ПРІРВА

Ми сьогодні так упали низько,

Що в душі ні Бога, ні святих.

Розбиваєм в друзки обеліски.

Із стовпів зриваємо дроти.

Ми такі занедбані й самотні.

Голод в бубон лупить і не спить,.

Озираєш зранку кожгн смітник,

Щоб їстивне щось не пропустить..

Що знайдеш,із рук у тебе вирвуть!

Не життя -  якесь тупе  кіно...

Ми б давно вже вибралися з прірви,

Коли б знали де ж у прірви дно?