Умные и красивые - 2-в-1 - женщины бывают?

(примеров могу привести не один)), вот один из них

Як показали опитування, приблизно для 20-30% відвідувачів цього порталу наш президент не такий вже й огидний. З їх боку полетіло каміння у бік тих, хто не вважає нинішнього президента достойним 2 строку. З описуванням симпатичних рис у поведінці останнього (тут і тут).
Так от, милі мої друзі і читачі.
Може не будемо сваритися і косо дивитися в бік один одного?
Може не будемо говорити про наші відмінності у поглядах та те, що нас роз’єднує?
Може краще поговоримо про об’єднуючі, я впевнена - 90% громадян,  теми – це досягнення достойного життя у своїй країні, з достойною владою, яка дбатиме про добробут простих громадян?
Адже жити гарно в країні, яка стабільна в політичному та економічному сенсі.
А Україні дуже далеко до обох цих показників.
І ті, хто зараз при владі, навіть не намагаються внести якісь зміни в ситуацію, а навпаки – все далі втягають у вир хаосу, щоб під шумок спокійно дограбовувати недограбоване попередниками… Пам’ятаєте слова Ющенка щодо Кучми «Мій батько»? Я пам’ятаю. Так от – це була щира правда, яка ще тоді показала його справжнє обличчя…
Так, в деяких сферах життя дещо налагодилося – свобода слова, вшанування історії і таке інше…
Але невже це все, що Ви згодні отримувати в майбутньому?
Ющенко, а з ним і Янукович, Тимошенко, Литвин, вже розкрили свій потенціал за останні роки… І мені вони усі огидні.Тому що ми не отримали «покращення твого життя вже сьогодні», не відчули «10 кроків назустріч людям» та «українського прориву»… Отримали лишень постійні політичні ігри та повну зневагу потреб суспільства...
Невже Ви хочете продовження цього хаосу?
Я – ні.
Тому я не голосуватиму за тих, хто вже мав можливість реалізувати свої передвиборчі обіцянки і не зробив цього.
Тільки таким чином можна прибрати недостойних та брехунів від влади.
Чого і Вам бажаю.

Відтягнути голоси у інших кандидатів? Дуже можливо, що якомусь з кандидатів не вистачить до ривка тих 3%...
Чи щоб перед самими виборами зняти свою кандидатуру на користь іншого кандидата (не будемо тикати пальцем, якого)?
Чи, може, зважаючи на свої досягнення за 5 років, хоче продовжувати в тому ж дусі? Так я соромлюся спитатись, а які саме досягнення були? Тут у коментарях до попереднього мого посту була висловлена думка, що Ющенко йде вірним шляхом в сторону українізації. Але жодних кроків в цю сторону я не бачу. Постійне мусування теми голодомору? Чи брава участь у відбудові фортець-музеїв-церков-парків? Так голодомор народ і так пам'ятає, пам'яттю поколінь - від дідів-прадідів до внуків-правнуків... І жодні пам'ятники такого враження не справлять, як розповіді рідних очевидців... А участь у суботниках - не справа президентів, нмд... Їм за посадою належить серйознішими речами займатися...
А чого варті ці постійні домовленості з минулимми супротивниками...
Невміння відстояти свою позицію і переконання... 
Чи, може, він чогось недоробив і хоче доробити?
Чи його просто дезінформує найближче оточення про реальний стан справ у країні і реальну репутацію президента (цілком можливо)?
Чи це лише гра політ-спільників на єдиний результат?
Багато варіантів...
Який вірний, лише час покаже...
Але я маю єдиний варіант для себе - мені не потрібен такий президент на другий термін.

Якщо Ви не згодні з моєю думкою, будь ласка, обґрунтуйте, чому.

Він оголосив про свої наміри йти на вибори-2010, щоб перемогти...
"Я хочу офіційно оголосити, що іду в президенти в січні 2010. І що не менш важливо - ми з вами переможемо, як перемогли в 2002 і в 2004 році, бо ми разом, і нас багато, і нас не подолати. Слава кожному з вас і слава нашій любій Україні", - заявив Ющ...

твари не живут поодиночке… они живут стаями, в большинстве своем – по болотам… каждая стая – в своем тихом болоте… грязь, с самого первого попадания твари в болото, напрочь забивает глаза и уши, поглощает мозг и душу, если душа вообще есть у тварей… и потому твари думают, что весь окружающий мир – и есть болото… они даже не подозревают о том, что есть мир, отличный от их пристанища… потому твари так бесцеремонно пытаются расширить сферу своего окружения, не подозревая, что чистому миру и не надобно это в принципе… тварь думает, что ей строят козни, хотя на самом деле это реакция чистых людей на попытки расширения границ болота на чистый мир… и нет места нежностям, когда идет борьба сил света и темноты… темнота должна сидеть в углу, не высовываясь, если ее нельзя уничтожить вовсе…

Що робити, коли на роботі поламався інтернет?
Вже 2 дні тихо плачу на роботі і не знаю, що робити...

