Профіль

а что это так

а что это так

Україна, Кропивницький

Рейтинг в розділі:

Важливі замітки

ПРІРВА

Ми сьогодні так упали низько,

Що в душі ні Бога, ні святих.

Розбиваєм в друзки обеліски.

Із стовпів зриваємо дроти.

Ми такі занедбані й самотні.

Голод в бубон лупить і не спить,.

Озираєш зранку кожгн смітник,

Щоб їстивне щось не пропустить..

Що знайдеш,із рук у тебе вирвуть!

Не життя -  якесь тупе  кіно...

Ми б давно вже вибралися з прірви,

Коли б знали де ж у прірви дно?

 

 

Емігранти

Відїзджають.Відїзджають...

Хочуть жити як в раю.

І назавжди залишають

Земю стомлену свою.

Ніби хтось змастив їм п'яти,

А чи перцем пах натер,

Покилають батька й матір.

Хто ж догляне їх тепер?

У хомут чужий залазять.

Долар жадібно пасуть.

Еміграють.І образі,

Й гіркоту свою несуть.

Від культури, від науки

Скідьки вас на сполох б'ють!

Пропонують свої руки,

Дар від Бога продають!

Є й опеньки й з товстим задом.

Пан, товариш, сват і брат..

Їдуть в США, а хто в Канаду,

Чи в Арабський Емірат.

Менше в Замбію,Гаїті..

Тульки б далі.В теплий край.

Дожилися.Тут не світить.

І сухим став каравай!

Розрослося зло повсюду.

Хто ж заплатить за гріхи?

Я залишусь.Ще, хтось буде!

Ми здолаєм час лихий!

 

 

 

День потускнел

День потускнел. В глазах темно.

Куда не глянешь - свет немилый.

Ты рубишь с яростью бревно.

Бьешь по гвоздю со страшной силой!

Как будто гада в морду бьеш!

Зубамы рвешь кусок работы.

К закату смены изойдешь

И не седьмим - десятым потом!

Вот так дела, ведь злость прошла,

Когда нагрузку бросит тело.

Глядишь - прибавилось тепла.

Ещё душа не очерствела!

 

Две звезды

Два сердца - две звезды,

А между ними полночь.

О, если бы узнать:

Нужна ли звездам помощь*

Пойдем на них смотреть

За тихим, летним садом.

В мерцаниях они

По вспышках где -то рядом.

Привязнны они к назначенному кругу.

Тоскуют две звзды о близлсти друг к другу.

Нет к звездам быстрых  трасс,

Но есть земное имя.

И мы находим час

Полюбоваться имы.

Два сердца - две звезды.

Как мы они хотели б

Сойти с орбит своих и слиться в одно тело!

 

.

 

 

Все буде гаразд

Чую димом запахла трава.
І героям складаємо славу.
Та шануємо гаргні слва:
Мама, тато, Вкраїнська держава!
Ось - посадку звели на дрова.
Дріт зірвався. Пройшла завірюха.
В хаті - злидні, аж пес завива...
Ти ж вітання від уряду слухай!
Не вберіг гривні з пенсії дід.
Хлопці вкрали.Пусті баламути...
Телевишку зьеремо на Схід,
Аби зрадників бачить і чути!
Відбудова. Де й що заробить?
Може хтось ще біжить на вечірку.
Можна й лоба за пляшку розбить,
Чи продати на ринку ганчірку.
Зачекайте.Все буде гаразл.
Бачиш - батько наїв гарну пику.
Він в Женеву іезе янголят.
В німців позичку взяв невелику!
На дурничку пахтить не один.
Про свободу патякають й візи.
Миротворчі, облізлий блондин
Пхають в торбу кредит, який влізе!
-Мамо "кеті! - Дитя, й не проси!
Бачиш скриня пуста. Голі стіни...
Рідна влада збира голоси...
Честь і совість?..Обчистиь країну!
25.01.2015р.

