Профіль

LenaWhite

LenaWhite

Україна, Дніпро

Рейтинг в розділі:

Україна – країна «міраж»

  • 03.02.14, 16:36
Просто душа плаче, а серце розривається, дивлячись на весь цей безлад в Україні. Можна згадати вірш Лермонтова, рядки якого ніяк краще підходять під нинішню ситуацію: Земля тряслась — как наши груди;Смешались в кучу кони, люди,И залпы тысячи орудийСлились в протяжный вой…Правду говорять: «Нічого святого не лишилося». Ми живемо в країні, яку сміло можна назвати країною «міраж»: з однієї сторони Україна з гарним вигідним розташуванням, 2 морями, великою кількістю річок, водоймищ...

Читати далі...

Безсоння...

  • 03.02.14, 16:30
Не було нічого дивного у тому, що її сон перебивали навіяні не то вітром, не то спогадами - думки… Все життя маленькими історіями промайнуло за цю довгу, холодну ніч…. Здавалось, все це вона прожила наново, кожною клітинкою відчула мить дитинства, мить юності і мить, як вона вважала, дорослого життя. Вона завжди боялась ночі, страх засинати самою, не розділяючи ні з ким свої сни, не торкаючись рідного тіла, не ховатися за мужньою спиною, ніби від вітру, не лежати під крилом, немов маленька...

Читати далі...

Його Наркотик...

  • 03.02.14, 16:24
Він дивився на її обличчя і бачив так багато таємничості…. Він знав, що є ще прекрасніші, ще чистіші…. та немає більше такого лиця, яке має над ним таку владу….. Його фантазія говорила про любов до неї…. очі - про пристрасть… реальність – про страх… Здавалося,що він боявся навіть відвести від неї свій погляд. Страх втратити її полонив його думки та розум… та який там розум? Всім керувало його серце… кожна ніч, яку йому доводилося проводити без неї, наражала на небезпеку…. небезпеку лякаючих...

Читати далі...

Моя любов...

  • 03.02.14, 16:15
Вона ніяк не могла його забути, хоча бажання навіть не пам*ятати його лице кожен раз затьмарювало її думки. Не бажання спати змінювало бажання хоч на хвильку побачити його у ві сні, здавалося, що вона навіть відчувала його запах, текстуру шкіри. Він був надзвичайно добрим до неї та кремезним і жорстоким до інших. Їх поєднувало кохання, не маючи під собою нічого…Вони говорили і діяли на різних мовах, їхні думки і погляди суттєво розбігалися, можна сказати - люди з різних світів, але рідні душею… ...

Читати далі...