Дідове лібідо (гумор)

[Приєднана картинка] Цей світ перевернувся, правда, Отче! Дідусь із пам'яттю не дружить, от біда! Уже не хоче баби, молоденьку хоче В дружини взяти, треба молода! Сміються всі сусіди, курі біля тину, Коза сміється з діда, мов чумна: - Куди тобі, старому, молода дівчИна, Що ж ти робитимеш із нею, старина? Та дід на кпини й смІшки не зважає, В ребро його штовхає чорт рогатий. - У мене, - каже, - ого-го лібідо, Ще порох є, щоби дівчат топтати! У діда зовсім злізла стріха...

Читати далі...

Піду, щоб потім повернутись...

[Приєднана картинка] Твій усміх десь всередині лоскоче, Не стер його ні час, ні відстань, ні літа. В твій погляд загорнутись хочу І випить до останку пристрасні уста. Нічого, що я трунком обпечуся Звабливих слів й нездІйснених бажань. Я теплим Сонцем в щасті обернуся І серце по краплиночці віддам. Бери мою любов, всю, до останку, Буди, нуртуй і пий солодкий щем! Піду від тебе вранці, на світанку, Щоб потім повернутися...Дощем. &nbsp...

Читати далі...

Безобидно ли графоманство ?

  • 26.03.12, 21:30
Эту статью написала Александра Советова БЕЗОБИДНО ЛИ ГРАФОМАНСТВО ? Литература… Не одно тысячелетие она «глаголом жгла сердца людей». Тысячи поколений она воспитала на лучших произведениях мировых классиков. Это, бесспорно, мощнейший культурный пласт в развитии всего человечества. Поэтому каждый, кто берётся за перо, публикует и издаёт свои произведения, должен осознавать меру своей ...

Читати далі...

Прощання стане доторком руки

[Приєднана картинка] Чи зустріч та була, чи уявлялась? Така примарна, ніби зірка в небі. Через роки у тебе я вдивлялась І подумки торкалася до тебе. Пригадувала кожен тіла вигин, Уста, що пахли терпким зіллям, Красиві дужі руки, слів провину, Нічних цілунків звабне божевілля... Все ж погляд відвернути я зуміла - Навіщо зустріч, потім - розставання? Я лиш тебе любила, зрозуміла Й заплакала за втраченим коханням. Колись обпоєна солодким трунком, Любов в тенетах...

Читати далі...

Як сонце ходило до місяця в гості

[Приєднана картинка] Позирали хитро хмарки в високості: Чепурилось сонце, дивлячись в озерце, Бо збиралось, світле, до місяця в гості. Тріпотіло щастям щире його серце. Покотилось сонце круглим колобочком, Покотигорохом на блакитній ниві. Милувалось зверху лугом і садочком, До жоржин всміхалось, радісно-щасливе. Роздавало сонце посмішки суничкам, Усміхалось в полі кізці та ягнятам. Лоскотало листя молодим вербичкам, Золотило стріхи білесеньким хатам. А коли ...

Читати далі...

Поет і Соловей

[Приєднана картинка] Незримий Соловей гніздечко звив В кущі трояндовім і для людей співав. Сіренький Музикант в пітьмі нічній Такі мелодії, такі колінця видавав! Так і Поет: він скромний, непримітний, В яскравім натовпі не зразу і впізнАєш! Але коли почне творити Пісню, Любові свічку у пітьмі запалить! Вогонь палає у Митця у грудях - Летить мятежний витвір до небес! Прекрасне Пташка в душах будить, Велике будить у серцях Поет! [Приєднана картинка]

І буде день, і буде пісня...

[Приєднана картинка] Заскімлить десь авто на повороті, Ще мить - й на землю ляже тиша. Порине місто у м'яку дрімоту, Лише поет натхненну сповідь пише. Слова скупі в блокнот лягають- І оживає образ на його стіні: Огненні птиці з вірша виринають, Тріпощуть крила янгола в пітьмі. Навшпиньки мальви визирають із-за тину, Забутий горщичок сумує за вікном. Летить додому зграя лебедина - Вже відпускає діток закордон... Душа поета не бажає спочивати - Усе життя майне: і ...

Читати далі...

Я можу багато...

[Приєднана картинка] Я руку подати можу, І хлібом останнім - будь ласка... Але не тисніть на мене І не вважайте за ляльку! Я можу покрити цілунком І можу збудити звіра. Та не поїть мене трунком Сумнівів і недовіри. Тільки не грайте втиху, Мишкою бути не згодна. В неволі не можу дихать, Мені так важлива свобода! Я можу вас вічно чекати І можу сказать: "Прощавайте"... Я можу всього багато - Ви ж зайвого не обіцяйте...

На гойдалці веселе літо...

[Приєднана картинка] На гойдалці веселе літо Летить до самих до небес. А унизу, теплом зігріті, Буяють квіти, світ увесь. До річки мчать чимдуж купатись Веселі голопузі дітлахи. За ними пес, смішний, кудлатий, Біжить змивати реп'яхи. І ось гуртом дітей ватага Стрибає в воду - розлетілись бризки. Сховалась в очерет старезна жаба: "О нене! Смерть моя вже близько!" Кричать і галасують діти, А з ними веселиться вірний пес. На гойдалці веселе літо Летить до самих ...

Читати далі...

Мої ще не народжені кульбабки

[Приєднана картинка] Про вас матусі ще не мають гадки, А я вже уявляю вас на самоті, Мої ще не народжені кульбабки, Внучатка SОNСя золоті... У вас красиві, волошкові очі, Уста палахкотять, як маків цвіт. Вас ще нема, але я дуже хочу, Щоб ви з'явилися на світ. Ось ми йдемо, й дуби-атланти Захоплено нам дивляться услід. Стрибають на голівках пишні банти, На ніжках гольфи, білі, наче сніг. Дідусь катає вас на каруселі - Конячці в яблуках і сірім ...

Читати далі...