30/41896/