Важные заметки

Последние статьи

Свежие фотографии

Всем друзьям Хози!

Скажите, Вы простили его за рассылку спама?
Потому что именно за рассылку спама ему закрыли доступ на сайт.
Неужели через такую мелочь мы позволим уйти другу?

65%, 59 голосов

35%, 32 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Шпионство в нашей жизни

Бувает так в жизни - разошлась пара, по инициативе мужчины.
Разошлись не очень красиво, до сих пор не здороваются при встече.
Вроде все у этого мужчины нормально в личной жизни - женился, жена умница-красавица.
У девушки, с которой он разошелся, тоже все отлично, собирается вскорости выйти замуж.
Но.
Этот мужчина, с которым разошлась девушка, продолжает следить за ее жизнью. Причем, не просто из любопытства, издали, а влезая в глубоко в подробности, переступая при этом грань конфиденциальности, законности и приличия.




Информация про шпионство проверена и неопровержима.
Мля, Санта Барбара отдыхает по сравнению с этой историей (надо будет продать ее какому нибудь сценаристу))
Вот у меня возник вопрос по этому поводу: зачем это ему надо?

9%, 3 голоса

3%, 1 голос

53%, 18 голосов

6%, 2 голоса

6%, 2 голоса

12%, 4 голоса

6%, 2 голоса

6%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

28 листопада - запали свічку пам'яті.


28 листопада, в День пам'яті жертв голодоморів в Україні - запали свічку, щоб вшанувати  загиблих під час голодоморів земляків.

88%, 42 голоса

13%, 6 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

28 листопада - День памяті жертв голодоморів в Україні.

У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду, спровокованим адміністративними заходами радянської влади, в Україні, за різними оцінками, стали від 7 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті
трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини.

Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про Геноцид українського народу і чиста пам’ять про всіх полеглих здатні звільнити нас від мороку минулого.

Ввечері 28 листопада  о 16 годині у вікнах українців горітимуть свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу. Акція "Запали свічку" - це знак нашої пам’яті. Це святий вогник, який зігріє душі загиблих. Це світло очищення задля нашого майбутнього.Ввечері у вікнах українців горітимуть свічки пам’яті за жертвами Геноциду українського народу.


перемены...

странно как устроена жизнь... вот недавно мне казалось, что отношения (-е) могут быть вечными... понятными и стабильными... но проходит совсем ненемного времени (полгода, скажем) и я ловлю себя на мысли, что мое тношение к тем или иным людям поменялось... иногда - вкорне, кардинально, в противоположную сторону... тепло сменило холод, и наоборот... думаю, если б я тогда знала об этом, то огорчилась бы... но сейчас - нет... я вполне довольна, что так все складывается... всему свое время, господа...

про работу...

после почти двухнедельного больничного, сегодня мой первый рабочий день...
и работать так не хочется...





а как вы отлыниваете от работы?

7%, 3 голоса

12%, 5 голосов

5%, 2 голоса

43%, 18 голосов

14%, 6 голосов

19%, 8 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

поцілунок на ніч... куди?

різні чоловіки пробуджують різні бажання... так-так!
теперішній мій хлопець викликає в мене бажання цілувати його руки...
ммм...
але я соромлюсь...
а раптом він щось не те подумає?
подумає, що в мене якийсь копмлекс служниці...

а яка частина тіла вашої половини вас найбільше збуджує і приваблює?

11%, 5 голосов

18%, 8 голосов

7%, 3 голоса

2%, 1 голос

16%, 7 голосов

7%, 3 голоса

9%, 4 голоса

30%, 13 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Епідемія х.ні... ))

