Безсоння...
- 03.02.14, 16:30
Не було нічого дивного у тому, що її сон перебивали навіяні не то вітром, не то спогадами - думки… Все життя маленькими історіями промайнуло за цю довгу, холодну ніч…. Здавалось, все це вона прожила наново, кожною клітинкою відчула мить дитинства, мить юності і мить, як вона вважала, дорослого життя. Вона завжди боялась ночі, страх засинати самою, не розділяючи ні з ким свої сни, не торкаючись рідного тіла, не ховатися за мужньою спиною, ніби від вітру, не лежати під крилом, немов маленька пташка, - дозволяв вільно думати….. Мертва тиша, відсутність навіть пролітаючої пилинки у кімнаті дозволяли заповнити думками весь простір, здавалось, спали навіть квіти….і тільки відблиск ліхтаря і звук проїжджаючих авто не дозволяли відчувати повноцінну самотність.
2
Коментарі
leschyi
13.02.14, 16:47