Ми сьогодні так упали низько,
Що в душі ні Бога, ні святих.
Розбиваєм в друзки обеліски.
Із стовпів зриваємо дроти.
Ми такі занедбані й самотні.
Голод в бубон лупить і не спить,.
Озираєш зранку кожгн смітник,
Щоб їстивне щось не пропустить..
Що знайдеш,із рук у тебе вирвуть!
Не життя - якесь тупе кіно...
Ми б давно вже вибралися з прірви,
Коли б знали де ж у прірви дно?