Пацієнт в Зімбабве: Докторе, у мене відвалюються вуха.
Лікарка в Зімбабве: Та це якась х.уйня! А що ви робили?
Пацієнт: Трахав гусаків…
Доктор: Так у вас гусяча х.уйня!
Пацієнт: Спасибі, докторко! (вмирає)
Доктор (записує в журнал): Пацієнт помер від гусячої х.уйні.
Прес-служба міністерства здоров’я Зімбабве: За минулий тиждень в Зімбабве померли дві з половиною тисячі чоловік з голоду, п'ять тисяч чотириста осіб від отруєння бананами, що протухнули, і одна людина від гусячої х.уйні.
Журналіст (записує): Гусяча х.уйня увійшла до списку трьох головних причин смертності в Зімбабве.
Агентство Новин: У Зімбабве почастішали випадки захворювання невиліковною гусячою х.уйнею.
Телеканал: Невідоме раніше захворювання гусячої х.уйнею викошує населення Зімбабве. Міністерство охорони здоров'я Зімбабве закликає не панікувати.
Наукове світило А: Так, гусяча х.уйня невідома науці і в цьому її головна загроза. Авіакомпанія Конго Ейр: Ми припиняємо всі польоти в Зімбабве до ліквідації епідемії гусячої х.уйні.
Наукове світило Б: Власті приховують! Насправді гусяча х.уйня вже проникла до Європи - в Амстердамі бачили чхаючого негра з гусаком під пахвою!
Преса (публікує фотографії гусаків): Гагакаючі вбивці поряд!
Політик: Для боротьби з епідемією гусячої х.уйні, що охопила світ, украй необхідно винищити всіх гусаків та ліквідувати приватні аптеки. Уряд звернувся до Генеральної прокуратури з проханням порушувати кримінальні справи проти власників аптек за спекуляції на ринку ліків у зв’язку з епідеміологічною ситуацією через зростання захворюваності.
"У нас зараз є доручення податковій та Держцінінспекції, а також прохання до Генпрокуратури буквально назвати мережу та власників поіменно. Мене абсолютно не хвилює, які прізвища стоять за кожною мережею.»

Міліція та прокурори (козиряють): Зробимо
Власники гусячих ферм: Та ви що, ох.уїли? (Красиво б'ються з міліцією під клацання спалахів преси)
Власники мережі аптек: Та ви, що, ох.уїли? ( Красиво несуть валізи з доларами у передвиборчий штаб однієї з кандидаток на посаду Президента)
Преса: Змова власників гусячих ферм загрожує національній безпеці! Всі аптеки мають стати державними!
Міністр охорони здоров'я Монголії: Для порятунку країни від епідемії гусячої х.уйні, яка впритул підібралася до наших кордонів, нам вкрай необхідно виділити мільярд гривень на переоснащення лабораторії по боротьбі з качиною х.уйнею.
Політтехнологи політика; Захід Монголії потрібно зачинити на карантин!
Президент Монголії: Та ви ох.уїли!
Представники фармацевтичної компанії БаблоФармасьютікалс Лімітед: Нашими фахівцями в найкоротші терміни було розроблено ліки від гусячої х.уйні "гузоферон", що довело свою ефективність. Зважаючи на величезні витрати на розробку цього абсолютно нового оригінального міксу парацетамола, аспірину і вітаміну С, вартість ліків доки складатиме 100 доларів за упаковку з 4 пігулок, оптовим покупцям знижка 10%.

(с).

УПА воювала проти НКВД, а не Червоної армії

Головним противником УПА був НКВД, а не Червона Армія. Про те, що УПА не воювала з Червоною Армією, розповів директор архіву СБУ Володимир В’ятрович. Він наголосив, що у архіві є документи про відносин між УПА і Червоною Армією.

«Основним противником УПА була не Червона Армія, а НКВС, який проводив зачистки серед місцевого населення», – розповів історик. «Саме проти цих військ воювала Українська повстанська армія до середини 1950-х років».

Також пан В’ятрович зазначив, що стереотип «вони стріляли нам у спину» спростовується архівними документами: «Документи підтверджують, що керівництво Української повстанської армії давало чіткі вказівки своїм підрозділам не воювати з Червоною Армією, яка наступала».

В’ятрович переконаний, що такий нейтралітет спричинили тактична і політична причинини. З одного боку, командування УПА розуміло неможливість зупинити німецько-радянський фронт, який наближався, з іншого боку, українські повстанці розглядали Червону Армію як «можливий резерв в боротьбі проти і сталінізму, і нацизму».

Історик також розповів про випадки, коли червоноармійці приєднувалися до УПА – часто це були люди, які потрапляли в німецький полон і яких звільняли українські повстанці. Наприклад: лейтенант Червоної Армії Дмитро Карпенко, який став першим кавалером вищої нагороди УПА, – «Золотого хреста Бойової заслуги»; Іван Кулик (Сірий), що воював в УПА до 1952 року. «Таких прикладів можна навести багато», – сказав директор архіву.