МАЯЧНЯ

Не віриться.Сміються навіть кури.
Хоча й поріжуть завтра їх у борщ...
Професор продає літературу.
На привокаальній площі мжичить дощ.
Його "аудиторія" надворі.
Чого він тут?Студентів запитай.
Потрібні його книги були вчора:
"Основи дарвінізму" й "Капітал".
І вірили, що люди вийшли з сталі.
До комунізму йшли.А хтось проліз.
Із бронзи відливали  - Ленін. Сталін...
Та раптом, виник раз капіталізм!
Скрізь гасла гарні.Лиця благородні.
В дорогу кличуть.Та слизький цей путь!
Як заспіваєш " гнані і голодні"-
За гратишвидко в камеру запруть!
Яке б ми не шукали гарне слово,
Девізи й гасла - тріск і маячня!
Знайшов на старімзвалищі підкову
Та де ж тепер знайти свого коня?!

Як жити далі?

Ну, як на світі жити?
Заплачу, мов дитина.
Не зможу більше пити
Бурштинні кримські вина.
Здаюсь на милість долі.
В тумані зиикли риси
Леванд та ще й магнолій
Й стрункого кипарису.
Їх затоптали банди,
Яких розплодив Путін.
І п'яний від Масандри
Рязанський голос чути.
Давно купався в морі.
Закритий шлях до Криму.
Дружина хниче й поре
Старе пальто на зиму.
Її нн купиш квіти.
Хіба що йти під церкву?
А тут ще й просять діти
На Новий рік цукерки.
Колонка війшла з ладу.
В похмурий день сумуєш...
Бюджет Верховна Рада
В четвертий раз формує.
З народу тягнуть гроші.
Всі до трибуни лізуть.
Ця депутатська ноша -
В Європу спростить візи!
Квитанції - гостинці
Несуть за побут вхаті.
Свої, як пси - чужинці,
Нас вчать хазяйнуваим!



ВТРАТА

Пройшло пів - віку  од війни.
Час пригасив людські печалі...
Украли в діда ордени,
Забрали пам'ятні медалі.
У нього день, мов обстріл з иін.
Звелися пошуки в напрузі.
А біль така, неначе, він
В бою утратив кращих друзів.
На білий світ старенький злий,
Ходив в міліцію й у спілки.
Не знав, що підлітки здали
Всі нагороди за горілку.
І хлопцям байдуже, що дід
Світ відстояв для них цкй дивний.
Ось - нумізмат- мужик якслід-
Дав крадіям на пійло гривні!

"ПРИЄМНІ" ЗМІНИ

Кабмін й Рада агітують
За приємні зміни.
А на ринках вже лютують
І кусають ціни.
Комуналки брудні лапи
За горло хапають.
А пенсії і зарплати
В аптеках зникають.
Перестав сусіда пити,
Бо нема що їсти.
Не даси цукерок дітям
І випічок з тіста.
До обіду страв негусто.
В хаті як у псарні.
А без гривень вас не пустять
На поріг лікарні.
З комунальних послуг різник
Підвищують і воду,
Бо до нас у гості їдуть
Сусіди зі Сходу.
Назбиралось відморозків,
Трощить Донбас Путін.
Від їх "градів" відголосків
До Європи чути.
-Україно,то ваш клопіт,
Візьміть гумок пачку.
Може ще якусь знайдемо
Для дурнів подачку.
Приведете все до норми.
-Кажуть: нищіть воші.
Як візьметесь за реформи,
Будуть у вас гроші1
Не спішать пани заможні
З бідними ділитись.
Та й не може на таможні
Бичок отелитись.
Бідні спішать на роботу
Із самого ранку.
У багатих всі турботм
Про долари в банку.
Тільки хтось іх пілневільних
Настовбурчить пір'я,
З олівцем служака пильний
Обійде подвір'я.
Усі лахи порахує,
Як не тицьнеш в лапу,
Все обпише й зафіксує
На користь сатрапу!..
Б'є у бубон "люстрація"
Багатих і бідних...
На майдани йде нація,
Бо добра не видно!




Списанные книги

Сообщила мне библиотекарь:
"Списывать я книги собралась.
Где страница в них оборвалась,
Или автор подлежит  запрету."
Прошмыгнула черной кошкой жуть.
Как-это в итоге бестолково:
Чей - то труд возвышенный сожгут,
В пепел превратят живое слово!"
В целом я не рад такому дню,
Но меня владельцы не спросили.
Деньги лучше бы предать огню.
Только книги вечно бы служили!