ЩО НАС ГУБИТЬ?
або чому нас не читають?

Мушу визнати – заголовок цього дослідження я запозичив у злочинного світу. Серед побутових злочинців СССР мали поширення так звані наколки – виколоті на тілі малюнки. Одна з таких наколок мала назву “Що нас губить?”. Під цим питанням на шкірі виколювано три речі: пляшку горілки, віяло з кількох гральних карт та жіночу голівку. Тобто три речі були причиною злочинности: алкоголь, азартні ігри та плотська насолода.

Шукати причин своєї недолі варто не лише “вічним студентам” тюрем, а й усім, хто має проблеми з долею. Візьмім питання українського письменства. Чому воно не має читачів? Беру щойно виданий український роман. Читаю. Не можу відірватися. Так гостроцікаво скомпановано події й факти, що поки не перегорнеш останньої сторінки, не випускаєш книжки з рук.

Прочитав і глянув на тираж: тираж 1.000 примірників. І це на 40 мільйонів українців? Та це ж крапля в морі! У чім причина?

Становище з українським письменством не може не викликати у щирих шанувальників українського слова питання: у чому річ, де корінь зла? Чому мова нашого письменства не приваблює читачів?

Щоб відповісти на це питання, звернімось до текстів, оприлюднених у книжках, журналах, квартальниках, альманахах і проаналізуймо їх під оглядом здобутків і втрат у цих текстах нашої милозвучної мови, що лягла в основу низки інших мов, а сама, як бачимо, занепадає. Такий аналіз підкаже нам, де корінь зла.

Проглянувши один такий квартальник, я цікавився, якою мовою його зроблено, і що саме в цій мові несе в собі зерна занепаду. Цей огляд показав, що в мові оглянутих текстів присутня така невластива українцям лексика:
1. Лексика, успадкована від лінгцоциду під зорями Кремля
2. Лексика, породжена незнанням мови
3. Невдала лексика минулого
4. Гіперпуризм
5. Брак словотворчого хисту
6. Відверте мавпування
7. Сліпа віра лінгвоцидним словникам
8. Ребуси від захоплення сюжетом
9. Норми “геніїв”
10. Незнання живої мови і живих зворотів
11. Схильність до газетної мови
12. Конфлікти з граматикою
13. Невідредагованість тексту автором
14. Незнання класики
15. Мавпування імперських стилів
16. Відсутність мовної редактури.

Розгляньмо кожну з цих точок окремо.

1. Спадщина лінгвоциду під зорями Кремля
Українська мова приваблювала читачів минулого своєю унікальністю. Українській мові був властивий свій оригінальний стиль вислову, відмінний від канцелярсько-бюрократичних “високих” офіційних стилів. Саме стиль українських творів, почавши від Котляревського, був тим магнетом, який притягав читачів.

Але що далі від Котляревського, то український стиль ставав збиватися на копіювання інших мов. Це мавпування робило із своєрідного мовного явища – української мови - мову-копію інших мов. Якщо Шевченко звертався у своїх творах до земляків, то пізніші автори, йдучи за “батьками“ нації, пишуть свої твори для співвітчизників. Ця нова якість української мови зменшила зацікавленість українськими творами читачів. Співвітчизників, товаровиробників тощо вони мають і в мові Леніна-Брежнева.

Свого апогею копіювання інших мов досягло в СССР. Влада припинила самостійний розвиток української мови, терором і репресіями змусивши українців забувати свою питому лексику, а натомість послуговуватися російською. Така практика ще більше позбавила нашу мову своїх неповторних рис. На ділі, між російським та українським стилем розповіді не стало різниці. Розповіджене нашою мовою було так само сухе й стандартне, як і російське. Відпала зацікавленість українським стилем і українськими творами в читачів. Заходами влади спотворено лексику, граматику, правопис. Читати українські твори стало нецікаво. І попит на українську книжку впав. Проголошення незалежности України нічого не змінило. Не відроджено ні український стиль, ні українську лексику, ні граматику, ні правопис. І проаналізовані тексти підтвердили цей стан.
Заарештований чи заарештовано?
Читаю в аналізованих текстах: “...він... завдання виконав: яхта заарештована”.
Це написано не по-українськи, а по-російськи: “яхта арестована”.

Українці в такій оказії вживали безособовий пасив:
“От її [березу] зрубано,... хреста важенного обтесано, та на двох паровицях привезено і укопано”.

Цю нашу мовну особливість в СССР оголошено націоналістичною і заборонено. І цим унезграблено нашу мову. Замість легких форм

Обід видано,
Яхту заарештовано,
нам належало казати

Обід був виданий,
Яхта була заарештована.
І довше, і незграбно, і непривабливо. Саме те, чого й хотіла влада – упослідити і зробити нашу мову нездатною приваблювати мовців.
Яйцюватий чи яйцеподібний?
Той таки автор пише: “Яйцеподібна приплющена голова...”.
Форми

клиноподібний
серцеподібний
змієподібний тощо –
форми прищеплені лінгвоцидом. Назвім їх форми Щ. Українці наведені поняття віддавали простіше:

клинкуватий
серцюватий
зміюватий.
Але цієї моделі не знали росіяни. Тому нам “приписано” вживати тільки форми Щ.