Ширший матеріал про роль УПА і Червоної армії в другій світовій війні читайте на http://cdvr.org.ua/content/володимир-вятрович-упа-нікому-не-стріляла-в-спину .

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху,
Контакт для преси: Тетяна Сергійчук +093-3253193.

Шануймося!

16 жовтня цього року, цебто два тижні тому, я захворів.  Ще ніхто не знав, що у нас епідемія. Хворіли масово але ж то була не епідемія! Бо по телевізору про це ще не говорили.
 
Серед моїх знайомих, здається, у кожного в сім’ї хтось хворів або перехворів. У поліклініці не проштовхнешся і лікарні переповнені. Я тоді ще подумав: «Десь там в Гонконгу хтось чхнув – піднявся шухер на весь світ! Тут пів стотисячного міста лягло – і все нормально!»…
 
Ще два тижні тому у нас повигрібали з аптек все, що хоч віддалено нагадувало протизастудний препарат. Акурат саме тоді я й виявив, що твориться щось неймовірне. Відвідини аптеки ввели мене у стан легкої задуми – мені віддали чи не останній порошок від застуди і я, як і сотні моїх земляків, подибав до праці, щоб там пройти повний курс самолікування.
 
Отже, я пив якусь швидкорозчинну гидоту з ароматом лимона. Від цього аромату в’янув справжній лимон і залишався незмивний осад на стінках чашки, однак, я пив. Увечері слизову рота я допалив кінською дозою цибулі і виполоскав содою та йодом останні залишки недобитих мікробів з горла. Кодою дня стало півгодинне виколупування металевої кришечки в’єтнамського бальзаму «Зірочка» з металевої ж коробочки. Замордувавшись воювати з «Зірочкою» і, віддовбавши ледь не зубами, ту жирно-слизьку металеву кришечку, я втомлено впав у ліжко…
 
Зранку наочно видно було всі ознаки одужання – язик з білого став лимонно-жовтим і залишки ядучого порошку з ароматом, ідентичним натуральному, скрипіли на зубах, заглушаючи кашель. Голова важка, мов чавунний баняк і у грудях благородний присвист, наче в актора Ульянова, що грав «вора в законі» у фільмі «Антикіллер». Кашляв я теж красиво: глибоко вдихав, а потім, згинаючись вчетверо, надривно відхукував прямо в підлогу – в здоровому тілі і кашель здоровий! При цьому я приємно червонів до ліловості і очі вилізали з орбіт так, що контактні лінзи випадали…
 
Любі мої! Я все робив неправильно. Я самолікувався. Як і сотні моїх співвітчизників. Зараз я чудово розумію, що так робити більше не можна, однак, я нічим не ліпший від усіх інших – я також хрещуся, коли влупить грім і маю чудову звичку користуватись стратегічним прийомом «якось та воно й буде»…  
 
Саме до двадцятого жовтня у моєму рідному місті одягли пов’язки продавці в магазинах. Саме до двадцятого жовтня ми увійшли у пік епідемії. Що характерно – пов’язки не викликали паніки, і населення, без особливого шуму, самоорганізувалося та стало захищатись від хвороби. І аптекарі, спокійно підвозили все нові та нові пачки протигрипозних препаратів. У магазинах та різних публічних організаціях стали частіше прибирати… Я вкотре подивувався спокою і логічності вжитих заходів. І спокійно одужав за кілька днів…
 
А за кілька днів, про епідемію  сказав телевізор – я насторожився. Повторив Президент. Я відчув легке хвилювання. Сказала прем’єрка – я злякався. Коли рідна влада помітила аварію – ніщо не завадить їй зробити катастрофу!
 
Мене трішки вразило, що засоби масової інформації та органи державної влади, замість того, щоб внести ясність у процес ще більше заплутали його. Протиріччя та недомовки зробили свою чорну справу – породили сумніви і невідомість, а невідомість завжди породжує страх…
 
Скажіть, отой «свинячий грип» – про нього ніхто нічого у світі не знав? Не було інформації? Я плачу! Ще у червні виділяли 50 мільйонів бюджетних гривень, про які всім уже обридло говорити і пояснити використання їх не може жодна жива душа в МОЗ! Я кпив собі з того щасливого освоєння мільйонів на боротьбу зі «свинячим грипом» і, недаремно ж, кпив! У нас скільки фінансування не виділяй – все одно два рази в касу! Повірте, з такою боротьбою з епідемією стає просто страшно за себе.
 
Дзвонить, наприклад, до мене вчора товариш і передає привіт з блокадного Івано-Франківська. Каже, що над містом літає літачок і щось сіє зверху на голови. «Вовчику, мені, ти знаєш, не страшний грип, а страшне те, що вони сіють… Бо то явно не вітаміни!» Питання до нашого всеперемагаючого начальства – а не можна людей проінформувати про всі заходи, що проводяться? А не можна сказати, що воно літає та сіється? Щоб народ простору для фантазії мав менше? Нє, не можна. Воно не по-нашому буде. Нам треба героїзму, сакральної тайни у діях начальства. Більше незрозумілості – так страшніше. Так переконливіше в телевізорі виглядаєш…
 
Спасителі нації у різних іпостасях так дістали, що хочеться врятуватись від них самих. Наслухавшись істерик «наживо», починаєш вірити у бактеріологічну війну та різні диверсії. А, як на мене, все значно простіше. Осінь цього року довго була лагідно–теплою з різким – в один день! – переходом до холодної погоди.  Про імунітет більшості люду говорити шкода. При тому рівні стресу, що його переживаємо ми, при тому рівні харчування та відновлення, що обумовлений нашими статками, не доводиться говорити про якусь особливу відпірність організму.
 
Додайте до всього  ще те, що роблю і я і, впевнений, більшість з вас, дорогі мої читачі – активне самолікуваня і перенесення хвороби «на ногах». І це не зовсім тому, що ми такі безпечні. Для більшості з нас, в час кризи, та робота, яка є – це єдине джерело доходу, втратити який дуже легко. Тому й ідуть, кашляючи, люди до праці. Тому й не беруть «лікарняного» до моменту, поки не впадуть. Бо, в часи нашого дикого капіталізму, дійсна довідка тільки з моргу, а підставою для «лікарняного» є або ганрена, або агонія… В цих умовах, навіть звичайний грип є небезпечною хворобою, не кажучи вже про якийсь його особливий штам.
 
Не зважаючи на те, що епідемія, скажімо, «грипу» таки дійсно є і вона сильніша ніж щороку, не бачу підстав про волання з усіх гучномовців про страшну біду. Виділення чергових мільйонів на придбання «Таміфлю» і особисте розвантаження його в аеропорту прем’єркою разом з міністом закордонних справ, викликає в мене приступ люті. А слабо по маленьких районних лікарнях проїхатись особисто та глянути в якому вони стані?! Якщо вже пішла така пиятика, з особистою участю в порятунку нації – проїдьтесь по тих страшнючих лікарнях. Поцікавтесь, за які гроші виживають лікарі в райцентрах. Богатирьова може ще сто разів прийти на прямі ефіри з важливими ініціативами президента але ні їй особисто, як медику у владі, ні її безпосередньому шефу, нічого сказати з приводу охорони здоров’я гарячекоханої нації. Нація, всупереч зусиллям її наділених владою представників, успішно виживає.    
 
Що ж, приготуймося до подальшої боротьби. В процес включилась влада і епідемія відійшла на другий план. Ситуація стала зрозумілою. Можна, врешті-решт розслабитись: виних успішно знайдуть. На даний момент, на цю роль прекрасно пасують аптекарі. З істинно радянським підходом, аптекарям заборонили підіймати ціни на препарати. Те, що зафіксовані Верховною Радою реалізаційні ціни, менші від закупівельних нікого не колише. Дуже своєчасними є також і перевірки аптек. Так, начеб-то, аптекарі ховають препарати від населення під прилавками!  Боже, які жирні жнива починаються в контролюючих наших органів! Як добре останнім часом! Як не криза, то епідемія! Ще б повені для повного щастя! Ох, я вже чую цей ультразвук від шелесту купюр. І у цьому загальнодержавному УЗД дуже добре буде видно, котрим свиням не шкодить навіть «свинячий» грип...
 
А нам своє робить. Шануймося! Це те, що ми найкраще можемо зробити один для одного.

Звідси.