Наслідок? Мову унезграбнено.
Розсовувати чи розсувати?
Витягувати, притягувати чи витягати, притягати?

У того ж автора: “Розсовувала руками трави...”

Нащо така довга форма розсовувати, коли ми кажемо коротко

розсувати?
Така була тенденція в СССР – зближувати мови. Тобто, хай гірше, аби ближче до російської мови. Так само нас змушували казати витягувати, притягувати замість коротких форм

притягати
витягати.
І згаданий автор іде за цим примусом: “Дами витягували шиї...”. А вже інший автор підпрягається й собі:

“Це... притягує до себе душу поета”.

Дружний чи дружній?
Аналізую далі: “...череда їх недружна”.

Чому недружна, а не недружня? Ми говоримо

дружній
мужній
заможній –
це та м’якість вимови, що робить нашу мову мелодійною, а нас всупереч мелодійності змушують казати дружний, заможний, тобто руйнують мелодійність, щоб звучало немелодійно, але по-російськи.
Зворотний чи зворотній?
Так само ми говоримо

природній
зворотній,
а нас змушують казати й писати природний, зворотний, щоб не було“различия”. І в аналізованих текстах саме така московська вимова:

“Олені...почали повертатись у зворотний бік.”


* * *
Що ж ми бачимо?

Мова аналізованих текстів своїм додержанням лінгвоцидних рис, запроваджених в СССР, аж ніяк не сприяє читацькій зацікавленості. Вилучаючи з мовного простору України питомі українські риси, антинародня влада хотіла прищепити населенню нехіть до своєї рідної мови. І цього вона досягла. Затим що українські книжки, написано не українською мовою, а суржиком, вони перестали цікавити українських читачів.

І наслідок, як кажуть, перед очима: тиражі українських книг мізерні.

Святослав Караванський, Майдан.

Нічого мені було робити на роботі, і я вирішила пошариться в тирнеті в пошуках гарних заставок на монітор компа... Нашарила один сайт: http://wallpaper.in.ua/ru/. Подивилась шпалери, нічого підходящого собі не знайшла. Однак звернула увагу, що там є посилання на скрінсейвери: http://www.screensaver-world.ru Вирішила закачати собі. Закачала. Касперський почав кричати, що підпільно всановлюється підозріле ПО. Однак на тому сайті було сказано, що ПО нешкідливі, тому не звертайте уваги на голосіння ваших антивірусних програм: http://www.screensaver-world.ru/faq_screensavers.php#6. А шкода, антивірус мав рацію. Через 5 хв. глюкнула програма доступу до інтернету. Через 10 хв. вирубився інтернет. Зникла локальна мережа. Виявилось - ці тварюки зжерли мій ІР... Довелося телефонувати знайомому комп'юторщику і у фірму, що надає послуги доступу до тирнету... Начебто через 2 год. все налагодила: почистила комп від усіх тих програм (штук 10), налагодила мережу. Ага... Наступного дня вірус був по всій мережі, мережа вирубилась, вимкнувся доступ інших компютерів до інтернету... Довелося таки кликати комп'юторщика, який все налагодив, сказавши що все ще й добре обійшлося...

Мораль №1: на роботі займайтеся роботою або, принаймні, не качайте всяку підозрілу х.ню.

Мораль №2: довіряйте своєму антивірусу.

Мораль №3: не качайте нічого з сайту http://www.screensaver-world.ru

8 липня завершується голосування за «7 нових чудес природи». Поки що «Асканія-Нова» у своїй групі «Ліси, національні парки, національні заповідники» з 56 кращих національних заповідників світу посідає 14 місце. Вона ще має шанс вийти до наступного етапу, до якого потрапляють 11 переможців.

Підтримай Україну, проголосуй за «Асканію-Нову»:
http://www.new7wonders.com/nature/en/vote_on_nominees/?firstselect=5:474

В кого виникли труднощі з голосуванням, не соромимося запитувати.

Пока по доброму предупреждаю. Я тебе (с твоими 5 клонами, мне известными, не буду сейчас тыкать на них пальцами) ничего плохого не далала, как и люди, с которыми я общаюсь здесь и в реале. В отличии от тебя. Срать на меня и на моих близких (а также втихаря подбираться поближе) ты можешь, но трижды подумай, что в ответ может выплысть и какие последствия для тебя лично, твоего дела и близких это может привлечь. Ты мне как человек неинтересен, соответственно - мне не интересно, что, с кем и как ты делаешь. А если хочешь войны - получишь. Я предупредила.

P.S. Опускаться до твоего уровня и гнать чушь на твоих клоников я не буду. Не мой уровень. А свой уровень ты показал давно и всем здесь он известен.